Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 30 червня — 2 липня 2025 року

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 30 червня — 2 липня. У ці три дні найвищою інтенсивність боїв була знову на Покровському напрямку, високою — на Новопавлівському, Південно-Слобожанському, Лиманському і Північно-Слобожанському. Телемарафон найбільшу увагу приділив Покровському, Новопавлівському і Північно-Слобожанському, іншим активним напрямкам приділили менше уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському і Новопавлівському напрямкам, менше говорили про Лиманський і Північно-Слобожанський.

У зовнішньополітичній тематиці в ці дні основною подією стало призупинення постачання американської зброї Україні з 2 липня. Телемарафон приділив цій темі мінімум уваги й мінімум експертизи. Натомість всебічне і ґрунтовне обговорення причин і можливих наслідків цього рішення США організував Перший канал Суспільного.

У внутрішньополітичній тематиці домінувала тема судових засідань щодо віцепрем’єр-міністра Чернишова. Телемарафон обмежився лише репортажним висвітленням, яке на більшості каналів було суто формальним. Перший канал Суспільного висвітлював тему якісно і повно як репортажно, так і експертно.

У звітні дні й у телемарафоні, й ефірах Першого каналу Суспільного найбільше було грубих порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 30 червня — 6 липня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Голосу» та «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представництво владної та опозиційних фракцій було збалансованим.

У цьому розділі є також загальна статистика представлення фракцій парламенту в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом усього другого кварталу поточного року. І новинка — загальна статистика представлення в ефірі телемарафону Офісу президента України. По-моєму, дуже показова.

30 червня — 2 липня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного одного разу невиправдано згадували фракційну приналежність народного депутата.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 41 до 58 боєзіткнень на добу). Другим за інтенсивністю був у ці дні Новопавлівський напрямок (від 19 до 28). Активізувався ворог на Південно-Слобожанському напрямку — тут було від 10 до 25 боєзіткнень на добу. Активними також залишалися Лиманський напрямок (18-19 боєзіткнень на добу) і Північно-Слобожанський (від 13 до 19). З інших напрямків фронту лише на Торецькому в середу було 11 боєзіткнень, на всіх інших кількість боєзіткнень не перевищувала 9 на добу.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили найактивнішому Покровському напрямку (було 10 обговорень з гостями в студії та один репортажний сюжет). 9 разів обговорювали з гостями ситуацію на Новопавлівському напрямку, було 7 обговорень ситуації на Північно-Слобожанському напрямку. Іншим активним напрямкам приділили значно менше уваги. Більшу за них увагу зосередили ще на Краматорському (5 обговорень) і Торецькому (пряме ввімкнення, сюжет і 2 обговорення) напрямкам. Найбільше уваги фронту приділяли в ці дні канали «1+1» і ICTV з СТБ. Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (14 разів), з речниками різних підрозділів Сил оборони спілкувалися 11 разів, експертів запросили лише 5 разів. Фронтові репортажі в ці дні робила лише об’єднана редакція каналів ICTV та СТБ (пряме ввімкнення і 4 сюжети). Інші канали фронтових репортажів не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги теж приділили найактивнішому Покровському напрямку (було 7 обговорень із гостями) і Новопавлівському (6 обговорень). Ситуацію на Лиманському і Північно-Слобожанському напрямках обговорювали з 4 гостями по кожному. Іншим активним напрямкам приділили ще менше уваги. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (8 разів), експертів запрошували 8 разів, військових-фронтовиків — 5 разів. З фронту зробили 2 репортажних сюжети.

Телемарафон:

30 червня

У перших шести випусках новин ранкового ефіру каналу «Рада» про фронт не згадували взагалі. В гостьовій студії з офіцером зведеної бригади Повітряних сил Іваном Глушком і з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком говорили про Північно-Слобожанський напрямок, з сержантом комендатури швидкого реагування бригади «Помста» В’ячеславом Федорченком — про Краматорський. З командиром роти БПАК 102-ї окремої бригади ТРО на позивний «Крук» — про Оріхівський, з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим — про Покровський.

У денному ефірі «1+1» в новинах були лише короткі фронтові зведення. В гостьовій студії говорили про Покровський напрямок з головним сержантом взводу 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Кирилом на позивний «Шеф», про Лиманський — зі штаб-сержантом відділення комунікацій 115-ї ОМБР Сергієм Литовченком. Ситуацію на Північно-Слобожанському і Новопавлівському напрямку обговорили з експертом — співзасновником та виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ в новинах, крім коротких повідомлень про фронт, був якісний фронтовий репортаж Олега Ендрексона, Олексія Євченка і Юрія Остапчука про бойову роботу дронарів бригади «Рубіж» на Сіверському напрямку. В розмовній студії обговорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим ситуацію на Покровському, Торецькому і Новопавлівському напрямках. З начальником відділення комунікацій 87-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ Віталієм Гнилком говорили про Куп’янський напрямок, з головним сержантом роти вогневої підтримки 5-ї ОШБР Юрієм Сиротюком — про Краматорський. З офіцером ЗСУ Андрієм Ткачуком говорили про загальні тенденції на фронті, про Куп’янський, Новопавлівський і  Північно-Слобожанський напрямки.

1 липня

У ранковому ефірі каналу «Інтер» у випусках новин про фронт взагалі не згадували. В гостьовому ефірі показали традиційний огляд різних локальних подій на фронті. В гостьовій студії про фронт говорили лише з пресофіцером 14-ї бригади НГУ Максимом Бакуліним, обговорили ситуацію на Покровському напрямку.

В денному ефірі каналу «Рада» у перших трьох випусках новин про події на фронті не згадували, потім давали короткі зведення на мапі. В гостьовій студії говорили з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним про Новопавлівський і Оріхівський напрямки, з командиром екіпажу окремого загону безпілотних систем спецпризначення НГУ «Тайфун» на позивний «Скіф» — про Покровський, з речником ОТУВ «Харків» Павлом Шамшиним — про Південно-Слобожанський.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах робили лише короткі повідомлення на мапі. В гостьовій студії з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим говорили про Покровський і Новопавлівський напрямки. Про Покровський говорили з офіцером розвідки 5-го окремого загону Центру спецпризначення «Омега» на позивний «Мажор», про Південно-Слобожанський — з офіцером Першої прикордонної комендатури бригади «Форпост» Артемом Козловим. З командиркою взводу 54-ї ОМБР Юлією Микитенко говорили про якийсь неназваний напрямок. З експертом — головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном говорили про ситуацію на Північно-Слобожанському і Новопавлівському напрямках.

2 липня

Ситуацію на Північно-Слобожанському і Краматорському напрямках обговорили в нічному ефірі каналу «Ми — Україна» з генерал-лейтенантом у відставці Василем Богданом.

У ранковому ефірі «1+1» у новинах про фронт робили короткі БЗ. У гостьовій студії поговорили з головним сержантом розвідвзводу 54-ї ОМБР Сергієм Каспером про Сіверський напрямок. У традиційній по середах рубриці «Оперативний черговий» ведучий Руслан Ярмолюк аналізував ситуацію на Краматорському, Торецькому, Покровському і Новопавлівському напрямках разом з гостем-експертом — полковником запасу, колишнім комбригом Олександром Саєнком. До розмови про Краматорський напрямок долучали з фронту представника пресслужби 24-ї ОМБР Андрія Полухіна, а про Покровський — командира 3-ї бригади оперативного призначення НГУ Олексія Хільченка.

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ в новинах, крім коротких зведень, були пряме ввімкнення з Донеччини (без уточнення напрямку) і фронтові репортажні сюжети про бойову роботу 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» на Торецькому напрямку, Олега Корнієнка про бойову роботу бригади «Рубіж» на Покровському і про бойову роботу аеророзвідників 40-ї бригади берегової оборони морської піхоти на Придніпровському. В розмовній студії говорили з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним про активізацію ворога на Гуляйпільському напрямку, а з заступником командира артдивізіону 148-ї окремої артбригади ДШВ Іваном на позивний «Варан» говорили про Новопавлівський.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» у першому в слоті випуску новин про фронт не згадували, далі давали зведення усно на мапі. В гостьовій студії говорили з військовослужбовцем 210-го окремого штурмового полку Олексієм на позивний «Високий» про Північно-Слобожанський напрямок. З воєнним експертом Олександром Мусієнком обговорили ситуацію на Новопавлівському і Покровському напрямках фронту.

