Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 25—27 травня 2025 року — резюме
Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 25—27 травня 2025 року — резюме

Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 25—27 травня 2025 року — резюме

Висвітлення основних тем тижня, представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях, прояви політичного піару та російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні, порушення основних стандартів інформаційної журналістики — стисло.

Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 25—27 травня 2025 року — резюме

Ігор Куляс, для ДМ

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. А повний огляд звітних днів — тут.

Вступ

25—26 травня найвищою інтенсивність боїв була знову на Покровському напрямку, активними були також Лиманський, Курський і Новопавлівський напрямки. Телемарафон найбільшу увагу приділяв Покровському, Торецькому і Харківському напрямку, майже не висвітлював ситуацію на Лиманському. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили подіям на фронті на півночі Сумщини й Покровському напрямку, з активних мало уваги приділили Курському.

З масованих обстрілів України ворогом найбільший за кількістю загиблих і поранених у ці дні стався 25 травня. У телемарафоні всі ці події висвітлювали вкрай неоперативно і не надто повно, дуже мало обговорювали наслідки цієї атаки в гостьових студіях. Перший канал Суспільного був набагато оперативнішим і повнішим у репортажному висвітленні, але, як і марафон, дуже слабко висвітлював тему в гостьових студіях.

У зовнішньополітичній тематиці в ці дні найголовнішою продовжувала залишатися тема «мирних переговорів» на рівні заяв і прогнозів. Експертиза цієї тематики була значно якіснішою на Першому каналі Суспільного.

У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок, були також грубі порушення стандартів балансу думок і оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні грубих порушень було менше, найбільше ж порушували стандарт доступності подачі інформації, також було чимало фактичних помилок.

Протягом тижня 26 травня — 1 червня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» та «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного знову представники владної фракції хоч і некритично, але переважали представників опозиційних фракцій парламенту.

У звітні дні травня в телемарафоні проявів політичного піару найбільше (дві третини від усіх) були в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару в звітні дні не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні, за інформацією Генштабу, загальна інтенсивність боїв була надзвичайно високою (від 170 до 216 боєзіткнень за добу). Як і раніше, найвищою в ці дні була інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 63 до 65 боєзіткнень за добу, загалом щодня близько або і більше як третина від усіх боєзіткнень на фронті). Високою продовжувала залишатися інтенсивність боїв на Лиманському (від 16 до 32 боєзіткнень на добу), Курському (від 23 до 32) і Новопавлівському (від 24 до 25) напрямках. У окремі дні більш ніж десять боєзіткнень на добу було на Торецькому (до 19), Краматорському й Оріхівському (до 11 боєзіткнень на добу на обох). На всіх інших напрямках фронту добова кількість боєзіткнень не перевищувала десяти. Заслуговувала на окрему увагу і ситуація на фронті на півночі Сумщини (хоч Генштаб поки що у зведеннях і не виділяє її як окремий напрямок), адже саме в ці дні вже офіційно було підтверджено загарбання там ворогом чотирьох сіл і йшли бої за три інших.

У телемарафоні в ці дні редакції сукупно найбільшу увагу приділяли Покровському і Торецькому напрямкам (по 7 обговорень з гостями), наступним за увагою був не найбільш активний Харківський (2 репортажі й 4 обговорення), далі — Краматорський (2 репортажі й 3 обговорення) і Новопавлівський (5 обговорень) напрямки. З найбільш активних напрямків фронту телемарафонці в ці дні майже не приділили уваги Лиманському напрямку (було лише одне обговорення в студії) і взагалі забули про Курський. Про ситуацію на прикордонні Сумщини говорили з гостями 5 разів лише на каналах «Рада» і «Ми — Україна».

Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків і речників різних підрозділів (і тих, і тих запрошували по 11 разів), експертів запросили лише 4 рази. У звітні дні в телемарафоні два фронтових репортажних сюжети зробила редакція каналу «1+1», об’єднана редакція ICTV з СТБ зробила пряме ввімкнення і сюжет, по одному репортажному сюжету було в ефірах каналів «Інтер» і «Ми — Україна».

