Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 29—31 липня 2025 року — резюме
Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 29—31 липня 2025 року — резюме

Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 29—31 липня 2025 року — резюме

Висвітлення основних тем тижня, представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях, прояви політичного піару та російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні, порушення основних стандартів інформаційної журналістики — стисло.

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. Повний огляд звітних днів — тут.

Вступ

29—31 липня найвищою інтенсивність боїв була знову на Покровському напрямку, високою — на Північно-Слобожанському, Лиманському і Новопавлівському. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку, значно менше — Лиманському, зовсім мало уваги приділили іншим активним напрямкам. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському і значну увагу Новопавлівському. Ще двом активним напрямкам приділили мало уваги.

У звітні дні з ворожих повітряних атак наймасштабнішою за наслідками стала ракетно-дронова атака по Києву 31 липня. Цю подію Перший канал Суспільного висвітлював значно повніше й оперативніше за телемарафон, як суто репортажно, так і в обговореннях з гостями.

Ключову внутрішньополітичну тему цих днів — повернення незалежності НАБУ і САП — телемарафон висвітлював однобічно, винятково з позиції влади. На Першому каналі Суспільного тему висвітлювали збалансовано і зробили максимально широке обговорення як із політиками, так і з кваліфікованими експертами.

У зовнішньополітичній тематиці в ці дні президент США Трамп різко скоротив термін свого ультиматуму Росії до 10 днів і пригрозив тарифами Індії таКитаю. Експертне обговорення цієї тематики на Першому каналі Суспільного була набагато ґрунтовнішим, кваліфікованішим і всебічнішим, ніж у телемарафоні.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок. Цього разу були також грубі порушення стандарту балансу думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти відокремлення фактів від думок і повноти інформації. Було одне порушення стандарту балансу думок.

У цьому звіті проаналізовано представлення в ефірах народних депутатів за два тижні (21—27 липня і 28 липня — 3 серпня). В обидва цих тижні в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Голосу» та «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного у ці два тижні представники опозиційних фракцій сумарно переважали представників владної.

29—31 липня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці дні проявів політичного піару не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 47 до 63 боєзіткнень на добу). Наступними за інтенсивністю були у ці дні Північно-Слобожанський (від 16 до 32 боєзіткнень), Лиманський (від 20 до 30) і Новопавлівський (від 10 до 24). На інших напрямках інтенсивність боїв була значно нижчою, в окремі дні більш як 10 боєзіткнень за добу було на Торецькому, Сіверському і Південно-Слобожанському напрямках.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку (було 4 репортажі та 9 обговорень із гостями в студії). Пряме ввімкнення і 4 обговорення були щодо Лиманського напрямку і по 5 обговорень – щодо Південно-Слобожанського і Куп’янського. З найактивніших напрямків фронту мало уваги приділили Новопавлівському і Північно-Слобожанському.

Події на фронті в ці дні найбільш активно і системно висвітлювали канали «1+1» і «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (18 разів), речників різних підрозділів Сил оборони запрошували на ефіри 8 разів, експертів запросили лише 4 рази. Дуже активно працювали в ці дні воєнкори: три фронтових репортажі зробили на «Інтері», пряме ввімкнення і репортаж — на ICTV з СТБ, на інших каналах було по одному фронтовому репортажу.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні максимум уваги приділили Покровському напрямку фронту (було 14 обговорень з гостями й один репортажний сюжет звідти). Про ситуацію на Новопавлівському напрямку говорили з 8 гостями, про ситуацію на Оріхівському — з 6. З найактивнішних напрямків фронту мало уваги приділили Лиманському і Північно-Слобожанському. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали військових-фронтовиків (13 разів), речників різних підрозділів Сил оборони запросили 7 разів, експертів — 6. З фронту зробили в ці дні 3 репортажних сюжети.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У ці три дні було багато ворожих повітряних атак зі значними наслідками, насамперед із великою кількістю загиблих і поранених людей. 29 липня була атака КАБами по Біленьківській колонії на Запоріжжі (де загинуло 17 ув’язнених, було поранено 42), обстріл з РСЗВ черги за водою в Новоплатонівці на Харківщині (5 загиблих, 4 поранених), удар по пологовому будинку в Кам’янському на Дніпропетровщині (3 загиблих, у тому числі вагітна, і 5 поранених). Пізно ввечері цього ж дня був ракетний удар по навчальному центру ЗСУ на Чернігівщині (3 загиблих, 18 поранених). Але наймасштабнішою стала комбінована ракетно-дронова атака по столиці 31 липня, внаслідок якої на вечір того дня було відомо про 15 загиблих і 145 поранених (пізніше їхня кількість ще зросла).

