Аваков Арсен Борисович: колишній міністр внутрішніх справ
Аваков Арсен Борисович — очолював МВС протягом семи років і зміг протриматися в чотирьох урядах, до цього був народним депутатом, харківським губернатором і бізнесменом. Фігурант ряду корупційних скандалів.
Біографія
Арсен Борисович Аваков народився 2 січня 1964 року в селищі імені Кірова (зараз один з районів міста Баку). На території України проживає з 1966 року.
Освіта
Арсен Борисович — інженер-системотехнік за освітою. У 1988 році він закінчив політехнічний інститут в місті Харків.
Сім’я
Арсен Аваков — наполовину вірменин, наполовину осетин. Батько політика — Борис Суренович Аваков (Авакян, 1936-1995) був військовослужбовцем, завідував продовольчим складом. Мати — Тетяна Матвіївна Авакова (Тані Габараєва (1935-2002)) — осетинка за національністю.
Арсен одружений з Інною Аваковою. Довгий час вона займала посаду заступника директора банку «Базис». Інна — кінцевий бенефіціарний власник АТ ЗНВКІФ «Форсайт Інвест» і ТОВ «Підстепне сонце». У 2020 році основним місцем роботи Авакової було ПАТ «Інвестор», а за сумісництвом вона працювала в італійській фірмі Avitalia s.r.l.
У подружжя є син Олександр (1988 р.н.). У 2017 році він став фігурантом гучної справи про закупівлю рюкзаків для МВС за завищеними цінами.
Кар'єра
Професійну діяльність Аваков почав на початку 1980-х в харківській політехніці, де був препаратором кафедри «Автоматизовані системи управління». До кінця десятиліття Арсен Борисович працював в Харкові за фахом. З початку 1990-х років він пішов у бізнес і став засновником компанії «Інвестор» і банку «Базис».
У 2002 році Арсен зайнявся політикою, ставши членом виконкому Харківської міськради. Через два роки, під час президентської кампанії, він був заступником голови передвиборчого штабу кандидата Віктора Ющенка в Харкові. Після його перемоги на виборах, у лютому 2005 року Аваков був призначений на посаду харківського губернатора.
Через рік у якості кандидата від партії «Наша Україна» обраний депутатом Харківської обласної ради. У 2010 році після перемоги Віктора Януковича на виборах глави держави Арсен Борисович покинув посаду очільника регіону. У тому ж році він знову був обраний до облради, на цей раз від ВО «Батьківщина».
Крім того, в 2010 році Аваков балотувався від партії Юлії Тимошенко на посаду харківського міського голови. Однак програв вибори представнику Партії регіонів Геннадію Кернесу всього на 0,61%.
У 2012 році під 24-м номером у списку ВО «Батьківщина» Арсен Борисович обрався до Верховної Ради. На момент виборів був головою Наглядової ради — президентом ПАТ «Інвестор».
З грудня 2012 по березень 2014 року Аваков входив до складу фракції ВО «Батьківщина». Був членом регламентного комітету, очолював підкомітет з питань законодавства про статус народного депутата. Крім того, з березня 2013 по березень 2014 року Аваков керував Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради з питань розслідування фактів перегляду волевиявлення українського народу на парламентських виборах 2012 року.
За два роки каденції Верховної Ради VII скликання колишній харківський губернатор зробив 17 депутатських запитів, взяв участь у створенні восьми законопроєктів і п'ять разів виступив у стінах парламенту.
Після Євромайдану, у лютому 2014 року він був призначений спочатку виконуючим обов'язки, а потім і повноправним міністром внутрішніх справ.
На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року Арсен вдруге був обраний народним депутатом. На цей раз він був шостим у списку партії «Народний фронт». Однак замість крісла парламентарія Аваков вирішив залишитися міністром.
Посаду очільника МВС Аваков зумів зберегти в чотирьох кабінетах міністрів: Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана, Олексія Гончарука та Дениса Шмигаль. 13 липня 2021 року Аваков написав заяву про відставку з поста голови МВС. Через два дні її прийняв парламент.
Тоді ж очільник партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що Аваков може стати кандидатом від цієї політсили на виборах мера Харкова в жовтні 2021 року. Проте джерело, близьке до політика, повідомило журналістам, що у Авакова немає планів участі в мерських виборах.
Компромат
Ім'я політика фігурувало в оперативних розробках правоохоронців Харкова, починаючи з 1993 року. Міліція перевіряла Авакова в можливій причетності до ряду злочинів: від вбивства одного з топменеджерів компанії «Інвестор» Олександра Коновалова й до причетності у розкраданні в особливо великих розмірах газового конденсату.
Але до 2012 року щодо Арсена Борисовича кримінальні справи не відкривалися. Потім правоохоронці запідозрили його в незаконній зміні цільового призначення та передачі у приватну власність 55 га державних земель вартістю понад 5,5 мільйона гривень.
Аваков, який тоді перебував за кордоном, був оголошений в міжнародний розшук. Через кілька днів ексгубернатора затримала італійська поліція. Однак він не був екстрадований до України, а через місяць політик вийшов з-під варти.
У 2012 році Арсен Борисович був згаданий у передсмертній записці Олександра Мотилевского. Займавший посаду голови правління АТ «Інвестор» звинуватив колишнього бізнес-партнера в жадібності, безпринципності і безвідповідальності стосовно своїх співробітників.