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили подіям на фронті на півночі Сумщини (обговорювали ситуацію там з 11 гостями), Покровському напрямку присвятили 9 обговорень, з 6 гостями говорили про ситуацію на Лиманському напрямку, по 5 обговорень були присвячені Новопавлівському, Харківському і Краматорському напрямкам. З Краматорського робили два прямих ввімкнення воєнкора каналу. Замало уваги приділили з найактивніших Курському напрямку (лише 2 обговорення з гостями). Говорити про фронт у гості найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (13 разів), експертів запрошували 9 разів, військових-фронтовиків — лише 3 рази. В ці дні зробили 3 прямих ввімкнення з фронту.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні найгіршою за наслідками була масована комбінована атака ворога по Україні 25 травня з 12 загиблими й понад 60 пораненими. Найбільше загиблих і поранених було на Київщині, Хмельниччині, Житомирщині, в Миколаєві та в Києві. У телемарафоні всі ці події висвітлювали вкрай неоперативно і не надто повно. Кореспонденти діставалися окремих місць влучань із великим запізненням, більшість локацій для редакцій телемарафону виявилися цього дня недосяжними (або через брак кореспондентів на місцях, або, гадаю, і через проблеми з плануванням). У розмовних студіях цю, безумовно, тему номер один цього дня обговорювали занадто мало (канали, попри неординарність події, продовжували в гостьових студіях говорити з «запланованими» гостями, а це недільний ефір, тож часом тематика гостьових студій виглядала не зовсім доречною).

Перший канал Суспільного натомість був набагато оперативнішим і повнішим за телемарафон у репортажному висвітленні наслідків ворожої атаки завдяки якісній роботі кореспондентів у різних областях України. Втім, так само як і марафон, по суті провалив гостьову частину висвітлення подій.

Цьому сприяли дві обставини. По-перше, недільна сітка ефіру, в якій є певний інформаційний провал — з 12:15 до 16:30 йде документалка (і є лише короткий випуск новин о 15-й). Але і планування було не найкращим. Дуже багато було заздалегідь запланованих гостей по далеких від провідної події дня темах (проблеми аграріїв прифронтових територій, благодійний забіг у Луцьку, безбар’єрність, маніпуляції на почуттях вірян, весілля в Черкасах, новинки «Медіатеки» Суспільного тощо. Це, звісно, дуже важливо, але в такий інформаційний день усі ці теми мали би поступитися головній тематиці дня).

Уже не вперше редакція показує неповороткість у гостьових студіях вихідних днів. 25 травня був саме такий день, коли попередні плани належало відкладати вбік, а повністю зосереджуватися на основній темі. Не кажучи вже про те, що слід було скасовувати ефірну сітку вихідного для і переходити на повноцінний режим роботи інформаційного каналу.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У внутрішній політиці у звітні дні була «реанімована» тема звільнення керівника «Києво-Печерської Лаври» Максима Остапенка. Це сталося ще 22 травня, але лише 25 травня Мінкульт вирішив зібрати журналістів і пояснити причини такого рішення. У телемарафоні різні канали висвітлювали тему по-різному. Більшість («1+1», ICTV з СТБ й «Інтер») — збалансовано, принаймні відносно, бо давали синхрони не лише заступника міністра культури Бєляєва, а й звільненого Остапенка, або ж говорили в студії з заступником міністра збалансовано, з повним викладом позиції Остапенка (на ICTV з СТБ). А от канал «Рада» подавав тему з грубим порушенням балансу думок. При цьому в марафоні не згадували дотичну подію — відкритий лист співробітників «Софії Київської».

Перший канал Суспільного тему звільнення Остапенка в ці дні не висвітлював, бо робив це раніше, але обговорював в студії тему відкритого листа співробітників «Софії Київської».

