"Мы никогда не сомневались, что существует другая Венгрия": открытое письмо венгерскому народу

Цей лист – публічна відповідь на аналогічний лист до українців та України, ініційований та оприлюднений за підписом угорських інтелектуалів та громадських діячів 21 червня цього року.

Наразі угорського листа з підтримкою України підписало уже понад 30 тисяч угорців.

У ньому йдеться про незгоду з антиукраїнською риторикою уряду Віктора Орбана, засуджується російська агресія, що триває з 2014 року, закликається до негайного справедливого і тривалого миру, надання гарантій безпеки Україні, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності винних за воєнні злочини.

Також у листі висловлюється сподівання, що угорська національна меншина України не стане жертвою ганебної та політично вмотивованої риторики угорського уряду.

Інститут Центральноєвропейської Стратегії (ICES), місія якого – не тільки досліджувати, а й розбудовувати мости порозуміння між Україною та її західними сусідами, ініціював лист-відповідь до угорського народу, особливо враховуючи важливість нинішнього моменту.

Водночас ICES наголошує, що своїми діями та цим листом не має наміру втручатися у внутрішні справи суверенної держави, а цей лист є прагненням доброчесного публічного діалогу між народами та націями на основі взаємної поваги та солідарності.

Також зауважимо, що на відкритий лист угорської громадськості відреагував Віктор Орбан: угорський премʼєр розкритикував зміст листа, використавши типові наративи, які суперечать не тільки обʼєктивним даним, а й, до прикладу, положенням чинної Стратегії національної безпеки Угорщини за підписом Віктора Орбана.

* * * * *.

Відкритий лист угорському народу.

Дорогий угорський народе, всі ті, хто ініціював та підписав цього сміливого відкритого листа з підтримкою України!.

Ми зворушені та натхненні отримати його з Угорщини та від угорців.

Особливо в цей момент.

Ми дякуємо за ці слова підтримки.

Вони безцінні та історичні.

Сказати їх публічно у, мабуть, найскладніший період сучасних українсько-угорських відносин означає бути на правильному боці історії та відстоювати правду.

Ми знаємо й ніколи не сумнівалися, що є Угорщина, яка не прагне зиску шляхом зради та служіння чужим інтересам, як ви написали у своєму листі.

Що є Угорщина, яка солідарна з Україною, підтримує нас та вшановує воїнів Збройних Сил України в нашій боротьбі проти російського імперіалізму.

Ми знаємо, що саме це і є справжня, а не інша Угорщина.

Угорщина Шандора Петефі та Імре Надя.

Історична боротьба проти імперій та брехні, за свободу, незалежність та суверенітет – це те, що обʼєднує наші народи й нації, всю Центральну Європу.

Обʼєднує крізь століття – від 1956-го до 2014-го і 2022 років.

Об'єднує досі.

У нас навіть гасло спільне: "Героям Слава".

Ми впевнені, що цю єдність не можуть зруйнувати політики, дезінформація та російська пропаганда, хай би якими потужними вони не були.

Ми з вами сильніші.

Ми усвідомлюємо, як багато ще нам треба пояснити одне одному про одне одного.

Ми дуже жалкуємо, що в Угорщині та серед угорців переважає думка, що Україна коли-небудь прагнула чи прагне досі обмежити права угорської нацменшини.

Це не так.

Ми в Україні ніколи не прагнули обмежувати права етнічних угорців, лише хотіли створити кращі умови для вивчення державної мови, щоб сприяти самореалізації угорців в Україні.

Ми відчуваємо відповідальність за це непорозуміння та прагнемо це виправити.

Як і угорська, так і українська історія – це постійна боротьба за власну ідентичність, за нашу мову, культуру та права.

Тому ми, українці, не можемо світоглядно прагнути того, від чого століттями страждали самі.

Наш опір путінському імперіалізму зараз – саме про цю боротьбу.

Тим паче, що Росія цинічно використала як прикриття для своєї геноцидальної агресії проти України саме питання ідентичності та прав російськомовних в Україні.

Захищати російськомовних, вбиваючи їх, що робить Росія уже понад 11 років в Україні, – це справді диявольський план.

Диявол має бути зупинений.

І зробити це ми можемо лише разом.

Україна ніколи не прагнула цієї війни.

Нікому іншому не бажає цієї війни.

Ми прагнемо зупинити Росію в Україні, на наших кордонах.

Хоча путінський режим відверто каже, що не планує на Україні зупинятися.

Як і в 1956 році.

Україна прагне миру, безпеки та добробуту.

Для себе та Європи, яка є нашим справжнім історичним домом, на відміну від російської імперії.

Тому ми прагнемо в ЄС і НАТО.

Так само, як свого часу Угорщина.

Ми, українська нація, яку ділили століттями, також розуміємо, наскільки важливо для вас, угорської нації, розділеної історією, знову бути обʼєднаною в Європі.

Це ще одне світоглядне прагнення, яке нас обʼєднує.

Політичні доктрини, які намагаються обґрунтувати, що Україна не має бути членом ЄС та НАТО, є не тільки антиукраїнськими, вони є антиугорськими та антиєвропейськими.

І ми впевнені, що мудра угорська нація це розуміє сьогодні.

Ми це бачимо.

Ми це відчуваємо.

І ми неймовірно тішимося, що з боку угорської народу нині отримуємо такий потужний сигнал солідарності та підтримки.

Щиро дякуємо вам за нього.

Hajrá Magyarország! Слава Україні!.

Лист підписали (імена наведені в алфавітному порядку):.

Алім Алієв, засновник літературного проєкту "Кримський інжир".

Станіслав Асєєв, журналіст, колишній в’язень катівні "Ізоляція" в Донецьку, військовослужбовець ЗСУ.

Олександр Алфьоров, історик, майор запасу.

Юрій Андрухович, письменник.

Максим Буткевич, БФ "Принцип надії", офіцер ЗСУ, колишній військовополонений.

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма".

Ярослав Грицак, історик.

Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН.

Йосиф Зісельс, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних общин України.

Павло Казарін, журналіст, військовослужбовець ЗСУ, лауреат Шевченківської премії.

Євген Клопотенко, шеф-кухар, ресторатор.

Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН 2018-2022.

Андрій Любка, письменник, волонтер, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії.

Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики "Українська призма".

Мирослав Маринович, публіцист, колишній політв’язень (1977-1987).

Олександра Матвійчук, правозахисниця і голова Центру громадянських свобод, нагородженого Нобелівською премією миру 2022 року.

Юрій Назарук, співзасновник Холдингу емоцій "!FEST", підприємець.

Юрій Панченко, редактор онлайн-видання "Європейська правда".

Віталій Портников, політичний оглядач, журналіст, телеведучий, лауреат Шевченківської премії.

Сергій Притула, волонтер, засновник Благодійного Фонду Сергія Притули.

Олег Сенцов, український режисер і військовий, колишній політв’язень Кремля.

Сергій Сидоренко, редактор онлайн-видання "Європейська правда".

Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" в Україні.

Лист відкритий до підписання.

Щоб зробити це, напишіть на office@ices.