У висвітленні подій 29 липня Перший канал Суспільного значно частіше за телемарафон висвітлював події репортажами чи прямими ввімкненнями власних кореспондентів. Крім того, приділив увагу експертному обговоренню певних тенденцій, зокрема регулярним втратам військових унаслідок ворожих повітряних атак по полігонах і навчальних центрах.

У висвітленні ж наслідків масштабної атаки по Києву 31 липня Перший канал Суспільного був відчутно оперативнішим за телемарафон, і на порядок більш системним і докладним. По-перше, ретельно відстежуючи перебіг пошуково-рятувальних робіт, по-друге, обговорюючи події з ньюзмейкерами і речниками, а також із різнопрофільними експертами в гостьових студіях. У телемарафоні відносну конкуренцію Суспільному мовнику склав хіба що канал «Ми — Україна» в ранковому слоті (хоча й поступався в оперативності й повноті інформації). Натомість телеканал «Інтер», який працював того дня і в денному, і в вечірньому ефірі, повністю провалив висвітлення цієї події. Як репортажне — взагалі не висвітлювали перебіг пошуково-рятувальних робіт у Святошинському районі столиці, які тривали весь цей день і кількість загиблих динамічно змінювалася. Так і експертне — говорили цього дня в гостьових студіях часто навіть узагалі на неактуальну («зелену») тематику, а одній з наймасштабніших за наслідками атак на столицю майже взагалі не приділили уваги.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

Ключовою внутрішньополітичною темою цих днів було питання повернення незалежності антикорупційним органам, аж до ухвалення Верховною Радою президентського закону 31 липня. Цю тематику і сам перебіг подій телемарафон і Перший канал Суспільного висвітлювали принципово відмінно. У телемарафоні все подавалося за схемою «президент почув голос народу і виправив помилку». Тема як така і перебіг подій з ухваленням цього закону висвітлювалася в телемарафоні підкреслено незбалансовано. І коментарі, які подавали в різних матеріалах синхронами, і гості в студії були або представниками влади (нардепи від «Слуги народу», «експерти» з Офісу президента, в крайньому разі політологи, що завжди толерують дії чинної влади).

Натомість в ефірі Першого каналу Суспільного був поданий широкий спектр думок політиків з різних політсил, і була зроблена максимально широка і всебічна експертиза. Саме засідання Верховної Ради 31 липня (яке транслювалося наживо вперше з початку повномасштабної війни – це принципова подія) наживо транслював Перший канал Суспільного, а в телемарафоні дали звідти лише «обрані» фрагменти за вже згаданим принципом.

Узагалі за кадром телемарафону залишилася ще одна принципова вимога європейських партнерів до української влади — затвердження Кабміном обраного керівника БЕБ Цивінського. Цю тему висвітлював лише Перший канал Суспільного.

Показовою була також принципова відмінність у висвітленні народних акцій за повернення незалежності НАБУ і САП. У телемарафоні канали або взагалі про ці акції не згадували, або давали в кращому разі усні повідомлення на фото. 30 липня, напередодні парламентського голосування, акції відбувалися по багатьох містах України. В телемарафоні канал «Рада» зробив пряме ввімкнення лише з київської акції, натомість Перший канал Суспільного змалював широку картину по країні, показавши в режимі прямих ввімкнень акції щонайменше в десяти обласних центрах.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У зовнішньополітичній тематиці у звітні дні домінували дві теми: попередження від ЄС про припинення фінансування України через скасування незалежності антикорупційних органів і жорсткі заяви президента США Трампа про скорочення терміну ультиматуму Росії до 10 днів і його погроз ввести мита проти Індії та Китаю через закупівлю тими російських енергоносіїв і зброї. Репортажно обидві теми висвітлювалися телемарафоном і Першим каналом Суспільного приблизно однаково, але експертиза в обох темах була набагато глибшою і всебічнішою на Першому каналі Суспільного.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

  • Громадські організації та медіа закликали відновити прямі трансляції засідань Верховної Ради (29 липня).
  • Київська акція родичів військовополонених і зниклих безвісти на Курщині (29 липня).
  • Мовна омбудсманка закликала заборонити публічне виконання пісень російською (29 липня).
  • В Ірпені депутати висловили недовіру міському голові (29 липня).
  • Уряд знову не призначив обраного очільника БЕБ (30 липня).
  • «Приватбанк» в Англії виграв багатомільярдний судовий процес проти Коломойського і Боголюбова (30 липня).
  • Цивінський: СБУ не знайшла причин для блокування мого призначення на голову БЕБ (31 липня).
  • Єврокомісія очікує від України якнайшвидшого призначення голови БЕБ ((31 липня).
  • Один загиблий і 11 поранених внаслідок російського удару по житловій багатоповерхівці в Краматорську ((31 липня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

