Кремінь Тарас Дмитрович: мовний омбудсмен та колишній нардеп
Кремінь Тарас Дмитрович — колишній нардеп, співавтор закону про мовну політику, який критикували в Європейському Союзі, колишній голова Миколаївської облради.
Біографія
Тарас Дмитрович Кремінь народився 10 червня 1978 року в селищі Казанка Миколаївської області.
Освіта
Тарас має диплом учителя української мови та літератури, який він отримав в Миколаївському державному педагогічному університеті.
Кремінь — кандидат (2005) і доктор (2010) філологічних наук.
Сім’я
Батько Тараса — Дмитро Дмитрович (1953-2019) — поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України.
Особисте життя
Кремінь перебуває у шлюбі. Дружину звуть Юлія (1981 р. н.). Вона займається підприємницькою діяльністю. У подружжя є одна дитина — дочка Мирослава.
Кар'єра
Після закінчення педінституту, Тарас залишився в навчальному закладі викладачем. Пізніше зайняв посаду заступника декана. Протягом тринадцяти років (2000-2013) був головою пресслужби "Миколаївводоканал".
Кремінь читав лекції в кількох миколаївських вишах, був методистом місцевого відділення МАН, керував ТА "Лакмус". Він є членом Наглядової ради Київського Університету імені Бориса Грінченка, а також Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України.
Політична діяльність
У 2010 році Тарас став депутатом обласної ради Миколаєва. Балотувався від партії "Фронт змін". В облраді Кремінь займався питаннями культури і освіти. Протягом 2013-2014 років Тарас очолював у Миколаєві місцеву організацію ВО “Батьківщина”. Тоді ж він взяв участь у миколаївському Євромайдані, а також збирав гуманітарну допомогу для учасників Майдану у Києві.
Після цих подій Тарас Кремінь став головою Миколаївської облради. Коли розпочалася російсько-українська війна, Кремінь став членом Ради оборони Миколаївської області.
Кремінь у парламенті
У 2014 році під 59-м номером партії "Народний фронт" Тарас Кремінь увійшов до Верховної Ради. Був членом парламентського комітету з питань науки і освіти.
Протягом 2016-2019 років був членом колегії Міносвіти. За період своєї парламентської діяльності Тарас Кремінь працював над 180 законодавчими ініціативами. У результаті більше 40 з них стали чинними актами.
У 2019 році Тарас Кремінь знову балотувався в український парламент за списком партії “Українська стратегія Гройсмана”. До Верховної Ради Кремінь не пройшов, однак влітку 2020 року Кабінет міністрів затвердив Тараса Креміня на посаді Уповноваженого з захисту державної мови. Він став мовним омбудсменом.
Компромат
НАЗК виявило, що Тарас Кремінь одночасно працював у Верховній Раді і очолював екзаменаційну комісію Чорноморського національного університету ім. Петра Могили (Миколаїв).
Як зазначають ЗМІ, закон не забороняє нардепам поєднувати у вільний час парламентську роботу з викладанням. Однак Кремінь приймав випускні іспити у миколаївських студентів в той же час, коли в Києві проходили засідання Верховної Ради.
За інформацією громадського руху "Чесно", нардеп Кремінь "відзначився" порушеннями персонального голосування. Журналісти "зловили" його за кнопкодавством.
Тарас був одним з 59 народних обранців, які ініціювали через Конституційний суд декриміналізацію статті про незаконне збагачення для чиновників.
Також Кремінь — співавтор закону про мовну політику, який був розкритикований в Євросоюзі за порушення прав мовних меншин.
Закриття телеканалів
На секретаріат омбудсмена пішло більше 17 мільйонів гривень
Декларація
Згідно з декларацією, яку Тарас Кремінь подав у вересні 2021 року (виправленою), він має квартиру у Миколаєві. Також на праві користування він декларує кімнату в гуртожитку у Києві.
Власного авто у Тараса немає. Його дружина володіє автівкою Skoda KAROQ 2019 року випуску (на момент придбання вона коштувала 630 тисяч гривень).
Річний дохід: за рік Тарас Кремінь заробив 474 тисячі 679 гривень. Дружина Тараса отримала дохід в розмірі 895 тисяч 205 гривень.
Грошові активи мовного омбудсмена: 97 тисяч 891 гривня та 32 тисячі доларів.
Посилання
Тарас Кремінь у мережі Фейсбук
Тарас Кремінь має власний Ютуб-канал