«Не вкладається в моїй голові те, що скоїв Аваков Арсен Борисович. Бог йому суддя. Як можна було підставити величезну кількість своїх співробітників і не вирішити їхніх питань?! Все-таки його кугутство і жадібність до грошей, на жаль, перевищує рівень шляхетності і почуття відповідальності», — написав Мотилевський перед смертю.
ЗМІ повідомляли, що голова МВС Арсен Аваков влаштував п'яний дебош в аеропорту німецького міста Франкфурт-на-Майні. Інцидент стався в квітні 2014 року. Співробітники аеропорту порахували, що український чиновник за зовнішніми ознаками перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Тому відмовилися пропускати його на борт літака.
Міністр влаштував скандал, який був вирішений лише після втручання співробітників служби безпеки. Сам інцидент не був внесений в обліковий реєстр поліції аеропорту.
Восени 2016 року Генпрокурор Юрій Луценко заявив про відкриття кримінальної справи проти глави МВС. Воно було порушено після звернення керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Але вже через кілька днів справа виявилася закритою.
Пізніше представники преси повідомляли про те, що співробітники НАБУ перевіряють можливість перевищення посадових повноважень Авакова за часів губернаторства. Зазначалося, що ще в 2005 році компанія «Інвестор» уклала договір з Дергачівською міськрадою (Харківська область) про покупку понад 18 гектарів землі.
«Центр протидії корупції» виявив, що угода пройшла з численними порушеннями. На одній ділянці землі, яка дісталася «Інвестору», знаходився дитячий табір, друга — належала до лісового фонду, а третя — взагалі була в підпорядкуванні іншого органу самоврядування (Черкасько-Лозівської сільської ради).
У березні 2017 року мер Харкова Геннадій Кернес звинуватив Арсена Авакова в погрозах, тиску на нього і його сім'ю. Також харківський міський голова заявив, що міністр був організатором замаху на нього в 2014 році.
У 2016 році народний депутат VIII скликання Верховної Ради Сергій Лещенко звинуватив Авакова в організації військового перевороту. Міністр слова парламентарія назвав «параноїдальним потоком».
Звинувачення проти голови МВС були пред'явлені й колишнім одеським губернатором Михайлом Саакашвілі. Він заявив, що Аваков використовує корупційні схеми для фінансування незаконних збройних формувань.
Крім того, очільник Одещини повідомив, що міністр має відношення до незаконного бізнесу з видобутку бурштину в Рівненській області. Відео перепалки двох українських чиновників з кавказькими коренями стало хітом інтернету.
У ЗМІ регулярно з'являлася інформація про участь Арсена Борисовича в незаконному бізнесі з видобутку газу, урану, літію та інших корисних ресурсів. Гроші, на думку джерел, виводились через бізнес-партнера — Ігоря Котвицького.
Неодноразово активісти звинувачували главу МВС у тому, що він провалив реформу органів внутрішніх справ. За їх словами, переатестація в поліції привела не до санації правоохоронних органів, а до реабілітації старих кадрів міліції і «беркутівців».
Крім того, активісти звинувачували Авакова в тому, що МВС не розкривало резонансні вбивства, напади на політиків і громадських діячів та інші злочини. Активісти неодноразово проводили акції протесту з вимогою відставки міністра.
Кілька міських рад (Луцька, Рівненська) назвали вбивство координатора «Правого сектора» в Західній Україні Олександра Музичка в 2014 році політичним вбивством і також закликали Авакова покинути пост міністра внутрішніх справ.
Декларація
У березні 2021 року Арсен Аваков опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.
Політику і його дружині належить три квартири. Дві з них знаходяться в Харкові (657,9 і 70,9 кв.м.) і одна в Чугуєві Харківської області (55,4 кв.м.). Також Авакові володіють двома земельними ділянками (по 1200 кв.м.) в селі Коробочкино на Харківщині. У Києві ексміністр живе в орендованому готельному номері (77,6 кв.м.).
З цінного рухомого майна Арсен Борисович задекларував кілька хутряних шуб, брендовий одяг та аксесуари, а також ювелірні вироби дружини. У подружжя Авакових є чотири пари наручних годинників, ряд меблевих комплектів.
Аваков — справжній колекціонер. У нього є колекція монет, найраніша з яких датується другим століттям до нашої ери. Також він колекціонує книги, зброю, вино, марки, картини, гравюри, естампи, літографії і предмети антикваріату.
За 2020 рік сукупний дохід Арсена склав 815 тисяч гривень. Інна поповнила сімейний бюджет на 4,6 мільйона гривень. У банках ексміністр зберігає 794 тисячі гривень, 199 тисяч доларів і 148 тисяч євро. У його дружини в банках є 161,7 тисячі гривень, 1,6 мільйона євро і 136 тисяч доларів.
Готівковими коштами Аваков задекларував 6 тисяч гривень, 9,4 тисячі євро, 96 тисяч японських єн. У Інни — 49 тисяч євро, 8 тисяч гривень, 10 тисяч євро. Ще 200 тисяч гривень Арсен Борисович вказав, як активи в дорогоцінних (банківських) металах золото в злитку.