  • Bihus.Info: Фігурантка справи Чернишова будує елітні маєтки в Козині (29 липня).
  • Програма МВФ для України під загрозою, Фонд готує нові умови (29 липня).
  • НАБУ розслідує ще один епізод щодо Чернишова: влаштовував охорону і домашній персонал у «Нафтогаз» (30 липня).
  • Оголошено підозру екскерівнику одного зі столичних ТЦК, який допоміг колишньому керівнику «Київського метрополітену» втекти за кордон (30 липня).
  • В СБУ заперечують, що співробітника НАБУ Магамедрасулова затримали через справу Міндіча (31 липня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 29—31 липня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

У ефірах каналу «1+1» стандарт достовірності найбільше грубо порушували узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у численних БЗ. Усі грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатнім представленням гостей-експертів. Стандарт доступності подачі інформації найбільше порушували вживанням слів, незнайомих частині аудиторії.

В ефірах каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували невідповідностями між текстом і картинкою в БЗ і оглядових сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Траплялися і «експертні» міркування журналістів у новинах. Стандарт доступності подачі інформації найбільше порушували вживанням слів, незнайомих частині аудиторії.

В ефірах каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Було багато і суто абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності найчастіше порушували невідповідним «ілюструванням» розмов із гостями. Стандарт відокремлення фактів від думок найчастіше порушували суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Крім того, чимало було й зайвих для новин маркерів авторизації та посилення уваги. Стандарт балансу думок надзвичайно грубо порушували у висвітленні ключових внутрішньополітичних тем, надаючи слово винятково представникам і адвокатам влади. Найбільше стандарт доступності подачі інформації порушували, вживаючи слова, незрозумілі частині аудиторії.

В ефірах каналу «Рада» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Стандарт точності найчастіше порушували невідповідними «ілюстраціями» до розмов з військовими та воєнними експертами. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Неодноразово ведучі гостьових студій не авторизували як належить власних суб’єктивних міркувань. Найбільше порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео в БЗ. Були грубі порушення стандарту балансу думок у висвітленні ключових внутрішньополітичних тем — усі аргументи подавалися винятково з позицій влади.

В ефірах каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Також було багато суто абстрактних псевдопосилань. Велика кількість грубих порушень стандарту точності були невідповідністю картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Також багато було неавторизованих міркувань ведучих гостьової студії. Дуже багато порушень стандарту повноти інформації було пов’язано з повністю розмитим зазначенням географії (тобто де сталася та чи інша подія). Дуже часто критично неповно представляли гостей-експертів. Майже всі БЗ і кілька сюжетів були без інтершуму. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації було пов’язано з вживанням слів, незрозумілих частині аудиторії. Дуже часто також показували скриншоти, які неможливо прочитати з екрана телевізора.

Перший канал Суспільного

Стандарт достовірності в звітні дні найчастіше грубо порушували узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Багато було і суто абстрактних псевдопосилань.

Найбільше грубих порушень стандарту точності були суто фактичними помилками.

У звітні дні стандарт відокремлення фактів від думок грубо порушували дуже часто. Найбільше ж порушень були зайвими у новинах маркерами авторизації і посилення уваги, особливо ж багато їх було у численних прямих ввімкненнях.

Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатнім представленням гостей-експертів.

Було порушення стандарту балансу думок у гостьовій студії в обговорення внутрішньополітичної теми.

Найбільше порушень стандарту доступності подачі інформації було пов’язано з показом скриншотів, які не читаються з екрана телевізора або ж з занадто дрібними титрами.

3.1. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 21—27 липня

Депутати у телемарафоні:

Протягом цього тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 25 разів (попереднього тижня було 18 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 20 запрошень, що склало 80% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг», в ефір телемарафону 4 рази запрошували представників «Батьківщини» (крім «традиційних» Сергія Євтушка і Михайла Цимбалюка, цього разу двічі в ефірі телемарафону побував їхній однопартієць Сергій Власенко, якого запрошували голову новоствореної ТСК з розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах). Ще одного разу на «Раді» побувала «традиційна» позафракційна Оксана Савчук. Представників опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» цього тижня у марафон не кликали. Цього тижня представник «Батьківщини» (вже згаданий Власенко) був в ефірах каналів «1+1» і ICTV з СТБ, всі інші депутати на цих каналах були представниками владної фракції парламенту. На «Раді» традиційно численних «слуг народу» доповнювали представниками «Батьківщини» і позафракційною Савчук. На каналах «Інтер» і «Ми — Україна» були тільки представники владної фракції.