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

25 травня завершився великий обмін полоненими «1000 на 1000». Цього разу ні в телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного прямих ввімкнень з обміну не робили, обмежилися репортажними сюжетами. Разом із тим, у телемарафоні не озвучували тему відсутності серед обміняних військових з «Азову». Натомість на Першому каналі Суспільного тему розкривали в тому числі й у гостьовій студії.

Теми/події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

  1. nbsp;     Служба зовнішньої розвідки: Китай постачає спецхімію, порох і верстати на 20 військових заводів Росії (25 травня).
  2. nbsp;     Акція родичів полонених і зниклих безвісти «Не мовчи! Полон вбиває» у Києві (25 травня).
  3. nbsp;     The Economist: Росія готується запускати по Україні тисячу дронів одночасно, під керуванням ШІ та телеграм-ботів (26 травня).
  4. Унаслідок авіаудару Росії по Краматорську було поранено 4 людини, зокрема 6-річна дитина (27 травня).
  5. nbsp;     Представники культурної спільноти вимагають відставки міністра культури Точицького у відкритому листі до прем’єр-міністра (27 травня).
  6. nbsp;     Акція на підтримку безвісти зниклих і військовополонених у Києві (27 травня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

  1. nbsp;     Українські облігації падають у ціні на тлі розчарування інвесторів «мирними» надіями на Трампа (26 травня).
  2. nbsp;     Розвідка: На території Білорусі немає ні ядерної зброї, ні «Орешника» (26 травня).
  3. nbsp;     Le Monde: В України більше немає ракет для ЗРК SAMP/T (26 травня).
  4. nbsp;     Росія планує під’єднати Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми попри ризики (27 травня).
  5. nbsp;     Кротевича нагородили орденом Хмельницького, хоча раніше його прізвище зникло з укразу президента (27 травня).
  6. nbsp;     Bild: Росія отримує від експорту в ЄС більше, ніж Євросоюз витрачає на допомогу Україні (27 травня).
  7. nbsp;     Зеленський призначив нових голів райдержадміністрацій Києва, серед яких колишні гуморист і дзюдоїст (27 травня).
  8. nbsp;     Washington Post: Україні передадуть застарілі ракети до Patriot, менш ефективні проти балістики (27 травня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 25—27 травня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

У ефірах каналу «1+1» серед грубих порушень стандарту достовірності найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. З порушень стандарту точності найчастіше були грубі невідповідності між картинкою і текстом у БЗ  і в прямих ввімкненнях. Стандарт відокремлення фактів від думок найбільше грубо порушували суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Дуже багато було і зайвих у новинах маркерів авторизації і маркерів посилення уваги. Стандарт доступності порушували, вживаючи англіцизми. Частину інформації в репортажах подавали неоперативно.

В ефірах каналів ICTV та СТБ стандарт достовірності найбільше порушували, подаючи фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. Дуже багато було і суто абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності постійно порушували невідповідностями між картинкою і текстом в БЗ і прямих ввімкненнях. Переважна більшість грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало було також маркерів авторизації та маркерів посилення уваги.

В ефірах каналу «Інтер» найбільше стандарт достовірності порушували, подаючи факти без посилань на джерела. Невідповідність картинки й тексту в БЗ була найбільш поширеним видом порушень стандарту точності. Більшістю грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт повноти інформації грубо порушували відсутністю відповідей на класичне запитання репортажу «де відбувається?».

В ефірах каналу «Рада» стандарт точності порушували фактичними неточностями. Стандарт відокремлення фактів від думок найчастіше порушували гостьові ведучі, не авторизуючи власних міркувань. Найчастішим грубим порушенням стандарту повноти інформації була повна відсутність інтершуму на численних БЗ. Було грубе порушення стандарту балансу думок у темі звільнення керівника «Києво-Печерської Лаври». Дуже багато інформації подавали як новину вкрай неоперативно, інколи з запізненням на добу.