Перший канал Суспільного:

30 червня

В новинах, крім коротких повідомлень про фронт, було два репортажних сюжети — про бойову роботу 93-ї ОМБР на Торецькому напрямку і про бойову роботу 34-ї бригади берегової оборони морської піхоти на Придніпровському. В розмовній студії говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Покровський, Новопавлівський і Лиманський напрямки, про Покровський говорили також з заступником командира батальйону 68-ї окремої єгерської бригади на позивний «Італієць». З речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним обговорили ситуацію на Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках. З речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком говорили про Північно-Слобожанський. В експертних студіях з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком говорили про літній наступ ворога і про Добропілля як новий напрямок фронту (за Сирським), з воєнним оглядачем Денисом Поповичем і з головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном обговорювали ситуацію на Північно-Слобожанському напрямку.

1 липня

У новинах цього дня про фронт були лише короткі повідомлення. В гостьовій студії говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Лиманський, Краматорський, Торецький, Покровський і Новопавлівський напрямки фронту, з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський, з керівником медіаоб’єднання 413-го окремого батальйону «Рейд» безпілотних систем Олексієм Годзенком — про Новопавлівський, з командиром роти 13-ї бригади НГУ «Хартія» Романом на псевдо «Коуч» — про Південно-Слобожанський, а з командиром взводу безпілотників «Барні» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Степаном Барною — про Сіверський. У експертних студіях говорили з  ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом про Покровський, Торецький, Краматорський, Лиманський і Новопавлівський напрямки, з речником Генштабу у 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим — про Покровський, а з заступником начальника Генштабу у 2006—2010 роках Ігорем Романенком говорили про можливі плани ворога наступу на Одесу.

2 липня

У новинах були лише короткі повідомлення. У гостьовій студії про ситуацію на Покровському напрямку фронту говорили з командиром батальйону 72-ї ОМБР Андрієм Назаренком і з начальницею відділення комунікацій 117-ї ОМБР Юлією Степанюк. З начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Гарт» Держприкордонслужби Олександром Даниленком і з офіцером 13-ї бригади НГУ «Хартія» Олексієм Розумним говорили про Південно-Слобожанський напрямок. З речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним говорили про Новопавлівський та інші південні напрямки фронту. Говорили з експертами: з речником Генштабу у 2014—2017 років Владиславом Селезньовим говорили про темпи наступу ворога, а з воєнним оглядачем Денисом Поповичем — про ракетний удар по командуванню в Гуляйполі та про Гуляйпільський напрямок.

ІНШІ ПОДІЇ НА ФРОНТІ І В ТИЛУ ВОРОГА:

1 липня

• Дрони СБУ «Лютий» завдали удару по військовому заводу «Купол» в російському Іжевську

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» і в вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» були лише короткі БЗ. У денному ефірі каналу «Рада» теж було БЗ, а в студії обговорювали подію з керівником Центру протидії дезінформації Андрієм Коваленком.

Перший канал Суспільного:

Подавали інформацію в формі БЗ. Обговорили її з експертами — речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим і з засновником і керівником компанії з виробництва дронів Олексієм Бабенком.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Безумовною головною зовнішньополітичною подією цих днів, яка матиме кардинальні впливи й на ситуацію на фронті, й на можливості захисту українських міст від російських повітряних атак, і на загальний розвиток геополітичних подій, було призупинення постачання зброї Україні Сполученими Штатами 2 липня.

У телемарафоні цю тему, по-перше, звели до коротких повідомлень, які подавали за версткою в середині чи навіть наприкінці випусків новин. По-друге, не робили ніяких серйозних спроб отримати кваліфіковані експертні оцінки причин і можливих наслідків цього рішення для України. Пояснення цього «підходу» до надважливої теми дав ведучий каналу «Рада» (по суті — канали «дослухалися» до заклику з допису керівника Офісу президента, подробиці — у розділі про політичний піар). Єдиний справжній експерт, з яким говорили на цю тему, був у ранковому ефірі каналу «1+1», коли ще було обмаль інформації. А далі — єдиним «експертом» у темі виступав радник керівника Офісу президента Подоляк. Що, на мій погляд, несерйозно.

Натомість Перший канал Суспільного влаштував того дня дуже широке і різнобічне експертне обговорення теми. В ці дні експертиза Першого каналу Суспільного була значно глибшою за телемарафон і в інших, менш важливих зовнішньополітичних темах: перший візит нового міністра закордонних справ Німеччини до Києва, телефонна розмова французького президента з кремлівським диктатором, загострення відносин між Росією та Азербайджаном тощо.

30 червня

• 18-й пакет санкцій проти Росії блокують Угорщина і Словаччина

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» і у вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ про це не повідомляли. У денному ефірі каналу «1+1» обговорили з політичним експертом Максимом Джигуном.

Перший канал Суспільного:

Обговорювали тему з керівником політичних програм дослідницької компанії «Соціополіс» Ярославом Макітрою і зі старшим аналітиком «Statewatch» Романом Стеблівським.

• ЄС на пів року продовжив секторальні санкції проти Росії

Телемарафон:

У денному ефірі «1+1» зробили коротке БЗ, з гостями тему не обговорювали. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ про це не згадували.

Перший канал Суспільного:

Цитували високу представницю Каю Каллас. Обговорювали тему з експерткою з міжнародних відносин мережі «АНТС» Катериною Мусієнко і зі старшим аналітиком «Statewatch» Романом Стеблівським.

• До Києва приїхав новий глава МЗС Німеччини Йоган Вадефуль

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» зробили БЗ, а обговорювали з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком в якості експерта. У денному ефірі каналу «1+1» робили БЗ з синхронами українського і німецького міністрів. Обговорювали подію з політичним експертом Максимом Джигуном. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ робили БЗ про зустріч Вадефуля з Зеленським і давали синхрони Вадефуля і Зеленського, також БЗ про зустріч Вадефуля з Сибігою і синхрон Вадефуля. Згодом зібрали все це в сюжет. З гостями подію не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Транслювали спільну пресконференцію міністрів Андрія Сибіги і Йогана Вадефуля. Робили пряме ввімкнення з зустрічі міністрів. Обговорювали з експертами: керівником політичних програм дослідницької компанії «Соціополіс» Ярославом Макітрою, докторкою філософії, політологинею Мирославою Майніною, воєнним оглядачем Денисом Поповичем про посилення співпраці України з Німеччиною у сфері оборонки, експерткою з міжнародних відносин мережі «АНТС» Катериною Мусієнко і з заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках Ігорем Романенком про співпрацю в оборонці.

• У Баку затримали двох агентів ФСБ Росії, які працювали у «Sputnik Азербайджан»

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про це не згадували. У денному ефірі «1+1» зробили БЗ. Обговорювали з політичним експертом Максимом Джигуном. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ зробили коротке БЗ, з гостями тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли у формі БЗ. Обговорювали тематику з експертом програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Антоном Оксентюком і з членом правління Об’єднаної діаспори азербайджанців в Україні Рашадом Тагієвим.

• Масові антиурядові протести в Сербії з політичними вимогами

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» і у вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ ці події не згадували. У денному ефірі каналу «1+1» обмежилися коротким БЗ, з гостями тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Робили БЗ. Обговорили події в Сербії з кандидаткою політичних наук Марією Гелетій і з керівницею Аналітичного центру балканських досліджень Катериною Шимкевич.

1 липня

• В Азербайджані — вже сім затриманих росіян, Зеленський підтримав Алієва на тлі конфлікту Азербайджану з Росією

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» робили БЗ, а згодом оглядовий сюжет. Обговорили тему з експертом Центру «Об’єднана Україна» Дмитром Левусем. У денному ефірі каналу «Рада» обговорювали тему з керівником Центру протидії дезінформації Андрієм Коваленком і з керівником Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександром Шульгою. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» зробили оглядовий сюжет. Обговорювали тему з політологом-міжнародником Дмитром Левусем і з кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком.

Перший канал Суспільного:

Зробили БЗ, з гостями тему не обговорювали.

2 липня

• США призупинили передачу зброї Україні. МЗС викликало повіреного США для консультацій. Міноборони звернулося до Пентагону. Генсек НАТО Рютте відреагував на рішення США. Зеленський: Україна і США з’ясовують деталі

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» зробили БЗ. Обговорили подію з військовослужбовцем, політологом, воєнним експертом Андрієм Ткачуком. У денному ефірі каналів ICTV та СТБ обмежилися короткими БЗ, з гостями подію не обговорювали. У вечірньому ефірі каналу «Рада» повідомлення про подію йшли якимось надцятим у новинах. Коротко повідомляли про допис Міноборони в телеграмі, про заяву генсека Рютте, а згодом давали синхрон президента Зеленського з вечірнього звернення. Обговорювали подію лише з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком в якості експерта. Про деталі такого підходу редакції до цієї надважливої теми — у розділі про політичний піар.