По три рази в телемарафоні побували цього тижня «слуги народу» Єгор Чернєв і Олексій Леонов. Двічі були в телемарафоні «слуги» Арсеній Пушкаренко, Данило Гетманцев, Олена Мошенець і Ольга Василевська-Смаглюк, двічі був Сергій Власенко з «Батьківщини». Усі інші нардепи були в гостях телемарафону по одному разу.

Офіс президента цього тижня по три рази в ефірі представляли радники керівника ОП Михайло Подоляк (на «1+1», «Раді» та «Ми — Україні» він сумарно мав 60 хвилин ефірного часу) і Сергій Лещенко (на «Інтері» та двічі на «Раді», сумарно 39 хвилин ефіру). По разу в гостях телемарафону побували уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (10 хвилин на «Ми — Україні») та заступник керівника ОП Ігор Жовква (мав 7 хвилин ефіру на «Раді»). Загалом представники Офісу президента гостювали в телемарафоні 1 годину 56 хвилин.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного протягом цього тижня побували 37 народних депутатів (попереднього тижня гостей-депутатів було 35). Представники опозиційних фракцій знову переважали представників влади. Загалом було 12 представників «Слуги народу» і 24 представники парламентської опозиції («Європейська солідарність» — 10 депутатів, «Голос» — 9, «Батьківщина» — 5). Частково ця перевага пояснювалася тим, що в багатьох випадках нардепів кликали в «ексклюзивних» якостях (як авторів законопроєктів, або, наприклад, уже згаданого Сергія Власенка як голову ТСК, або ж Ніну Южаніну як одну з нечисленних представниць опозиції, що проголосували за закон 12414 про позбавлення НАБУ і САП незалежності). Втім у двох випадках питання до ситуативного балансу залишилося: 24 липня одна з редакцій каналу запрошувала спершу Ірину Геращенко з «ЄС», а згодом — Юлію Сірко з «Голосу» обговорювати точно дискусійну тему НАБУ і САП. При цьому не кликали в ефір одночасно представників владної фракції, як це загалом заведено на каналі.

Цього тижня тричі в ефірі каналу побував Олексій Кучеренко з «Батьківщини», по два рази гостювали на каналі Богдан Кицак зі «Слуги народу», Іванна Климпуш-Цинцадзе і Ніна Южаніна з «Європейської солідарності», Інна Совсун, Юлія Сірко, Ярослав Железняк і Ярослав Юрчишин із «Голосу». Інші нардепи були в ефірі каналу по одному разу.

3.2. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 28 липня — 3 серпня

Депутати у телемарафоні:

Протягом цього тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 29 разів (попереднього тижня було 25 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції «Слуги народу», цього разу вони отримали 24 запрошення, що склало майже 83% від усіх «депутатських» студій тижня, а з урахуванням формально позафракційного спікера парламенту Руслана Стефанчука — більш як 86%. Крім «слуг» і спікера парламенту, в ефір телемарафону одного разу запросили представника «Батьківщини» («традиційного» Михайла Цимбалюка) і двічі — його однопартійку, віцеспікерку парламенту Олену Кондратюк, формально позафракційну. Ще в ефірі марафону побувала одна реальна позафракційна депутатка — звісно ж це була Оксана Савчук і звісно ж в ефірі каналу «Рада». Представників опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» цього тижня у марафон не кликали. Представники «Слуги народу» домінували в ефірах усіх каналів-учасників телемарафону.

Чотири рази в телемарафоні побувала цього тижня представниця «Слуги народу» Євгенія Кравчук, по три рази були в гостях її однофракційці Олексій Леонов і Олена Мошенець. Інші нардепи були в ефірі телемарафону по разу або по два.

