/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F8b606601-4aba-4bf6-9676-d111b3427271.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F8b606601-4aba-4bf6-9676-d111b3427271.jpeg)
Медведчук Віктор Володимирович: голова політради ОПЗЖ, нардеп та кум Путіна
Медведчук Віктор Володимирович — український проросійський політик, голова політради “Опозиційної платформи — За життя”, адвокат у справі Василя Стуса, проти якого у 2021 році запровадили санкції за фінансування тероризму.
Біографія
Віктор Медведчук народився 7 серпня 1954 року в селищі Почет, що в Росії.
Сім’я
Віктор має українське походження. Його мати – Фаїна, у дівоцтві Гулько – родом із села Борщагівка, розташованого у Вінницькій області.
Батько – Володимир Медведчук – виходець із села Корнін Житомирської області.
У дитинстві Володимир переніс туберкульоз хребта і кісток. Хвороба залишила значний відбиток на загальному стані здоров'я хлопчика. Із огляду на це його визнали непридатним до служби в армії.
У воєнний час його рідне село було окуповане. Щоб вижити, Володимир працював статистом Корнінської райуправи. Як пізніше встановила військова прокуратура, у 1942 році Володимир Медведчук вступив до Організації українських націоналістів (ОУН). Згодом він став старшим трійки.
У 1944 році Володимир Медведчук був засуджений військовим трибуналом. Так, він отримав 8 років позбавлення волі за ведення контрреволюційної націоналістичної діяльності. У 90-х рр. справу Володимира Медведчука було переглянуто. У результаті він був реабілітований як жертва політичних репресій.
Незабаром після народження сина, сім'я повернулася на Батьківщину. Медведчуки облаштувалися в селищі Борова (Київська область).
Особисте життя
Першою дружиною Віктора Медведчука була Марина Лебедєва. Після розлучення з нею Віктор одружився з Наталею Гаврилюк. У цьому союзі народилася дочка Ірина.
Третьою обраницею політика стала телеведуча Оксана Марченко.
На вінчанні з нею у 2003 році були присутні Леонід Кучма, Віктор Янукович, Рінат Ахметов та інші відомі політики.
У цьому шлюбі народилася донька Дарина. Її хрещеними батьками є президент Росії Володимир Путін та дружина Дмитра Медведєва – Світлана.
Освіта
Закінчивши школу в Боровій, Віктор Медведчук перебрався до Києва. У столиці хлопець спробував вступити до Вищої школи міліції, але зробити це йому не вдалося. Подейкують, що причиною могла слугувати судимість батька.
Зазнавши невдачі у Вищій школі міліції, юнак вступив до університету ім. Т. Г. Шевченка. Ходять чутки, що стати студентом юридичного факультету такого престижного ВНЗ йому допомогли зв'язки в КДБ.
Кар’єра
У 1972 році Віктор Медведчук почав свій трудовий шлях. Стартом його кар'єри стала посада експедитора Київського залізничного поштамту. Тоді ж він виконував обов'язки позаштатного співробітника міліції на станції «Мотовилівка».
Через шість років Віктор Медведчук став адвокатом. Цю діяльність він вів протягом 11-ти років. Деякі з його клієнтів відзначали пасивність свого захисника. У 1990 році Віктор Медведчук отримав статус президента Спілки адвокатів України. На цій посаді він пробув до 2006 року.
У 1991 році Віктор отримав президентську посаду в міжнародній адвокатської компанії «BIM». У 1997-му він залишив цей пост.
Політична діяльність
Віктор Медведчук почав співпрацювати з Кабміном у 1994 році. Він очолив Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури України.
Через три роки він отримав мандат парламентського депутата. У цій ролі він пробув у складі Верховної Ради II, III і IV скликань.
У 1998 році Віктор Медведчук обійняв посаду заступника голови Верховної Ради. На ній він працював 2 роки. Потім Медведчука підвищили до першого заступника. На цій посаді він пропрацював 2 роки. Далі Віктор Медведчук очолив АПУ. Відтоді почала стрімко збільшуватися його політична вага.
Медведчуку пророкували президентське майбутнє. У 2005 році він склав повноваження глави АПУ. Із того часу Віктор Медведчук не брав участі у виборах.
У 2012 році він заснував організацію «Український вибір». Її метою стало перешкоджання порушенням демократії в країні. Через два роки організацію заборонили у Закарпатській області. Причиною стала підтримка ідеї федералізації України. Після цього на центральний офіс «Українського вибору» було здійснено низку нападів.
Із цього ж року Віктор Медведчук бере участь у процесах врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.
У 2017 році він ініціював обмін військовополоненими між трьома сторонами – Україною та самопроголошеними ЛНР і ДНР.
Політична діяльність Віктора Медведчука пов'язана з Росією. Він є наближеним президента РФ Володимира Путіна. До 100-го випуску видання «Главред» В. Путін підготував есе про Віктора Медведчука.