Перший канал Суспільного:

У ранкових випусках про призупинення постачання зброї повідомляли усно, причому новину подавали ближче до кінця випусків. Це, звісно, не порушення, але це геть невдале планування, адже це точно була головна тема цього дня. На перше місце у випусках цю новину поставили лише з 11-ї (втім, справедливості заради нагадаю, що в телемарафоні цю новину «не бачили» як головну протягом усього дня, зі зрозумілих причин). Крім усних повідомлень про коментарі американських посадовців і речників, про виклик повіреного США до українського МЗС, про заяву Міноборони України, давали синхроном коментар члена Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Федора Веніславського. Робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з Вашингтона. На вечір зробили оглядовий сюжет. І давали синхрон Зеленського з цього приводу. В розмовній студії протягом дня провели надшироке експертне обговорення, зокрема говорили: з докторкою політичних наук Андріаною Костенко, речником Генштабу у 2014—2017 років Владиславом Селезньовим, політологом, доцентом Київського нацуніверситету Петром Олещуком, воєнним оглядачем Денисом Поповичем, головою правління Інституту світової політики Віктором Шлінчаком, речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним про можливий вплив на ситуацію на фронті, головою Центру політичних студій «Доктрина» Ярославом Божком, політологом Ігорем Чаленком, воєнним оглядачем, засновником ГО «Реактивна пошта» Павлом Нарожним, воєнним оглядачем Богданом Мірошниковим про те, як це позначиться на спроможностях ППО і на фронті, професором політології в Ратгерському університеті США Олександром Мотилем, міністром закордонних справ у 2007—2009 роках Володимиром Огризком.

• Розмова президента Франції Макрона з диктатором Путінм і розмова з Зеленським (загалом це вечірні події попереднього дня, але напередодні канали встигли лише коротко про це повідомити).

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» обговорювали з політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком. У денному ефірі каналів ICTV та СТБ обмежилися коротким БЗ, з гостями тему не обговорювали. У вечірньому ефірі каналу «Рада» обговорювали тему з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком у якості експерта.

Перший канал Суспільного:

Влаштували широке експертне обговорення теми, говорили з докторкою політичних наук Андріаною Костенко, політологом, доцентом Київського нацуніверситету Петром Олещуком, воєнним оглядачем Денисом Поповичем, головою правління Інституту світової політики Віктором Шлінчаком, головою Центру політичних студій «Доктрина» Ярославом Божком, політологом Ігорем Чаленком, кандидаткою політичних наук Марією Гелетій і політичним консультантом Олександром Антонюком.

• Протистояння Азербайджану та Росії: медіа оприлюднили запис, на якому росіянин віддає наказ відкрити вогонь по азербайджанському літаку

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» робили оглядовий сюжет. Обговорювали тематику з політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком. У денному ефірі ICTV та СТБ і у вечірньому ефірі каналу «Рада» робили оглядові сюжети, з гостями тематику не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Дали повний запис з наказами на знищення літака. Обговорювали тему з кандидаткою політичних наук Марією Гелетій, експертом Центральної Азії та Транскаспійського ареалу АЦ «Adastra» Олександром Буряченком, головним редактором азербайджанського видання «Minval Politika» Емілем Мустафаєвим.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

1 липня

• Росіяни вдарили балістикою по Гуляйполю, є загиблі та поранені. У Гуляйполі загинув командир 110-ї бригади Сергій Захаревич

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» повідомляли про удар усно на фото. Про загибель комбрига не казали. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» повідомили усно на фото і дали синхрон президента Зеленського про загибель комбрига.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно на фото про удар. Повідомляли усно з фото про загибель комбрига 100-ї бригади Захаревича.

2 липня

• Росіяни обстріляли з артилерії лікарню в Херсоні, 8 поранених

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» повідомляли усно на фото. Говорили з речником Херсонської ОВА Олександром Толоконніковим. У денному ефірі каналів ICTV та СТБ зробили сюжет на відео Херсонської ОВА. У вечірньому ефірі каналу «Рада» робили БЗ з синхроном лікаря і цитували реакцію міністра Сибіги на цей обстріл.

Перший канал Суспільного:

Робили пряме ввімкнення кореспондентки з Херсона з місця події з синхронами лікаря, директора лікарні й пацієнток лікарні. Згодом кореспондентка зробила репортажний сюжет про подію. Обговорювали з гендиректором Херсонської міської клінічної лікарні, з начальником Херсонської МВА Ярославом Шаньком і з головою херсонської громадської організації «Місто сили» Євгеном Гіліним.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

Певно, найбільш суспільно значущою темою в ці дні була судова історія щодо віцепрем’єра і міністра національної єдності Олексія Чернишова. 1 липня ВАКС розглядав клопотання прокурорів про відсторонення Чернишова від посади. Цей розгляд отримав вердикт суду лише наступного дня.

1 липня у телемарафоні подію взагалі «не помітили». 2 липня висвітили суто репортажно, та й те — пряме ввімкнення з суду робив лише канал «1+1», інші відбулися короткими БЗ. Але жоден із каналів не обговорював цю тему з гостями-експертами.

Натомість Перший канал Суспільного і якісно висвітлював перебіг судового засідання прямими ввімкненнями кореспондентів з суду, і обговорював тему з кваліфікованими експертами.

Схожа ситуація (без репортажної складової) була і зі звільненням з посади мовного омбудсмана Тараса Кременя, якого урядовці не висунули кандидатом на наступний конкурс. В телемарафоні обмежилися короткими повідомленнями, ще й без критично важливих бекграундів про звернення щодо висування Кременя на наступний термін. На Першому каналі Суспільного тему подавали розгорнуто й обговорювали в розмовній студії.

1 липня

• Головком Сирський заборонив скупчення військових у навчальних центрах

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» цю новину «не помітили». У вечірньому ефірі «Ми — Україна» повідомили усно.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно і зробили якісне бекграундове БЗ про попередні удари ворога по полігонах.

2 липня

• ВАКС не став відсторонювати віцепрем’єра Чернишова від посади. За Чернишова внесли 120 млн грн застави

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» зробили БЗ про засідання суду в попередній день з синхроном адвоката Чернишова Олександра Тананакіна. Згодом робили пряме ввімкнення з суду з синхронами самого Чернишова, його адвоката і слідчого НАБУ. У денному ефірі ICTV та СТБ обмежилися коротким БЗ. У вечірньому ефірі каналу «Рада» зробили БЗ з синхронами прокурорки САП Валентини Гребенюк і Чернишова. З гостями тему в марафоні не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Робили пряме ввімкнення з суду і давали частину брифінгу Чернишова після рішення суду. Давали синхрон прокурорки САП Валентини Гребенюк. У розмовній студії обговорювали тему з заступницею виконавчого директора Центру протидії корупції Оленою Щербан і з кандидатом політичних наук Ростиславом  Балабаном.

• Уряд звільнив Тараса Кременя з посади мовного омбудсмана. Нардепи звернулися до Лубінця з проханням подати кандидатуру Кременя на конкурс

Телемарафон:

У денному ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ на архіві. У вечірньому ефірі каналу «Рада» повідомляли усно на фото. З гостями тему не обговорювали. Про звернення нардепів не повідомляли.

Перший канал Суспільного:

Давали усно повідомлення про звернення нардепів і про звільнення Кременя. Обговорили тему з секретаркою Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталією Піпою, сказали в кінці «будемо також намагатися долучити інших сторін, так би мовити, цієї історії».

• СБУ: предстоятеля УПЦ МП Онуфрія позбавили українського громадянства

Телемарафон:

У денному ефірі ICTV та СТБ про це не повідомляли. У вечірньому ефірі «Ради» повідомили усно. З гостями тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Робили БЗ, давали синхрон речника УПЦ МП Митрополита Климента. У розмовній студії подію обговорили з релігієзнавицею, професоркою Інституту філософії Людмилою Филипович.

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

2 липня

• Вибух на околиці Житомира, двоє загиблих 24 поранених

Телемарафон:

У вечірньому ефірі каналу «Рада» зробили БЗ. Говорили з головою Житомирської ОВА Віталієм Бунечком.

Перший канал Суспільного:

Давали спочатку БЗ. Наприкінці години дали коментар Суспільному голови Глибочицької громади Житомирщини Сергія Сокальського, який спростував першу інформацію, вибух був не на заправці, а на складі промпідприємства у селі Березине. Вже о 20-й робили перше пряме ввімкнення з місця події, до кінця ефіру зробили ще три прямих ввімкнення з синхроном голови Житомирської ОВА Віталія Бунечка.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

30 червня

• Нардеп Железняк каже про підготовку владою зміни Кабміну до 15 липня. УП: Кабмін може очолити Свириденко (обговорювали тему з нардепом Ярославом Железняком (казали, що «запрошували до сьогоднішнього етеру і представників партії “Слуга народу” прокоментувати імовірні призначення в уряді. Ми чекаємо, коли вони відгукнуться і готові продовжити це обговорення в разі, якщо вони відгукнуться»), згодом обговорили тему з народними депутатами Михайлом Цимбалюком від «Батьківщини» і Богданом Кицаком від «Слуги народу». І обговорювали тему з експертами: кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком, головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем, політологом, експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим, а наступного дня — ще й з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком і керівником Центру стратегічних комунікацій «Форум» Валерієм Димовим).
• Суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику міського голови Харкова Руденку, підозрюваному в розкраданні грошей на будівництві оборонних споруд (робили БЗ з синхронами прокурора і підозрюваного).
• ЄС і Україна погодили новий формат торгівлі на заміну «торговельному безвізу» (повідомляли усно з посиланням на власну кореспондентку в Брюсселі).

