Четвертий місяць без маркетингу: чи відбулося обіцяне здешевлення ліків

Четвертий місяць в Україні діє заборона на укладення маркетингових договорів між аптечними мережами та виробниками лікарських засобів. Ця норма була ключовою частиною нового регулювання фармацевтичного ринку, яке подавалося суспільству як рішучий крок до зниження цін на ліки. Проте реальні результати демонструють зовсім іншу картину: більшість препаратів не подешевшали, а окремі — навіть зросли в ціні.

Журналісти провели порівняння роздрібних цін на популярні препарати у лютому 2025 року (до заборони маркетингу) та станом на зараз — червень 2025 року. Під моніторинг потрапили препарати, які не були включені до спеціальних списків МОЗ на здешевлення. За нашими спостереженнями, ліки, які потрапили в моніторинг, подорожчали від 10 до 60 гривень за упаковку. Найбільше подорожчали препарати іноземного виробництва.

Наприклад:

• Вальсакор Н (таблетки 160 мг, 84 шт., Словенія) подорожчав приблизно на 60 гривень.
• Ко-Пренеса (4 мг, 90 шт., Словенія) — також додав у ціні близько 60 гривень.
• Детралекс (1000 мг, 30 шт., Франція) — зріс у ціні на 30 гривень.
• Золофт (50 мг, 28 шт., Італія) — подорожчав на 60 гривень.

Такі зміни цін важко пояснити сезонними коливаннями або коливанням курсу. Усі ці препарати для довготривалого вживання, що купуються пацієнтами регулярно. Для людей з серцево-судинними захворюваннями, варикозом чи депресією навіть незначне здорожчання може призвести до відмови від лікування або перерв у прийманні ліків.

Ідея заборони маркетингових договорів була простою: прибрати маркетингові платежі з вартості препарату дорівнює знизити ціну для пацієнта. Принаймні, так пояснювали у МОЗ та ті, хто активно лобіювали заборону маркетингу. Однією з публічних "адвокаток" цього підходу була Катерина Загорій — представниця фармкомпанії "Дарниця".

На практиці ж виявилося інакше. Після того як виробники припинили виплачувати маркетингові платежі аптекам, вони не знизили вартість поставки зі складу. Різниця, яку раніше перерозподіляли у вигляді знижок, залишилася у ланцюгу… але в іншому місці — у "кишені" виробників. Тобто економічний ефект від реформи не трансформувався в користь для пацієнта, а став додатковим прибутком для заводів.

Варто зазначити, що йдеться не про кілька гривень різниці на упаковці одного препарату, а для пацієнтів, які постійно приймають ліки — десятки або й сотні гривень щомісяця. Особливо вразливими до таких змін є літні люди та пацієнти з хронічними захворюваннями, які не можуть відмовитися від приймання ліків.

Отож, очікуване зниження цін так і не відбулося, а в окремих випадках препарати подорожчали суттєво. І поки МОЗ готує нову редакцію постанови, яка нібито має повернути маркетингові інструменти у "відрегульованому" форматі, пацієнти змушені платити більше за ті ж самі ліки.