/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F934ba4468a2068e71a3a746ea25df592.jpg)
Фаріон, Шеремет, Гандзюк: що відомо про найгучніші вбивства в Україні останніх років
Застрелений в Одесі волонтер Дем'ян Ганул просив захисту СБУ після вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Він повідомляв, що російські спецслужби обіцяли 10 тисяч доларів за напад на нього.
В центрі Одеси 14 березня застрелили українського активіста і волонтера Дем'яна Ганула. Фокус зібрав інформацію про найрезонансніші вбивства, які сколихнули українську громадськість за останні 10 років.
Убивство Дем'яна Ганула
Голова Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко 14 березня повідомив ЗМІ результати слідчих дій МВС та Нацполіції щодо вбивства Дем'яна Ганула в Одесі. Він заявив, що взяв хід рохслідування під особистий контроль, обставини розслідують досвідчені київські оперативники та разом із ними в Одесі рушив полк Національної гвардії. Також у своєму Telegram-каналі він спростував інформацію про те, що стрілець був у військовій формі.
Читати також
"Я проти перемир'я": Кротевич пояснив, як Україна може перемогти у війні
"Не варто поспішати з миром": одна із європейських країн відмовилася відправляти миротворців в Україну
Москва передала США список вимог для завершення війни в Україні, — Reuters
Вода не така, як ми думаємо: фізики виявили прихований стан рідкої води
В головному управлінні Національної поліції в Одеській області опублікували фото підозрюваного та повідомили, що він був у цивільному одязі і нікуди не поспішав.
Згодом Ігор Клименко повідомив, що правоохоронці затримали можливого убивцю активіста у квартирі, де той переховувався. Під час обшуків у підозрюваного знайшли вогнепальну зброю. У анонімному каналі "Одесса INFO" опублікували інформацію, що затриманий може бути мешканцем Кіровоградської області. Офіційно ім'я підозрюваного та його ймовірні мотиви не повідомлялися.
Убивство Ірини Фаріон
У Львові 19 липня 2024 року стріляли в українську мовознавицю, освітянку, громадську та політичну діячку Ірину Фаріон. Ввечері стало відомо, що після замаху на умисне вбивство мовознавиця померла в лікарні.
Керівниця анестезіологічної служби Першого медичного об'єднання Львова Наталія Матолінець 20 липня розповіла, що Ірина Фаріон надійшла до лікарні в критичному стані з важкою вогнепальною травмою головного мозку. Їй одразу провели операцію та перевели до реанімаціного відділення, однак серце мовознавиці не витримало.
Активіст Дем'ян Ганул 24 липня 2024 року просив Службу безпеки України забезпечити йому захист. Він зазначав, що російські медіа поширили його особисту інформацію й оголосили нагороду до 10 тисяч доларів за напад на нього. Ганул наголошував, що вбивства Ірини Фаріон і регулярні підпали авто військовослужбовців свідчить про те, що агенти спецслужб РФ почуваються в Україні дуже вільно.
Президент України Володимир Зеленський 25 липня 2024 року повідомив, що підозрюваного у вбивстві Фаріон затримали в Дніпрі. Ним виявився 18-річний хлопець. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів, що він готувався до злочину щонайменше 2 місяці. OSINT-журналісти "Телебачення Торонто" встановили імовірне ім'я підозрюваного у вбивстві Фаріон — В'ячеслав Зінченко.
26 липня 2024 року суд у Львові обрав запобіжний захід підозрюваному: арешт без права на заставу. Йому оголосили про підозру за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство.
13 серпня 2024 року СБУ на запит ЗМІ повідомила, що у справі про вбивство Фаріон розглядають причетність російських спецслужб.
В Національній поліції України 26 грудня 2024 року заявили, що обвинувачення підозрюваному у вбивстві Фаріон змінили на злочин на ґрунті ненависті проти громадської діячки. Якщо його визнають винним, він може отримати до 15 років ув'язнення або довічне.