1 липня

• Deep State: Росіяни в червні окупували більш як пів тисячі квадратних кілометрів української території (Зробили якісну інфографіку динаміки окупації у 2024—2025 роках). Щоправда, наступного дня цю новину в телемарафоні повідомляв канал «1+1».
• Розгляд ВАКС клопотання прокуратури про відсторонення віцепрем’єра Чернишова від посади (Відстежували прямими трансляціями з суду і повідомленнями власних кореспондентів звідти. Робили пряме ввімкнення з синхронами детектива НАБУ Романа Догойди та самого Чернишова. Обговорювали з експертами: головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, керівником Центру стратегічних комунікацій «Форум» Валерієм Димовим, політтехнологом, членом Асоціації професійних політичних консультантів України Олегом Постернаком).
• Група нардепів звернулася листом до Лубінця з проханням подати Кременя на конкурс на посаду мовного омбудсмана (давали усно, обговорили з секретаркою Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталією Піпою).
• Журналісти «Слідства.інфо» знайшли в екскерівника Броварського ТЦК елітну нерухомість та автопарк на 1 млн доларів (повідомляли усно на фото і говорили з авторкою розслідування, журналісткою «Слідства.інфо» Яною Корнійчук).

2 липня

• ЦПК: депутати «Слуги народу» хочуть легалізувати корупцію в оборонці, пропонуючи виключити кримінальну відповідальність за злочини у виконанні оборонних контрактів (говорили з очільником Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним, із нардепом від «Європейської солідарності» Олегом Синюткою, нардепом від «Слуги народу» Вадимом Галайчуком).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

30 червня

• Кличко відсторонив свого першого заступника Поворозника після висловлення тому недовіри депутатами Київради.
• ДБР арештувало чотирьох військових київської частини, які відмовилися їхати в зону бойових дій.

1 липня

• Побиття офіцера «Азову»: суд переніс засідання з обрання запобіжного заходу, бо підозрювані не прийшли.
• Журналіст і військовослужбовець Бутусов: Україна втратила десятки мільярдів на непотрібні фортифікації.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 30 червня — 2 липня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Були кілька узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів: «місцеві медіа повідомляють», «азербайджанські медіа припускали», «в пресі з’являється інформація», «пише тамтешня преса» (ворожа). Одне абстрактне псевдо «відомо». Без посилань повідомляли про обстріл лікарні в Херсоні. А найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «пояснюють у Баку», «у Баку впевнені», «російські правоохоронці стверджують», «незалежні спостерігачі нарахували», «аналітики вбачають», «аналітики відзначають», «кажуть фахівці», «на думку критиків», «рідні зізнаються».

Точність:

Традиційно «перекривали» фронтові зведення випадковим відео бойових дій. Наприклад, могли говорити за кадром про Покровський напрямок, а «перекривати» це відео з телеграм-каналу 3-ї ОШБР, яка нині воює на Харківщині, тощо. Та й взагалі невідповідно «перекривали» різні БЗ архівним відео. У випуску о 8-й ранку ведучий наводив дані Генштабу станом на 22:00 попередньої доби, а казав, що це «за добу».

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше було суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «нахабно лізе по всій лінії фронту», «цинічного обстрілу», «окупанти вгатили», «вгатили з артилерії», «трагедія сталася, «не втрачає надії», «невтішні перспективи», «спалахнув новий конфлікт», «конфлікт набирає нових обертів», «гучних затримань», «добряче відгамселеними обличчями», «такі маски-шоу». Було два маркери посилення уваги: «до слова», «примітно».

Повнота інформації:

Не досить було Максима Джигуна представляти лише «політичним експертом». Не титрували синхрони віцепрем’єра Чернишова і детектива НАБУ в прямому ввімкненні з суду. Не титрували ні датою, ні як архівне бекграундове відео збиття Росією азербайджанського літака.

Доступність подачі інформації:

Навіщось давали динамічний скриншот зі сторінки головкома Сирського в фейсбуці. Ведучий казав «поширювати такі меседжі».

ICTV та СТБ

Достовірність:

Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «повідомляють одразу кілька авторитетних американських ЗМІ», «за даними медіа», «за даними ЗМІ», «азербайджанські ЗМІ повідомляють», «за даними американської преси», «в Білому Домі підтверджують». Двічі робили абстрактні псевдопослання: «стало відомо», «також відомо». Без посилань наводили факти про обстріл лікарні в Херсоні. А найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «у Вашингтоні побоюються», «в Баку кажуть», «розкритикували в Баку», «на думку експертів», «серед аналітиків дехто називає», «пишуть бійці», «кажуть бійці», «бійці кажуть», «бійці розповідають», «за словами лікарів».

Точність:

Традиційно випадковим відео «перекривали» фронтові зведення. Абияк архівами «перекривали» оглядові сюжети й різні БЗ. Наприклад, могли розповідати про заяву канцлера Мерца, а показувати чомусь Білий Дім тощо.

Відокремлення фактів від думок:

Грубі порушення стандарту були всі суто емоційними оцінками журналістів у новинах: «на цьому найгарячішому відтинку фронту», «унікальний підрозділ», «тут не буває спокійно», «продовжують атакувати, гатити», «окупанти розгатили», «вгатили по лікарні», «без загиблих обійшлося просто дивом», «запроторили в СІЗО», «передвісник «веселої» ночі», «цей скандал тягнеться».

Повнота інформації:

У підводці до прямого ввімкнення воєнкора ведучий казав, що той «перебуває на Донеччині». Донеччина велика, на Донеччині — цілих шість напрямків фронту. Не титрували синхрони в матеріалах про обстріл ворогом лікарні в Херсоні.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували динамічний скриншот із сайту МЗС, ще й щось виділяли маркером у мікроскопічному тексті. І слова: «використовують такий собі вибуховий хендмейд», «інформаційний слот», «зібрання топ-керівників», «які зміни відбулися в HR-підходах».

«Інтер»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів і «посилалися» на інтернет: «місцеві жителі пишуть у соцмережах» (росіяни), «сповістили місцеві жителі у соцмережах», «соцмережами вже ширяться погрози». Робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «оцінюють провідні західні ЗМІ», «російські ЗМІ повідомляють», «за інформацією росЗМІ», «місцеві жителі чули». Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «попередньо», «є повідомлення». Двічі робили узагальнені на авторство суб’єктивних думок: «адвокати затриманих твердять», «росіяни занепокоєні».

Відокремлення фактів від думок:

Траплялися емоційні оцінки в новинах: «на найгарячішому Покровському напрямку», «дипломатичний скандал набирає обертів», «що відомо про скандал», «хвиля обурення», «з новою силою спалахнули». Був і висновок: «окупанти сунуть до позицій Сил оборони, втім досвід попередників їх нічому не вчить».

Доступність подачі інформації:

Було таке: «перевіряють та проводять апгрейд».

«Рада»

Достовірність:

Показували відео з анонімних телеграм-каналів, зокрема з ворожих і «посилалися» «у соціальних мережах оприлюднили відео». Найбільше грубих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів: «місцеві ЗМІ пишуть», «місцева влада заявила» (ворожа), «за даними Москви», «кажуть наші високопосадовці». Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «маємо оновлену інформацію», «наші джерела поділилися», «сьогодні стало відомо». Тричі — узагальнені розмиті на авторство думок: «дипломати кажуть», «за інформацією Баку», «у Кремлі відповіли».

Точність:

Абичим архівним «перекривали» оглядові сюжети. Випадковим відео бойових дій «ілюстрували» розмови з військовими.

Відокремлення фактів від думок:

Були оцінки в новинах: «є найгарячішими на фронті», «розгорівся скандал». Але найбільше грубих порушень стандарту були неавторизованими міркуваннями ведучих гостьових студій.

Повнота інформації:

Не досить (та й недоречно) було представляти експерта Олександра Мусієнка як «військовослужбовця Сил ТРО». У повідомленні про звільнення Тараса Кременя з посади мовного омбудсмана не було критично важливих бекаграундів. Не титрували синхрони в повідомленні про обстріл лікарні в Херсоні. Всі БЗ і оглядові сюжети були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншоти з телеграм-каналів Міноборони та СБУ. Було таке: «задає нові тренди», «саме цього кейсу», «згадували в попередньому слоті».