Офіс президента цього тижня двічі в ефірі телемарафону представляв радник керівника ОП Сергій Лещенко (на «Інтері» й на «Раді», сукупно мав 24 хвилини ефіру). Двічі був гостем уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (на «Раді» та «Ми — Україні», сумарно 25 хвилин). По одному разу в ефірі побували радник керівника ОП Михайло Подоляк (26 хвилин на «Раді»), заступниця керівника ОП Ірина Верещук (5 хвилин на «Інтері») й заступник керівника ОП Павло Паліса (8 хвилин на «Інтері»). Загалом Офіс президента цього тижня мав у гостьових студіях телемарафону порівняно небагато часу — «лише» 1 годину 28 хвилин. А ще 1 серпня в нічному слоті каналу «Інтер» повторювали (другий раз уже) програму «Ньюзмейкер» із заступницею Єрмака Іриною Мудрою за 17 липня.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного протягом цього тижня побували 27 народних депутатів (попереднього тижня гостей-депутатів було 37). І знову представники опозиційних фракцій відчутно переважали представників владної. Загалом в ефірі каналу побували лише 7 представників «Слуги народу» (причому один з них — Дмитро Костюк — був запрошений як такий, що в день ефіру оголосив про свій вихід із фракції). Натомість в ефірі побували 15 представників опозиційних фракції (8 із «Європейської солідарності», 4 з «Голосу» і 3 з «Батьківщини»). Цей дисбаланс по лінії «влада-опозиція» на тижні був відчутним. Зокрема 31 липня стандарт балансу думок точно був порушений, коли запросили депутатку Ірину Фріз із «ЄС» говорити про НАБУ і САП, при цьому не запросили до пари когось зі «слуг народу». Або ж опонувати опозиції кликали не представників владної фракції, а позафракційних (наприклад, 2 серпня з Олегом Синюткою з «ЄС» в ефірі була позафракційна Оксана Савчук). Крім того, двічі в ефірі каналу були представники депутатської групи «За майбутнє» (Ірина Констанкевич і Тарас Батенко, обидвох запрошували як співавторів закону про визнання депортованими українців, виселених з Польщі в 1944—1945 роках). Двічі запрошували позафракційних.

Цього тижня по два рази в ефірі каналу побували Олексій Кучеренко з «Батьківщини», Олег Синютка з «ЄС» і Ярослав Юрчишин з «Голосу». Інші нардепи були в ефірі каналу по одному разу.

4. Прояви політичного і бізнесового піару 29—31 липня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 15 проявів політичного піару. Більшість з них — 11 — були в ефірах каналу «Рада». По 2 прояви піару були в ефірах каналів «Інтер» і «Ми — Україна». В ефірах інших каналів проявів піару у звітні дні не було. Найбільшим бенефіціаром позитивного піару був у ці дні керівник Офісу президента Андрій Єрмак (6 позитивних згадок і всі на «Раді»). По 3 рази позитивно згадували першу леді Олену Зеленську (в ефірах «Ради» і «Ми — України») і в.о. міністра культури Тетяну Бережну (в ефірах «Ради» й «Інтера»). Проявів негативного піару в звітні дні не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару в звітні дні не було.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 29—31 липня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував. Ефіри «Інтера» і «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Джерело матеріала
Згадувані персони
Андрій Єрмак
Андрій Єрмак
Чиновник, Діяч культури
67 згадок
Ярослав Юрчишин
Ярослав Юрчишин
Громадській діяч
9 згадок
Руслан Стефанчук
Руслан Стефанчук
Політик, Блогер і експерт
7 згадок
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко
Політик, Громадській діяч
3 згадки
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко
Спортсмен
3 згадки
Сергій Євтушок
Сергій Євтушок
Політик, Чиновник
3 згадки
Олена Кондратюк
Олена Кондратюк
Політик, Чиновник
2 згадки
Олексій Кучеренко
Олексій Кучеренко
Політик, Силовий блок
2 згадки
Михайло Подоляк
Михайло Подоляк
Блогер і експерт
2 згадки
Тетяна Бережна
Тетяна Бережна
Чиновник
1 згадка
Владислав Власюк
Владислав Власюк
Чиновник
1 згадка
Богдан Кицак
Богдан Кицак
Політик
1 згадка
Олексій Леонов
Олексій Леонов
Політик
1 згадка
Сергій Лещенко
Сергій Лещенко
Політик, Блогер і експерт
1 згадка
Оксана Савчук
Оксана Савчук
Політик
1 згадка
Олег Синютка
Олег Синютка
Політик, Чиновник
1 згадка
Тарас Батенко
Тарас Батенко
Політик, Чиновник
Сергій Власенко
Сергій Власенко
Політик
Ігор Жовква
Ігор Жовква
Політик
Ірина Констанкевич
Ірина Констанкевич
Політик
Дмитро Костюк
Дмитро Костюк
Діяч культури, Бізнесмен
Дмитро Костюк
Дмитро Костюк
Чиновник
Дмитро Костюк
Дмитро Костюк
Політик
Олена Мошенець
Олена Мошенець
Політик
Арсеній Пушкаренко
Арсеній Пушкаренко
Політик, Громадській діяч
Інна Совсун
Інна Совсун
Політик, Чиновник
Ірина Фріз
Ірина Фріз
Політик, Чиновник
loader
loader