Убивство Дениса Кірєєва
ЗМІ 5 березня 2022 року писали, що співробітники СБУ вбили під час затримання члена першої української делегації на переговорах у Гомелі, банкіра Дениса Кірєєва. Пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України того ж дня повідомила, що убитий СБУ перемовник Кірєєв був співробітником української розвідки та загинув під час виконання спецзавдання.
Видання The Wall Street Journal 19 січня писало, що Кірєєв напередодні повномасштабного вторгнення РФ попередив 23 лютого воєнну розвідку України про наступ на Київ.
Радник голови ОП Михайло Подоляк 19 січня 2023 року пояснив, що вбивство Кірєєва сталося через відсутність "єдиної координації між силовими структурами", не було пов'язане з переговорами та банкір не був агентом РФ.
Голова ГУР Кирило Буданов 22 січня висловився про вбивство співробітника розвідки Дениса Кірєєва. Він сказав, що на його "суб'єктивну думку" вбивство сталося тому, що ті, хто зробили це спеціально, не хотіли допустити, щоб "ми втрутилися в чужу гру" і затягнули процес для того, щоб "дозволити нашим ЗСУ зробити деякі дії щодо протистояння ворогові".
Убивство Катерини Гандзюк
Радницю міського голови Херсона, громадську активістку Катерину Гандзюк облили кислотою 31 липня 2018 року, коли вона виходила з під'їзду свого будинку.
4 листопада 2018 року стало відомо про смерть Катерини Гандзюк. В пресслужбі Нацполіції того ж дня повідомили, що будуть розслідувати напад на Гандзюк як убивство.
3 грудня 2018 року тодішній генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що організатори вбивства Гандзюк встановлені та повідомлено про підозру оголошено помічнику одного з народних депутатів.
Генеральна прокуратура України 11 лютого 2019 року повідомила про підозру голові Херсонської облради Владиславу Мангеру. Він своєю чергою заперечив будь-які зв'язки з убитою активісткою. 15 лютого Мангер вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 2,5 млн грн. Суд 4 березня 2019 року не став подовжувати йому запобіжний захід, а 6 березня відсторонив від посади голови Херсонської облради на місяць. 31 травня 2019 року Владиславу Мангеру було подовжено запобіжний захід до 1 липня та дозволено пересуватися в межах Херсонської області без дозволу слідства.
6 червня 2019 суд виніс вироки по справі Гандзюк п'ятьом фігурантам: Сергія Торбіна засудили до 6 з половиною років позбавлення волі, Микиту Грабчука — до 6 років, Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського — до 4 років, Віктора Горбунова засуджено до 3 років.
27 квітня 2020 року СБУ повідомила про завершення розслідування вбивства Гандзюк і підтвердили, що замовником був Мангер.
26 червня 2023 року Дніпровський районний суд Києва оголосив вирок у справі про вбивство активістки Катерини Гандзюк. Владислав Мангер отримав максимальне покарання — 10 років позбавлення волі.
Убивство Аміни Окуєвої
30 жовтня 2017 року під Києвом убили Аміну Окуєву — чеченську доброволицю з батальйону "Київ-2", лейтенанта ВДВ Збройних сил України. Її автомобіль обстріляли з кущів на залізничному переїзді біля селища Глеваха. Чоловік Аміни Адам Осмаєв отримав поранення.
6 листопада Адам Осмаєв заявив, що в Україні діють автономні групи російських найманців, які виконують завдання за винагороду. Також він припустив, що вбивство Окуєвої пов'язане з замахом на народного депутата Ігоря Мосійчука.
Член колегії МВС, народний депутат Антон Геращенко 7 листопада повідомив, що знайдено автомат, з якого вбили Окуєву. На ньому знайшли ДНК виконавця та передали на експертизу.
Убивство Максима Шаповала
У Києві 27 червня 2017 року було підірвано автомобіль полковника, співробітника ГУР Максима Шаповала. Вибуховий пристрій було закріплено під дно автівки. Вибух кваліфікували як терористичний акт.