«Ми — Україна»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Було одне узагальнене псевдопосилання на джерело фактів: «медіа повідомляють». Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «є інформація», «їх уже охрестили» (невідомо хто). І одне узагальнене псевдо на авторство суб’єктивної думки «місцеві кажуть».

Точність:

Невідповідно «перекривали» фронтові зведення. І загалом невідповідно «перекривали» архівами численні БЗ і оглядові сюжети. Про наслідки ракетного удару по Гуляйполю подавали вкрай неповну і неточну інформацію: «там є загиблі, поранених понад 30». Тут взагалі незрозуміло, скільки загиблих і скільки — точно — поранених.

Відокремлення фактів від думок:

Були емоційні оцінки журналістів у новинах: «один з найгарячіших напрямків», «залишається найгарячішим напрямком», «про карколомну операцію», «люто палав і вибухав», «наші люті дрони», «наслідки цього скандалу», «це неабияк обурило», «Азербайджан обурений». Траплялися в новинах і міркування журналістів: «Безпечних місць на Росії більше немає ніде». «Тож події в Єкатеринбурзі цілком можуть бути політикою тиску».

Повнота інформації:

Ведуча говорила з гостею-військовою 54-ї ОМБР про «Донецький напрямок». Це який із них? Говорили з офіцером ЦСП «Омега» звісно ж про «зону вашої відповідальності». Тож спочатку говорили про невідомо яку «зону відповідальності». Згодом похопилися і згадали, що це Покровський напрямок. Так само говорили про невідомо яку «зону вашої відповідальності» з офіцером бригади «Форпост». Добре ще що сам гість згодом згадав про Вовчанськ. Не досить було Дмитра Левуся в студії представляти лише «політологом-міжнародником». Не досить було в сюжеті представляти того ж Левуся лише як «експерта-міжнародника», Петра Олещука й Ігоря Чаленка як «політологів». Представляли Василя Богдана як «генерала-лейтенанта», традиційно забувши додати що у відставці. Не титрували ні датою, ні як архівне бекграундове відео про збиття Росією азербайджанського пасажирського літака. Всі БЗ були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Оновили мапу бойових дій, але нова версія виявилася значно гіршою за попередню. По-перше, назви населених пунктів набрані занадто дрібним шрифтом, явно ж не всі глядачі зможуть їх прочитати з екрана. А по-друге, навіщось додали рельєфу, який сильно ускладнює сприйняття (зайва деталізація на картинці, яка на екрані перебуває обмежений час, завжди є збитковою).

Навіщось показували динамічні скриншоти з телеграм-каналу президента Зеленського та з фейсбук-сторінки головнокомандувача Сирського.

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів, «посилалися» «місцеві жителі в соцмережах публікують відео», «пишуть російські пропагандистські телеграм-канали». Найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів: «медіа пишуть», «Міноборони окупантів повідомляє», «російські пропагандисти повідомили», «повідомили місцеві мешканці». Двічі робили абстрактні псевдо: «наразі відомо», «Суспільному стало відомо з поінформованих джерел» (це теж абстракція, анонімні джерела слід бодай якось позначати). Двічі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «пояснює це чимало військових експертів», «водії розповідають».

Точність:

У блоці о 7-й ранку в гостьовій студії повідомляли, що «111 бойових зіткнень відбулося на фронті за минулу добу». В кінці цього повідомлення ведуча сама ж собі суперечила, коли казала «такими є дані від Генштабу станом на 22-гу годину 30 червня», себто аж ніяк не «за добу». Абичим «ілюстрували» розмови з гостями.

Відокремлення фактів від думок:

У новинах журналісти робили емоційні оцінки: «яка, на жаль, у нас є», «є така велика проблема», «чому виник скандал», «його дуже вразило». А найбільше було маркерів посилення уваги:, «треба сказати», «потрібно нагадати», «варто зазначити», «варто сказати».

Повнота інформації:

У підводці до розмови з військовим бригади «Хартія» ведучий говорив про «зону вашої відповідальності», не назвавши принаймні напрямок фронту. Не досить було Богдана Мірошникова і Дениса Поповича представляти лише «воєнними оглядачами», Ігоря Чаленка — «політологом», Олександра Антонюка — «політичним консультантом». Або експерта Романа Стеблівського представляли як «старшого аналітика Statewatch». Що воно за «Statewatch» — не пояснили. Так що вийшло для глядачів: старший аналітик невідомо чого. Не досить було Юрія Богданова представляти «політологом, експертом зі стратегічних комунікацій». Не титрували синхрони у прямому ввімкненні з ВАКСу про справу Чернишова.

Доступність подачі інформації:

Давали неадаптовану мапу Deep State. Навіщось давали скриншот зі сторінки Міноборони. Скриншоти дописів із соцмереж часом адаптували, але набирали текст таким дрібним шрифтом, що точно не всі глядачі були в змозі це прочитати з екрана телевізора, наприклад:

Ведуча казала в лід-реченні повідомлення «таке рішення ухвалив ВАКС». Абревіатура, якої багато глядачів точно не знають. Тож за стандартом доступності при першій згадці слід казати повну назву, а згодом лише можна вживати її абревіатуру. Казали «топ-посадовців», «аби режисери вивели синхрон». Суто професійний термін, незрозумілий аудиторії.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 30 червня — 6 липня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 13 разів (попереднього тижня було 15 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 10 запрошень, що склало майже 77% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг» вже традиційно двічі запрошували представників «Батьківщини» (традиційно ж це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок, і традиційно — в ефірі «Ради»). Крім того, в ефір «Ради» одного разу запросили представницю депутатської групи «За майбутнє» (традиційно Ірину Констанкевич). Представників опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» цього тижня у марафон не кликали. «Плюралізм» був лише в ефірі каналу «Рада», в ефірах усіх інших каналів були винятково представники владної фракції.

За персоналіями картина виглядала так:

По два рази в телемарафоні побували «слуги» Євгенія Кравчук і Олексій Леонов. Усі інші були в ефірі по одному разу.

Офіс президента цього тижня був представлений в ефірі телемарафону менше, ніж зазвичай. «Лише» по два рази в ефірі були радники Єрмака Михайло Подоляк (на ICTV з СТБ і на «Раді», сумарно мав 34 хвилини ефіру, головно — на «Раді») і Сергій Лещенко (на «Інтері» і на «Раді» мав сумарно 21 хвилину). Крім того, на «Раді» ще побувала заступниця керівника ОП Ірина Мудра (мала 12 хвилин ефіру), а в ефірі «Ми — Україна» 10 хвилин був уповноважений Владислав Власюк, а ще 12 хвилин був Олег Гавриш, головний консультант кабінету керівника Офісу президента (номенклатура ОП множиться одначе). Сумарно ж Офіс президента протягом звітного тижня був представлений в ефірі телемарафону протягом 1 години й 29 хвилин.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного протягом звітного тижня побували 18 народних депутатів (попереднього тижня їх було 21). Загальний баланс представництва владної та опозиційних фракцій було дотримано: 8 представників «Слуги народу» і 11 представників парламентської опозиції (5 представників «Голосу» і по 3 — «Європейської солідарності» та «Батьківщини»). Крім того, 30 червня до студії з нардепом Ярославом Железняком з «Голосу» «запрошували до сьогоднішнього етеру і представників партії “Слуга народу” прокоментувати імовірні призначення в уряді. Ми чекаємо, коли вони відгукнуться, і готові продовжити це обговорення в разі, якщо вони відгукнуться» (говорити ж про імовірну відставку уряду). Була і зворотна ситуація: 1 липня запрошували Олексія Мовчана зі «Слуги народу» як співавтора законопроєкту про декриміналізацію порнографії, і «запрошували когось із народних депутатів, які не погоджуються з декриміналізацією порно, але не знайшлося вам співрозмовника на цю тему». А от 2 липня була Наталія Піпа з «Голосу» як секретарка Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, говорили про звернення нардепів до Лубінця, щоб той вніс кандидатуру Тараса Кременя на посаду мовного омбудсмана. На мій погляд, логічно було одночасно запросити й когось із представників владної фракції, бо тема неоднозначна.

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

По два рази в ефірі каналу побували протягом тижня лише Богдан Кицак зі «Слуги народу» і Роман Костенко з «Голосу» (одного разу — суто експертно, бо обговорювали з ним як із секретарем безпекового комітету Ради, на скільки вистачить американської зброї після припинення її постачання), всі інші нардепи гостювали на каналі по одному разу.