У 2018 році Медведчук заявив, що повертається в політику. Одіозний діяч приєднався до партії «За життя».
Бізнес
За словами самого Медведчука, свою підприємницьку діяльність він почав на зорі 90-х рр. Тоді Віктор Медведчук займався адвокатським бізнесом.
У ЗМІ повідомляють, що адвокатура була аж ніяк не єдиним джерелом доходу нинішнього мільйонера. Він володів акціями низки компаній, які функціонували на ринках електроенергії, нафти, газу, металургії і суднобудування.
Серед активів Віктора Медведчука також були цукрові заводи, виробництва алкогольних і безалкогольних напоїв. Зрозуміло, бізнес-імперія мільйонера не могла обійтися без спортивних клубів та засобів масової інформації.
Як стверджують деякі джерела, футбольний клуб «Динамо» також підпорядковується Віктору Медведчуку. Під контролем його корпорації перебували 8 обласних енергорозподільних компаній, мережа офшорних фірм, а також «Український кредитний банк».
Зрозуміло, всією цією купою юридичних осіб Віктор Медведчук заправляв не один. До його партнерів зараховують братів Суркісів і так звану «Київську сімку», відому також як «Велична сімка». Це фінансово-промислове об'єднання виникло ще у 1989 році. Його діяльність пов'язують із криміналом.
Деякі джерела стверджують, що успішна підприємницька діяльність Віктора Медведчука обумовлена тісною співпрацею з нинішнім президентом Росії – Володимиром Путіним.
Інші інсайдери діляться: частку в бізнесі Віктор Медведчук отримав як виконавець російських інтересів в Україні.
Зараз серед активів Медведчука також об'єкти готельно-ресторанного бізнесу.
Як повідомляють у ЗМІ, колишній нардеп володіє базою відпочинку «Бескид», яка розташована в селі Мислівка. Цей бізнес, як і багато інших компаній, зареєстрований на ім'я його третьої дружини Оксани Марченко.
Компромат
“Брудні таємниці” Медведчука у книзі Дмитра Чобота
У 2001 році в світ вийшла книга «Нарцис, або Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука». У ній колишній нардеп Дмитро Чобіт розкрив брудні таємниці свого колеги.
До речі, після релізу цієї книги Віктор Медведчук подав судовий позов на автора, редактора та видавця. Одіозний політик заявив, що його оббрехали. На його думку, неправдиві факти з книги паплюжать його честь, гідність і ділову репутацію.
Позов Медведчука розглядав Печерський суд Києва. Він визнав недостовірними факти, наведені у книзі. Суд постановив спростувати їх і виплатити постраждалому Медведчуку компенсацію у розмірі 1 мільйона гривень.
Трохи пізніше це рішення було оскаржене у Верховному суді. Правда, Печерський суд передав справу до Верховної інстанції тільки після зміни влади. Перегляд рішення почався у 2006 році. На другому засіданні у 2007 році суд відхилив усі вимоги Віктора Медведчука. Це рішення не підлягало оскарженню.
У книзі наводиться історія, яка трапилася у 1974 році. Тоді Віктор Медведчук і два його приятелі з ДНД (Добровільна народна дружина) були засуджені. Причиною слугувало завдання тілесних ушкоджень неповнолітньому хлопцеві.
Кожен отримав по 2 роки тюремного ув'язнення. Але зовсім скоро це рішення було скасоване, а справу відправлено на додаткове розслідування. Потім її перекваліфікували.
Так, Медведчук і його спільники були засуджені за перевищення посадових повноважень. Ця стаття передбачала більш м'яке покарання. Слідство вважало недоцільним залучати хлопців до кримінальної відповідальності, взявши до уваги сприяння Медведчука міліції та роботі його співучасників у лавах ДНД.
Імовірно, що фактичне помилування Віктора Медведчука стало першою сходинкою в процесі його вербування співробітниками КДБ. Із цим органом він співпрацював під псевдонімом «Соколовський».
Подейкують, що вищезгадана кримінальна справа була аж ніяк не єдиною у біографії молодого Віктора. Деякі факти наведені у книзі «Хто є хто. На дивані президента Кучми» автора Миколи Мельниченка. У ній повідомляється, що Віктор Медведчук проходив за справою пограбування та хуліганства, за що 8 місяців провів у в'язниці. Там його характеризували як особливо жорстоку людину, здатну на вбивство.
Більша частина документів, які свідчать про кримінальне та агентурне минуле Медведчука, була знищена до кінця 90-х рр. У деяких інституціях можна знайти лише фрагменти з його особової справи.
Сам же Медведчук намагається віджартуватися, коли мова заходить про його роботу на радянські спецслужби. Крім того, Дмитро Чобіт у своїй книзі припустив, що Медведчук також плідно співпрацював із Міністерством внутрішніх справ. Це побічно підтверджує той факт, що юнак не пройшов конкурс абітурієнтів в університет ім. Т. Г. Шевченка. Його зарахували за вказівкою МВС.