ЗМІ з посиланнями на джерела в правоохоронних органах писали, що загиблий працював над доказами агресії Росії проти України. За даними інсайдера, Шаповал безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил окупованих росіянами українських територій.
17 квітня 2019 року в СБУ назвали ім'я підозрюваного у вбивстві Шаповала. Тодішній голова СБУ Василь Грицак розповів, що вибухівку заклад мешканець Донецька Олег Шутов, який був співробітником так званого центру спецоперацій "МДБ ДНР". Після здійснення теракту він виїхав на Донбас.
Убивство Юрія Грабовського
Адвоката Юрія Грабовського, який захищав полонених російських ГРУшників Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва, викрали та наприкінці березня 2016 року знайшли мертвим у Київській області.
За два тижні правоохоронці затримали за цією справою 19-річного Максима Чмільова та 26-річного Артема Яковенка. Тодішній військовий прокурор Анатолій Матіос повідомляв, що після викрадення адвоката бачив на відеозапису чотирьох учасників.
Спочатку підозрюваних звинуватили в незаконному позбавленні волі, розбої та вбивстві заручника з корисливих спонукань, скоєних групою осіб з метою приховати інший злочин.
25 липня 2022 року Шевченківський районний суд Києва виніс вирок у справі про вбивство адвоката Грабовського. Артема Яковенка засудили до довічного ув'язнення, Максим Чмільов отримав 15 років.
Убивство Дениса Вороненкова
Колишній депутат Держдуми Росії Денис Вороненков, що отримав українське громадянство, був застрелений у Києві 23 березня 2017 року на виході з готелю Premier Palace. Нападника поранив охоронець Вороненкова вогнем у відповідь, і згодом той помер у лікарні.
Тодішній генпрокурор Юрій Луценко розповів, що Воронкова могли вбити за свідчення проти Віктора Януковича, а також через справу про контрабанду у ФСБ РФ. Луценко зазначив, що колишній депутат Держдуми РФ мав 23 березня давати свідчення у військовій прокуратурі.
Радник глави МВС, народний депутат Антон Геращенко 24 березня повідомив, що у вбивстві підозрюється громадянин України, Паршов Павло Олександрович, який раніше служив у Нацгвардії. Геращенко заявив, що до того Паршов пройшов курс навчання у спеціальній школі для диверсантів у РФ.
2 грудня 2021 року Шевченківський районний суд Києва виніс вирок колишньому керівнику осередку організації "Правий сектор" у Павлограді Ярославу Тарасенку. За співучасть у вбивстві він був засуджений до 12 років ув'язнення. Суд встановив, що Тарасенко був водієм добровольця батальйону "Донбас" Павла Паршова.
Убивство Павла Шеремета
Білоруський журналіст Павло Шеремет, який на той час кілька років працював в Україні, був убитий в центрі Києва 20 липня 2016 року. Автомобіль, в якому він виїхав із дому, вибухнув від закладеної в нього міни. Кілька хвилин журналіст лишався живим, та від отриманих травм все ж помер на місці події.
На той час заступник голови МВС України Антон Геращенко 10 лютого 2020 року заявив, що підозрювані у вбивстві Шеремета можуть бути пов'язані з СБУ.
28 вересня 2020 року ЗМІ повідомили, що в справі Шеремета було оголошено обвинувальний акт. Згідно з ним підсудні Андрій Антоненко (фронтмент групи "Riffmaster"), лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь об'єдналися у злочинну групу для виконання вбивства на замовлення невстановлених осіб. Слідство визначило, що Дугарь збирала інформацію про пересування Шеремета, а Кузьменко та Антоненко заклали вибуховий пристрій під автівку.
Усі обвинувачені заявили, що своєї провини не визнають. Адвокати Антоненка попросили суддів змінити йому запобіжний захід і випустити з-під варти.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня 2021 року не підвердив, але й не заперечив причетність контррозвідки СБУ до вбивства Шеремета.