Представлення фракцій ВР і народних депутатів в ефірі у другому кварталі 2025 року (1 квітня — 30 червня)

Телемарафон:

Протягом другого кварталу поточного року у гостьових студіях телемарафону побувало 223 народних депутати (в першому кварталі їх було 220). Зрозуміло, домінували представники владної фракції партії «Слуга народу» — вони мали 160 ефірів на всіх каналах-учасниках телемарафону (для порівняння в першому кварталі було 159 «слуг» в ефірі). Це становило майже 72% від усіх «депутатських» ефірів (трохи не дотягли до «класичних» 73). Але насправді до цього слід додати запрошення формально позафракційних, але делегованих «Слугою народу», спікера парламенту Руслана Стефанчука з 2 ефірами і його першого заступника Олександра Корнієнка з 8 ефірами. Тож кількість ефірів представників партії влади зростає до 170, а це понад 76%. Друге місце, як і в попередньому кварталі, було за представниками фракції «Батьківщини» — їх запрошували 23 рази, це понад 10%, а з урахуванням 4 ефірів формально позафракційної, делегованої «Батьківщиною», віцеспікерки Олени Кондратюк, частка цієї політсили зростає до більш як 12%.

Додам, що цього разу було порушено дві багаторічні традиції телемарафону. По-перше, раніше представників цієї помірно опозиційної фракції запрошували винятково в ефіри каналу «Рада», у звітному ж кварталі одного разу представник «Батьківщини» побував в ефірі «Інтера». По-друге, раніше в марафон кликали лише двох представників фракції — Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка, цього ж разу в ефірі побував ще й Олексій Кучеренко.

Третє місце за запрошеннями поділили реально позафракційна Оксана Савчук (8 запрошень і всі традиційно в ефірі каналу «Рада», причому стільки ж, як і у першому кварталі року) і депутатська група «За майбутнє» (так само 8 і так само на «Раді»). По 5 разів в телемарафон запрошували представників депутатської групи «Довіра» (всі в ефірі «Ради») і нардепів з опозиційної фракції «Голосу» (двічі на «1+1», двічі на «Раді» й одного разу на ICTV з СТБ). Представників же найчисленнішої та найбільш критично налаштованої до влади опозиційної фракції «Європейська солідарність» у гостьових студіях телемарафону знову не було жодного разу, втім, це є сталою традицією телемарафону від його народження у 2022 році.

Найчастіше (134 рази) народних депутатів запрошували на канал «Рада», найменше нардепів побувало в ефірах каналів ICTV та СТБ (14 разів). В ефірах усіх каналів однозначно домінували представники владної фракції «Слуга народу».

Загальний список депутатів, які гостювали в телемарафоні у другому кварталі 2025 року, є доволі великим, тож наведу лише тих, хто побував в ефірах 5 і більше разів:

Протягом кварталу найчастіше — по 24 рази — запрошували в ефір телемарафону «слуг народу» Єгора Чернєва й Олексія Леонова. Така популярність пана Чернєва цілком пояснюється тим, що він є заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки та одночасно головою постійної парламентської делегації України в ПА НАТО. Зрозуміло, що важливих до обговорення тем, у яких саме компетентний цей народний депутат, протягом звітного кварталу було надзвичайно багато. Єдина дивна опція — це регулярні запрошення пана Чернєва у великі аналітичні студії, що їх робить канал «1+1» по п’ятницях. Там виходить так, що до двох-трьох експертів «додають» то нардепа Чернєва, а то першого віцеспікера Корнієнка. За логікою журналістики, усе ж експерт має бути не лише компетентним у питанні (не сумніваюся жодного разу в компетентності панів Чернєва і Корнієнка), але й незаангажованим (а тут уже, даруйте, нема сумнівів у їхній повній політичній заангажованості). Що ж до 24 запрошень народного депутата Олексія Леонова, то це майже повністю спільними зусиллями двох каналів — «Ми — Україна» і «Рада». Чомусь дуже полюбляють пана Леонова на цих каналах, особливо ж на «Ми — Україні».

У верхній частині списку є ще багато народних депутатів зі «Слуги народу», часта поява яких в ефірі телемарафону бодай якось пояснюється їхньою парламентською «спеціалізацією»: Євгенію Кравчук звуть в ефіри переважно коментувати зовнішньополітичні питання як голову підкомітету з питань євроінтеграції і як членкиню делегації в ПАРЄ, Марію Мезенцеву-Федоренко переважно звуть коментувати такі ж питання як керівницю делегації в ПАРЄ і як заступницю голови Комітету з питань євроінтеграції, Дмитра Соломчука — як члена аграрного комітету Ради коментувати аграрні питання, Лесю Забуранну — як заступницю голови бюджетного комітету ВР говорити про економіку, Арсенія Пушкаренка — як заступника голови зовнішньополітичного комітету говорити про зовнішню таки політику. Тут скрізь нема питань до компетенції цих «слуг», радше є резонне питання: а чому в марафон паралельно не звуть і опозиційних депутатів з такими ж компетенціями?

А от голову партії влади пані Олену Шуляк у більшості випадків у марафон запрошують, щоб вкотре і вкотре говорити про програми «єВідновлення» і «єОселя». Зазвичай, без найменшого як-то кажуть журналісти «інформаційного приводу». Або взагалі з відвертим конферансом, як було одного разу на «Раді», коли в день масованої атаки по Києву ведуча в підводці до пані Шуляк казала, що ось, мовляв, ворог завдає таких страшних ударів по житлових будинках, а їх же треба буде якось відновлювати.

У верхній частині цього списку ще є обидва нардепи з «Батьківщини», які є постійними гостями телемарафону, причому завжди винятково в ефірах «Ради», — Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок, ще там є єдина реально позафракційна Оксана Савчук і нардепка з групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич, яких чомусь (можна хіба здогадуватися чому) регулярно запрошує та ж «Рада». А от «слуга» Данило Гетманцев потрапив у верхню частину списку винятково зусиллями об’єднаної редакції ICTV та СТБ — 4 запрошення за квартал, при цьому більшість економічних ідей пана Гетманцева мають значну опонентуру, але про це в «дружніх» до цього пана гостьових студіях звісно ж не згадується. І опонентам пана слова ніколи не надається.

Щодо структури «депутатських» ефірів на різних каналах, то за версією каналу «1+1» в другому кварталі парламент «складався» на 67% зі «Слуг народу», ще на 20% теж слуг, але формально позафракційних, і на 13% із фракції «Голосу». Схожу структуру малювала в звітному кварталі медіагрупа ICTV та СТБ, тільки частка «Слуги народу» у них була вищою — 79%, а частки формально позафракційних «слуг» і «Голосу» — нижчими (14% і 7% відповідно). На каналі «Інтер» «слуг» було 96%, а «Батьківщини» 4%. На каналі «Ми — Україна» були суцільні «слуги народу», просто двічі — формально позафракційні. Цікаво також, що з усіх «депутатських» ефірів на цьому каналі 34% були за вже згаданим нардепом-«слугою» Леоновим. А от за версією «найплюралістичнішого» каналу «Рада» парламент у другому кварталі умовно «складався» з 66% «слуг народу» (з позафракційними керівниками парламенту включно), з 16% фракції «Батьківщини», по 6% мали депгрупа «За майбутнє» і позафракційна Оксана Савчук, 4% — депгрупа «Довіра» і 2% — фракція «Голосу».

Втім, на каналі «Рада», крім запрошень нардепів в ефір, давно вже працює й інша опція — майже в кожному слоті каналу є опитування народних депутатів про щось (часом на якусь актуальну тему, а часом — саме про «щось», притягнуте за вуха). В цих опитуваннях зазвичай подають синхрони 3—4 народних обранців. У другому кварталі в подібних опитуваннях 42% були за «Батьківщиною» (незмінні Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок), 25% — за «слугами народу» (це найчастіше були Євгенія Кравчук і Олексій Леонов), 15% були за депгрупою «Довіра» (Лариса Білозір і Павло Бакунець), 12% — за позафракційною Оксаною Савчук, ще 5% — за депгрупою «За майбутнє» (Ірина Констанкевич). Моя версія — це в такий спосіб канал «доточує» якісь негласні квоти певних фракцій і депутатів (бо ж гостьові студії не безрозмірні).