Автор книги також розповідає: Віктор Медведчук належав до числа особливо довірених адвокатів, яким органи КДБ і МВС довіряли справи, які мають для них велике значення.
Так, він став адвокатом Василя Стуса і Юрія Литвина. Пізніше говорили: Медведчук зробив усе, щоб посадити поета за ґрати. Юрій Литвин отримав 3 роки позбавлення волі в колонії суворого режиму. Потім він заявив, що пасивність адвоката Медведчука викликана вказівками органів, а не його професійним профанством.
Медведчук — адвокат Василя Стуса
Варто відзначити, що Віктор Медведчук став адвокатом Василя Стуса, всупереч численним протестам з боку обвинуваченого. Дружина та друзі поета підтвердили цей факт. За їхніми словами, Василь відразу зрозумів, що його адвокат не цікавиться справою. Він характеризував Медведчука як агресивно налаштовану людину комсомольського гарту.
Суд над Стусом проходив за закритими дверима. Поет повідомив, що на допитах застосовувалися тортури, але цей факт був повністю проігнорований адвокатом.
Захисник поета заявив на судовому засіданні, що Стус заслуговує всіх звинувачень. Адвокат попросив врахувати, що Василь виконував норму на роботі і недавно переніс операцію на шлунку.
У 2018 році спалахнув новий скандал навколо Василя Стуса і Віктора Медведчука. Його спровокували зйомки фільму про життя поета.
Із нього була вирізана сцена в суді з адвокатом Віктором Медведчуком, який визнав винним свого підзахисного. З чуток, про це поклопотався сам Медведчук.
Режисер картини Роман Бровко повідомив, що прибрати сцену попросив сам Дмитро Стус – син Василя Стуса. Нащадок засудженого поета спростував цю інформацію. Після хвилі обурення прем'єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що сцена з Медведчуком включена у стрічку.
Фальсифікація результатів виборів
У 2005 році тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко повідомив, що відповідальність за фальсифікацію результатів президентських виборів, що передували Помаранчевій революції, лежить на Вікторові Медведчуку.
Фінансування екстремістів
У 2014 році секретар РНБО Андрій Парубій зробив резонансну заяву. За його словами, Віктор Медведчук з 2012 року фінансує екстремістські організації. У зв'язку з цим він не може брати участь у переговорах із представниками самопроголошених ЛНР і ДНР. За цю заяву Віктор Медведчук подав до суду на Андрія Парубія. У 2016 році суд зобов'язав Парубія принести публічні вибачення на пресбрифінгу Віктору Медведчуку.
У тому ж році преса розповіла, як Віктор Медведчук захищає російські інтереси в Україні. Журналісти помітили, що багато проросійських заходів охороняють спортивні хлопці з компанії «Сварог». Її власником є Віктор Медведчук.
Плівки Медведчука
Відеорозслідування, яке отримало назву “Плівки Медведчука” проводили журналісти Bihus.info. Журналісти заявили, що вони проаналізували записи розмов Медведчука за 2014-2018 роки. “Плівки” вони отримали, як вказали, зі своїх джерел.
Сам Медведчук жодної реакції на журналістське розслідування не виявив.
Звинувачення у державній зраді
У травні 2021 року Віктора Медведчука запідозрили у державній зраді. Йому та його партнеру Тарасові Козаку вручили підозри. Медведчук усі звинувачення спростовував, називаючи їх “політичною розправою” над ним. На думку Медведчука, не всім до вподоби його принципова позиція. Медведчукові обрали запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт. Раніше прокуратура подала клопотання про обрання запобіжного заходу Медведчуку у вигляді арешту з альтернативою застави, однак у Печерському суді клопотання відхилили.
Санкції проти Віктора Медведчука та його дружини
Крім цього, санкції стосувалися також дружини політика Оксани Марченко, політика Тараса Козака і його дружини.
Тоді Оксана Марченко записала резонансне відеозверненя, яке виклала в мережі Ютуб. Рішення РНБО та нинішнього гаранта Володимира Зеленського Оксана назвала неконституційним та дурним. Марченко нагадала, що в 2003 році Зеленський з братами Шефірами прийшов у її дім з проханням про працевлаштування.
Статки
У 2021 році Віктор Медведчук увійшов у сотню найбагатших українців за версією журналу Forbes. Його статки оцінюють у 620 мільйонів доларів. У списку він зайняв 12-ту позицію.
Прямо чи опосередковано Медведчук та його дружина володіють приблизно сотнею компаній. У них є яхти та навіть власний літак. А автопарк вимірюється не одним десятком автівок.
Посилання
Сторінка Віктора Медведчука в мережі Фейсбук
Пресслужба Медведчука у Фейсбук