26 червня 2023 року журналіст видання "Українська правда", де працював Шеремет, повідомив із зали суду, що судовий розгляд через 3 роки розпочали заново через зміну присяжних.
Вбивство Олеся Бузини
Журналіст Олесь Бузина, відомий також як автор книжок "Вурдалак Тарас Шевченко" (2000), "Таємна історія України-Русі" (2005), "Воскресіння Малоросії" (2012), "Союз плуга і тризуба. Як придумали Україну" (2013), "Докіївська Русь" (2014), був застрелений з автомобіля 16 квітня 2015 року в центрі Києва біля свого будинку на вулиці Дегтярівській. Тодішній радник голови МВС Антон Геращенко назвав інцидент "продовженням відстрілу свідків у справі Антимайдану".
18 червня 2015 року на той час міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що вбивсто Бузини розкрито. Він повідомив, що правоохоронці затримали підозрюваних: киян Дениса Поліщука і Андрія Медведька, які були на тот момент бійцями батальйону МВС "Гарпун" та членами одного з націоналістичних об'єднань. У той же день він повідомив про затримку третього підозрюваного, ім'я якого не називалося (на наступний день його відпустили).
19 грудня 2015 року у Києві пройшов мітинг на підтримку підозрюваних у вбивстві Бузини Андрія Медведька і Дениса Поліщука.
2 лютого 2016 року біля будівлі суду в Києві підірвали автомобіль адвоката у справі Бузини Андрія Федура, який захищав двох підозрюваних. Федур звинуватив у підриві українські спецслужби.
Адвокати підозрюваних заявляли про фальсифікацію ДНК-експертизи у справі і про наявність алібі.
7 червня 2018 року в пресслужбі прокуратури Києва повідомили, що справу про вбивство Бузини розгляне суд присяжних. Речниця прокуратури Києва Надія Максимець 6 травня 2019 року повідомила "Українській правді", що головуючий суддя у складі суду присяжних Євген Сидоров заявив про самовідвід. Видання "Судовий репортер" 9 березня 2021 року писало, що суд досліджує письмові докази, а адвокат піддозрюваних Сергій Войченко звертав увагу на суперечності в документах, які можуть вказувати на фальсифікацію справи.
Читати також
За участю людини у цивільному: у Харкові чоловіка забрали просто з вулиці (відео)
У Києві було чутно вибух без оголошення повітряної тривоги: що відомо (відео)
"Я проти перемир'я": Кротевич пояснив, як Україна може перемогти у війні
"Не варто поспішати з миром": одна із європейських країн відмовилася відправляти миротворців в Україну
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ff9c7120e-1543-4f6f-8bd0-ecaf64718807.png)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fadfb449e-9186-42fd-a2a6-d57355b12c2a.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F0651590d-40bf-46f0-bfab-b76b406eb317.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fce8c56e2-6f15-4e5d-bb52-cb1cf27ca258.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F861b1ab8-17b1-4a7b-99ff-492109b371b4.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fe19e23a4-d2e8-4f0e-a79a-aae5008719a8.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F5e31cd48-06b6-40c0-8ac2-f66c6dc2b688.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F72de2436-6536-4f78-9d29-1ec272c52b8a.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F85b564ce-efcd-4c78-86a9-1493be86c405.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F555e25fc-e800-4af0-8efb-f3d45847e3a8.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F5073297d-e9a1-48ed-8f64-f8e42b7c60ca.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F8970fa04-60f2-4732-897b-1f7ae29a9a7d.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fceedc28e-07e9-4c22-af55-b62a246290fa.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Faf902eed-d866-4f7d-acb1-90a3d04e0b57.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F084089f4-072b-4b38-9695-f7f2a4e94410.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F1b370c35-40b4-45a1-b0a8-89c2b39a525b.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fe74ad818-b016-4e29-870a-e361f3b4d589.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F1b0e65b6-7409-44f6-993c-f7f3c825abd6.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F19530d4d-fc50-4e5b-94bf-797c4da4259d.jpeg)