Перший канал Суспільного:

Протягом другого кварталу на каналі в гостях побували рівно 300 народних депутатів (у першому кварталі їх було 297). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції «Слуги народу» — 138 разів. Утім ще 12 разів депутатів-«слуг» запрошували до дискусійних студій, але вони з різних причин не долучалися до ефірів. Зокрема:

• 3 квітня в пару до Ірини Фріз із «ЄС» «запрошували також Олександра Федієнка зі “СН”, на жаль, не вийшло долучитися, сподіваюся, що все добре у пана Олександра. Хотіли б почути, звісно, його позицію, тим паче, що прозвучали претензії в бік “Слуги народу”. Руслан Стефанчук теж був згаданий, спікер Верховної Ради. Радо запрошуємо, можете в ефірі Суспільного озвучити свою позицію. Ми тільки за те, щоб був максимальний спектр думок».
• 9 квітня до Ніни Южаніної з «ЄС» і Михайла Цимбалюка з «Батьківщини» «запрошували й представників фракції “Слуги народу”, однак вони не змогли долучитися до ефіру» (обговорювали питання про можливість підвищення пенсій).
• 13 квітня до Галини Васильченко з «Голосу» «також ми запрошували Олександра Ковальчука з фракції “Слуги народу”, на жаль, він в дорозі та не зможе доєднатися».
• 1 травня в токшоу «Новий відлік», де були Ярослав Железняк із «Голосу» й Олег Синютка з «ЄС», але «сьогодні в цій студії нема представників влади, представників правлячої політичної сили «Слуга народу». Ми запрошували, обдзвонили з десяток людей, всі вони відмовилися або відмовили, посилаючись на якісь причини, брати участь в ток-шоу “Новий відлік”» (а обговорювали підписану цього дня угоду зі США про копалини).
• 11 травня до Олега Синютки з «ЄС» «запрошували також до розмови Юрія Камельчука з фракції “Слуги народу”, але він з якихось причин не зміг долучитися до ефіру».
• 16 травня до Олексія Кучеренка з «Батьківщини» і Ніни Южаніної з «ЄС» «ми також запрошували представників “Слуги народу”, на жаль, вони не приєдналися до нашої розмови» (про підсумки переговорів у Стамбулі).
• 30 травня до Юлії Сірко з «Голосу» і Олега Синютки з «ЄС» «також ми запрошували представників фракції “Слуги народу”, але, як бачите, вони не долучились до нас, на жаль» (обговорювали висновок Київської школи економіки, що Україні може не вистачити наступного року 1 трлн грн на фінансування війни).
• 9 червня в пару до Ярослава Железняка з «Голосу» «запрошували до розмови й голову цього Комітету з фракції “Слуги народу” Данила Гетманцева, однак він відмовився взяти участь в ефірі» (а тема розмови була «незручна» — зрив конкурсу на посаду голови Бюро економічної безпеки).
• 28 червня до Олексія Кучеренка з «Батьківщини» «цікаво було почути, звісно, і думку “Слуги народу”. Ми кликали Лесю Забуранну, народну депутатку від “Слуги народу”, але її цього разу в ефірі не було».
• 29 червня до Ніни Южаніної з «ЄС» і Юлії Сірко з «Голосу» «запрошували також представників фракції “Слуги народу”, але вони не знайшли можливості долучитися до нас сьогодні» (в обговоренні теми ймовірної підготовки спецзакону для проведення виборів після війни).
• 30 червня до Ярослава Железняка з «Голосу» «запрошували до сьогоднішнього етеру і представників партії “Слуга народу” прокоментувати імовірні призначення в уряді. Ми чекаємо, коли вони відгукнуться, і готові продовжити це обговорення в разі, якщо вони відгукнуться» (говорити про імовірну зміну уряду).

Сумарно опозиційні фракції в ефірі каналу в другому кварталі були представлені 151 раз: 66 разів були представники «Європейської солідарності», 47 — представники «Голосу» і 41 раз — представники «Батьківщини». До цього слід додати, що двічі представники опозиційних фракцій теж з тих чи тих причин не долучалися до ефіру, причому чомусь обидва рази не з’являлися опоненти для «слуги народу» Сергія Нагорняка:

• 8 квітня «збиралися долучити Олексія Кучеренка, в останній момент він не зміг долучитися до ефіру».
• 21 червня «ми запрошували і опозиційних депутатів долучитися до розмови, однак вони не змогли долучитися, чекаємо їх наступного разу».

Крім того, в ефірі каналу 5 разів побували позафракційні депутати — одного разу формально позафракційний перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко, в інші рази — реально позафракційні (Дмитро Разумков, Оксана Савчук, Людмила Буймістер і Юлія Яцик). Тричі в ефірі побували представники депутатської групи «За майбутнє» (двічі Ірина Констанкевич і одного разу Сергій Рудик).

Протягом другого кварталу парламентські фракції та групи були представлені в ефірах каналу ось так:

Більшість «депутатських» ефірів на каналі, як і раніше, були дискусійними, де в пару до представників владної фракції запрошували представників однієї або й двох опозиційних фракцій. Поодинці нардепів кликали переважно як ньюзмейкерів (наприклад, як авторів конкретних законопроєктів) або ж для експертизи конкретних питань, відповідно до парламентської «спеціалізації» депутатів (тобто як керівників або членів профільних комітетів Ради, тимчасових слідчих комісій, парламентських делегацій або груп з міжпарламентських зв’язків з іншими державами).

Протягом усіх попередніх років канал у більшості випадків дотримувався такої логіки запрошень нардепів і винятки були надзвичайно рідкісними. Але в червні, з геть незрозумілих причин, подібним підходом канал багаторазово нехтував, відтак у явно неоднозначних темах говорили лише з представниками однієї сторони (по лінії «влада — опозиція»). Так, 6 разів у студії без опонентури були представники владної фракції «Слуги народу» і 6 разів без опонентури — представники опозиційних фракцій. Тобто «глобально» баланс зберігся, а от у конкретних темах його дотримано не було. А одного разу взагалі була якась дивна пара — коли два «Слуги народу» Олександр Копиленко і Василь Мокан сперечалися щодо законопроєкту про множинне громадянство. Так, Мокан не голосував за цей проєкт, але набагато логічніше було все ж таки покликати представників «Батьківщини», які виступали категорично проти цього законопроєкту.

З загальної статистики прикметно, що Суспільний мовник запрошував народних депутатів відчутно частіше (300 гостей + 13 відхилених запрошень), ніж це сумарно робили редакції телемарафону (223 запрошення). Крім того, Перший канал Суспільного репрезентує парламент набагато ширше за телемарафон: у другому кварталі в ефірі Суспільного побували 78 різних депутатів, а в ефірі телемарафону — лише 38.

І по окремих фракціях: в ефірі Першого каналу Суспільного побувало 37 різних представників «Слуги народу», а в марафоні — лише 23, «Батьківщину» на Першому каналі Суспільного представляли 9 різних депутатів, а в марафоні — лише 3, навіть депгрупу «За майбутнє» на Суспільному представляли два різних депутати, а в марафоні — лише одна Констанкевич. (Про «Голос» і «ЄС» годі й говорити, бо представництво в марафоні «Голосу» було зникомо малим, а «ЄС» там узагалі не бувало).

Список депутатів, які були гостями Суспільного 5 і більше разів:

Тут є хіба одна несподіванка — надпопулярним на каналі у звітному кварталі був чомусь саме Богдан Кицак зі «Слуги народу».

Представлення Офісу президента у гостьових студіях телемарафону в другому кварталі 2025 року (1 квітня — 30 червня)

Я вирішив також звести до купи й цю статистику, отже, протягом другого кварталу Офіс президента в гостьових студіях телемарафону представляли:

Тут, як бачите, було два безумовних лідери: радник керівника ОП Сергій Лещенко — за кількістю запрошень у телемарафон, а радник Михайло Подоляк — за часом в ефірі телемарафону. До трійки лідерів також увійшов уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. Інших представників Офісу в ефір кликали рідше, і навіть сам керівник цього Офісу Андрій Єрмак був у гостях на телемарафоні лише двічі.

Якщо порівняти кількість запрошень у телемарафон лідерів цього списку (Лещенко — 33, Подоляк — 31, Власюк — 27) з кількістю запрошень навіть найбільш «популярних» у телемарафоні нардепів, то це порівняння буде явно не на користь усе ж обраних народом представників (депутатів від «Слуги народу» Чернєва і Леонова, нагадаю, у звітному кварталі запрошували до телемарафону по 24 рази).

Загальна кількість ефірного часу, відведеного представникам Офісу президента в телемарафоні, у другому кварталі року становила 25 годин і 37 хвилин! З них 10 годин і 13 хвилин в марафоні був радник Подоляк, 6 годин і 50 хвилин — радник Лещенко. Пан Подоляк узагалі давно вже став «людиною-рубрикою» в праймових ефірах каналу «Рада» по середах, лише одного разу (23 квітня) середа на каналі минулася без пана Подоляка. До цього ще варто додати трохи екзотики — в нічних ефірах каналу «Інтер» (які традиційно заповнюються будь-якими повторами) протягом цього кварталу чотири рази повторювали програму «Ньюзмейкер» з Сергієм Лещенком за 27 березня, і тричі повторювали програму «Ньюзмейкер» з Михайлом Подоляком за 27 лютого!

