Блокування імені Порошенка. Хто паралізував Київраду

За три місяці 2025 року в Київраді не відбулося жодного повного пленарного засідання. Незабаром буде вже третя спроба провести засідання з моменту, як 30 січня не зібрався кворум депутатів після обідньої перерви та порядок денний не розглянули повністю.

Усі попередні спроби були невдалими: Київрада припиняла роботу ще на етапі затвердження порядку денного, оскільки «Європейська Солідарність» блокувала трибуну. Усе через те, що депутати не хотіли вносити до порядку денного звернення про те, що переслідування опозиції є неприпустимим. Маються на увазі санкції, які РНБО наклала на 5-го президента України та лідера партії «ЄС» Петра Порошенка.

Водночас міські ради інших обласних центрів України продовжують безперебійно функціонувати, хоч подекуди розглядався ідентичний до столичного проєкт рішення – і не завжди за нього голосували «за».

Натомість чи відбудеться найближче засідання Київради – досі невідомо.

Інші обласні центри

Реєстрація проєкту рішення про неприпустимість переслідування опозиції не є унікальною вимогою винятково фракції «Європейської солідарності» у Києві. На сайтах міських рад інших обласних центрів можна знайти подібні ініціативи, які були реакцією фракцій на оголошення про те, що проти Петра Порошенка запроваджують санкції.

Так, зокрема, в Ужгородській міській раді проєкт рішення про «політичні переслідування» не включили до порядку денного під час засідання 20 лютого, про що йшлося й у повідомленні «Європейської солідарності» на Facebook. Проте засідання продовжилося у звичному режимі.

Подібна ситуація склалася й в інших містах: у Львові також було звернення «Європейської солідарності», яке відхилили разом з іншими протокольними дорученнями. У Тернополі була пропозиція доповнити звернення до президента пунктом про скасування санкцій проти Порошенка, проте правку не ухвалили. У Рівному 13 лютого розглянули заяву про неприпустимість переслідувати опозицію, проте її також не ухвалили. Натомість у Чернівцях подібний проєкт рішення таки ухвалили 27 лютого.

Однак спільною рисою розглянутих міських рад є те, що засідання продовжувалися за будь-якого сценарію розгляду ініціативи. Ба більше, станом на середину березня у міських радах відбулося в середньому два або три пленарних засідання, про що свідчать онлайн-трансляції та розміщені протоколи.

Водночас у Київраді робота увійшла майже у «клінч». На запитання про те, чи буде фракція блокувати трибуну до моменту виконання всіх чотирьох вимог, депутатка «Європейської Солідарності» Дінара Габібуллаєва у коментарях під своєю публікацією відповіла: «Допоки не підтримають звернення».

Зазначимо, що проєкт рішення таки присутній у порядку денному на засідання 3 квітня. Проте за депутатами Київради вже тягнеться значна кількість питань, що потребують розгляду: частина питань 30 січня, 20 лютого, 13 березня та, відповідно, 3 квітня.

Примітно, що минулого року за цей самий період у Київраді відбулося чотири повноцінні пленарні засідання: 18 січня, 8 лютого, 29 лютого та 21 березня. Тож ситуація цьогоріч є унікальною, адже жодного повного засідання Київради у 2025 році так і не було.

Без «землі» Київрада не працює?

6 лютого відбувся важливий крок у подоланні так званого земельного дерибану»: НАБУ та САП повідомили про проведення «масштабної операції зі знищення корупції в земельній та бюджетній сфері Києва».

«Викрито та припинено діяльність злочинної організації на чолі з медійно-відомим колишнім депутатом Київської міської ради. Один з ключових напрямів діяльності – заволодіння цінною столичною землею під забудову та взяття під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю», – повідомило НАБУ.

Серед фігурантів справи, зокрема, колишній депутат Київради Денис Комарницький, якого називають керівником організації, колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та депутати Київради Михайло Терентьєв та Олена Марченко. Проте вже за місяць у ЗМІ йшлося про те, що фігуранти справи вийшли з-під варти під застави у кілька мільйонів гривень.

У порядку денному на 20 лютого не було жодного земельного питання, натомість доповідачами категорії питань «містобудування та землекористування» 13 березня мали бути Валентина Пелих та Олександр Свистунов. Згідно з оприлюдненими записами розмов депутатів Київради, Пелих і Свистунов також є фігурантами угруповання та брали участь у реалізації земельних схем.

Депутати пропонували новий порядок підготовки та ухвалення земельних рішень, боротьбу з так званими «туалетними схемами», а також механізми для прозорості розгляду земельних питань. За день до засідання профільних комісій щодо проєкту, альтернативну ініціативу зареєстрували депутати «Слуги народу», про що зазначив у своєму виступі Микола Конопелько.

Раніше «Чесно» писав, що боротьба із земельною корупцією у столиці є критично важливою, адже це чи не найпроблемніша категорія питань у кожному скликанні Київради. Проте річ у тім, що жодна із запропонованих ініціатив так і не опинилася на обговоренні депутатів у сесійній залі: засідання завершувалися, так і не розпочавшись.

З чого все почалося?

12 лютого 2025 року РНБО запровадила санкції проти Петра Порошенка, про що йдеться в рішенні «Про застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Вже наступного дня відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

Згідно з указом, санкції введено проти Петра Порошенка, Костянтина Жеваго, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та Віктора Медведчука. Обмежувальні заходи, зокрема, передбачають блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України, обмеження торгівельних операцій, позбавлення державних нагород тощо.

У відповідь на це депутати «Європейської Солідарності» в Київраді зареєстрували проєкт рішення «Про звернення Київської міської ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо неприпустимості переслідування військових, представників органів місцевого самоврядування і опозиції».

На пленарному засіданні 20 лютого фракція «Європейської солідарності» виступила зі спільною заявою стосовно цього проєкту рішення. Йшлося, зокрема, про те, щоб зняти санкції проти Петра Порошенка, збільшити фінансування ЗСУ шляхом передачі ПДФО безпосередньо бригадам та скасувати дозвіл на купівлю обладнання для Хмельницької АЕС у Болгарії.

Проте ініціативу до порядку денного Київради не включили: лише 55 депутатів проголосували «за». Після цього фракція «Європейської солідарності» розпочала блокування трибуни. Натомість секретар Київради Володимир Бондаренко оголосив перерву, щоб провести засідання погоджувальної ради.

«За результатами Погоджувальної ради не домовились ні до чого, продовження пленарного засідання сьогодні не буде», – зазначив Бондаренко після перерви.

Схожий сценарій відбувся і 13 березня: на початку пленарного засідання виступив Віталій Кличко з оголошенням про звільнення посадовців КМДА, що стали фігурантами операції НАБУ та САП із викриття земельної корупції. Пізніше депутатам вкотре забракло голосів, щоб внести до порядку денного рішення про неприпустимість переслідування опозиції. Знову розпочалося блокування трибуни та оголосили перерву у засіданні.

На додачу до блокування трибуни та наслідків земельних скандалів, відкритим запитанням на засіданні 3 квітня залишається й те, хто буде проводити його. Адже секретар Київради Володимир Бондаренко, який також фігурує у «плівках Комарницького» написав заяву на відсторонення від підготовки та проведення пленарних засідань. Тож попередньо, цим наразі має займатися міський голова Віталій Кличко.