Усе було б нічого, якби не статус представників ОП в ефірі марафону. Всі вони (крім хіба що самого керівника Офісу Єрмака, та й то з питаннями) навіть і близько не є ньюзмейкерами, тобто тими, чиї рішення/дії/бездіяльність/заяви створюють новину (тут великий привіт каналу «Інтер», який цих людей запрошує в програму «Ньюзмейкер»). Завдяки доступу до закритої інформації суто теоретично ці люди могли би бути цінними для інформаційного каналу як інсайдери. Але насправді в їхніх гостьових студіях інсайдерська фактична інформація звучить зникомо рідко, якщо взагалі звучить. Усі вони виступають у телемарафоні переважно в якості «експертів». І тут повертаємося до визначення експерта як явища. Є більші чи менші питання до компетенцій цих людей з ОП у темах, що вони аналізують в ефірі телемарафону — переважно зовнішню і геополітику, часом внутрішню політику, економіку, а буває, навіть воєнну тематику. А от щодо їхньої політичної заангажованості — взагалі жодних питань нема, бо всі вони стовідсотково заангажовані владою.

4. Прояви політичного і бізнесового піару 30 червня — 2 липня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 11 проявів політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного політичного піару були:

Проявів негативного політичного піару в звітні дні не було.

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (проявів не було)

«Інтер» (2 прояви)

1 липня

Був «паркет» про засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України у Запоріжжі. «Його учасники обговорили проблеми релокованих громад». «Щоб підтримати тих, хто втратив домівку, держава разом із міжнародними партнерами працює над новою житловою стратегією». «Ще одне важливе питання — це офлайн-освіта для дітей-переселенців» тощо. Тобто нуль реальних новин. І синхрони голови Запорізької ОВА Івана Федорова і депутатки Київради від «Слуги народу» Лілії Пашинної, титрованої як «керівниця Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України».

Був «паркет» про дослідження Мінсоцполітики з синхроном міністерки Оксани Жолнович.

«Рада» (7 проявів)

1 липня

Був «паркет» про презентацію законопроєкту Міндовкілля з синхроном міністерки Світлани Гринчук.

Був «паркет» про дослідження Мінсоцполітики з синхроном міністерки Оксани Жолнович.

2 липня

Двічі давали взагалі не новину, що «Україна вже веде переговори з партнерами про фінансування наступного 2026 року, про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду».

У повідомленні про звільнення Тараса Кременя з посади мовного омбудсмана не було критично важливих бекаграундів про те, що урядовці не подавали Кременя на новий конкурс на посаду, і того, що за нього у відкритих зверненнях виступали як науковці й митці, так і народні депутати (це «незручний» для влади бекграунд, тож його замовчання вважаю проявом піару).

Дуже показовим, як на мене, було стартове міркування ведучого гостьової студії щодо припинення американських постачань зброї: «Ми до цієї теми, звісно, будемо ще повертатися протягом наступних інформаційних годин. Єдине, що, наголошую, це важливо, що наше Міноборони України ініціювало телефонний дзвінок з Пентагоном, аби точно і достеменно з’ясувати, власне, якою є ситуація станом на тепер. Можна послуговуватись і опиратися на тезу від очільника Офісу президента Андрія Єрмака, який, значить, зробив допис в телеграм-каналі: “Відповідно, ми працюємо, менше рефлексуйте на гучні заголовки про оборонку. Вагу має лише офіційна інформація”. Тож слушно було би дочекатися тієї самої офіційної інформації, а вже потім в цій студії вже обговорювати власне ситуацію з нашими гостями».

Цю дивну ідею редакція довела до повного абсурду, бо відразу ж ведучий спілкувався з заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки  і головою постійної делегації України в ПА НАТО Єгором Чернєвим про що завгодно, але не про припинення постачання американської зброї! Це при тому, що насправді офіційної інформації на цей момент було вже більш як досить, щоб обговорити тему з «профільним» гостем. Ба навіть для того, що подію вже встиг на той момент прокоментувати цілий генсек НАТО Марк Рютте! Але канал «Рада» вирішив «послухатися» пана Єрмака, про що відкритим текстом повідомив аудиторії. Про допис Єрмака ведучий знову згадував на старті розмови з «експертом» Михайлом Подоляком.

«Ми — Україна» (2 прояви)

1 липня

Двічі давали класичний «паркет» про форум з цитатами і синхроном віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної та синхроном міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Звучить не дуже-то новинно: «важливий крок до членства у Євросоюзі — масштабна реформа правоохоронної системи, що триває у нас зараз. Про це говорили сьогодні під час тематичного форуму».

В ефірі Першого каналу Суспільного 30 червня в ефірі каналу була жодним чином не виправдана згадка приналежності до «Слуги народу» нардепа Олександра Федієнка, говорили ж з ним як з членом Комітету ВР з питань нацбезпеки про вихід України з конвенції з заборони протипіхотних мін. До чого тут згадка фракції? Або ж якщо вже згадували фракцію, то чому не покликали одночасно і представника опозиційної фракції?

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 30 червня — 2 липня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри вели токсичні ведучі каналів:

• Анастасія Даугуле на «Інтері» (1 липня), яка раніше вела концерти до 9 травня;
• nbsp;     Тетяна Гончарова (30 червня й 1 липня) і Назар Довгий (30 червня, 1 і 2 липня) на «Раді», які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

30 червня — 2 липня найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку, другим за інтенсивністю був Новопавлівський, активізувався ворог на Південно-Слобожанському напрямку, активними також залишалися Лиманський і Північно-Слобожанський. У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському, Новопавлівському і Північно-Слобожанському напрямкам. Іншим активним напрямкам приділили значно менше уваги. Обговорювали ситуацію на фронті найчастіше з військовими-фронтовиками, фронтові репортажі в ці дні робила лише об’єднана редакція каналів ICTV та СТБ. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги теж приділили Покровському і Новопавлівському напрямкам, інші активні напрямки обговорювали відчутно менше. Говорити про фронт найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони, з фронту зробили 2 репортажних сюжети.

Головною зовнішньополітичною подією звітних днів було призупинення постачання зброї Україні США. У телемарафоні цю тему звели до коротких повідомлень, які подавали за версткою в середині чи навіть наприкінці випусків новин. І не робили серйозних спроб отримати кваліфіковані експертні оцінки причин і можливих наслідків цього рішення для України. Натомість Перший канал Суспільного влаштував того дня дуже широке і різнобічне експертне обговорення теми. В ці дні експертиза Першого каналу Суспільного була значно глибшою за телемарафон і в інших важливих зовнішньополітичних темах.

У внутрішній політиці домінувала тема судових засідань щодо віцепрем’єра і міністра національної єдності Олексія Чернишова. У телемарафоні подію 1 липня взагалі не згадували. 2 липня висвітили суто репортажно, пряме ввімкнення з суду робив лише канал «1+1», інші відбулися короткими БЗ. Але жоден з каналів не обговорював цю тему з гостями-експертами. Натомість Перший канал Суспільного і якісно висвітлював перебіг судового засідання прямими ввімкненнями кореспондентів з суду, і обговорював тему з кваліфікованими експертами.

З тем, які телемарафон у ці дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, були зокрема такі:

• Нардеп Железняк каже про підготовку владою зміни Кабміну до 15 липня. УП: Кабмін може очолити Свириденко (30 червня).
• Розгляд ВАКС клопотання прокуратури про відсторонення віцепрем’єра Чернишова від посади (1 липня).
• Журналісти «Слідства.інфо» знайшли в екскерівника Броварського ТЦК елітну нерухомість та автопарк на 1 млн доларів (1 липня).
• Група нардепів закликала Лубінця подати кандидатуру Кременя на посаду мовного омбудсмана (1 липня).
• ЦПК: депутати «Слуги народу» хочуть легалізувати корупцію в оборонці, пропонуючи виключити кримінальну відповідальність за злочини у виконанні оборонних контрактів (2 липня).

Тем, що не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного, у ці дні було небагато:

• Кличко відсторонив свого першого заступника Поворозника після висловлення тому недовіри депутатами Київради (30 червня).
• ДБР арештувало чотирьох військових київської частини, які відмовилися їхати в зону бойових дій (30 червня).
• Побиття офіцера «Азову»: суд переніс засідання з обрання запобіжного заходу, бо підозрювані не прийшли (1 липня).
• Журналіст і військовослужбовець Бутусов: Україна втратила десятки мільярдів на непотрібні фортифікації (1 липня).

У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандарту достовірності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні також було забагато порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 30 червня — 6 липня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу» (майже 77% від усіх депутатських студій). Представників «Голосу» і «Європейської солідарності» в телемарафон цього тижня не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної і опозиційних фракцій було збалансованим.

30 червня — 2 липня в телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці дні одного разу невиправдано згадували фракційну приналежність гостя-нардепа.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного в звітні дні не було. Ефіри «Інтера» і «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.