В ефірах каналу «Ми — Україна» стандарт точності порушували переважно невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і в сюжетах. Грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок були переважно емоційними оцінками журналістів у новинах. Стандарт повноти грубо порушували як недостатнім представленням гостей-експертів, так і повною відсутністю інтершуму в БЗ.

Перший канал Суспільного:

Найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту точності цього разу були суто фактичними помилками. Найбільше порушень стандарту відокремлення фактів від думок були зайвими в новинах маркерами авторизації та посилення уваги. Порушення стандарту повноти інформації стосувалися розмитими позначеннями місця подій. Стандарт доступності подачі інформації порушували показом численних скриншотів сторінок в соцмережах і месенджерах, які все одно неможливо прочитати з екрана телевізора.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 26 травня — 1 червня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 17 разів (попереднього тижня було 16 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 12 запрошень, що склало більш як 70% від усіх «депутатських» студій тижня. Якщо ж врахувати формально позафракційних спікера парламенту Руслана Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка, то частка «Слуги народу» становила понад 82%. Ще одна реально позафракційна депутатка була в ефірі «Ради» (звісно ж, Оксана Савчук). Крім того, в ефірі «Ради» двічі побували представники «Батьківщини» (як завжди, це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок). Як це часто буває у телемарафоні, депутати не-«слуги» були лише в ефірі каналу «Рада», на усіх інших каналах запрошували лише представників владної фракції парламенту. Традиційно в гості на телемарафон не кликали представників «Європейської солідарності». Не запрошували цього разу і представників фракції «Голосу», але в середу 28 травня на каналі «1+1» повторили ефір з Ярославом Юрчишиним за 24 травня. Протягом тижня в ефірі телемарафону по два рази побували «слуги народу» Євгенія Кравчук, Олексій Леонов, Єгор Чернєв і Олена Шуляк. Усі інші депутати були гостями телемарафону по одному разу.

Офіс президента звітного тижня в телемарафоні чотири рази представляв радник керівника ОП Сергій Лещенко (три рази на «Раді» й раз на «Інтері», сумарно мав 51 хвилину ефіру), двічі — інший радник Михайло Подоляк (на «Раді» та на «Ми — Україні», сумарно ж був в ефірі 50 хвилин). Двічі в телемарафон запрошували й уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка (в ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна», сумарно мав 19 хвилин ефіру). Крім того, в ефір «Ради» запрошували заступника керівника ОП Ігоря Брусила (11 хвилин в ефірі). Сумарно Офіс президента в гостьових студіях телемарафону мав цього тижня 2 години 11 хвилин (попереднього тижня було 2 години 6 хвилин).

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного протягом звітного тижня побувало 23 народних депутатів (попереднього тижня було 29). Цього разу знову було трохи забагато «Слуг народу», цілих 13, проти 9 представників опозиційних фракцій (5 від «Європейської солідарності» та по 2 — від «Батьківщини» й «Голосу»). Була в гостях каналу й одна позафракційна депутатка (Людмила Буймістер). Крім того, 30 травня разом із представниками «Європейської солідарності» та «Голосу» інформували, що «також ми запрошували представників фракції “Слуга народу”, але, як бачите, вони не долучилися до нас, на жаль» (для обговорення того, що Україні може не вистачити наступного року 1 трлн грн на фінансування війни, за підрахунками Київської школи економіки). Протягом тижня тричі гостював на каналі представник «Слуги народу» Олександр Федієнко, двічі — Ніна Южаніна з «Європейської солідарності» й Олег Дунда зі «Слуги народу». Всі інші нардепи побували в ефірі каналу по одному разу.

4. Прояви політичного піару в ефірах 25—27 травня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 12 проявів політичного піару. 8 з них були на каналі «Рада», два — на каналі «Ми — Україна», по одному — в ефірах «Інтера» та ICTV з СТБ. На «1+1» проявів політичного піару не було. Найбільшим бенефіціаром позитивного політичного піару був прем’єр-міністр Денис Шмигаль (4 позитивні згадки). В ефірі каналу «Рада» тричі був прояв негативного піару щодо екскерівника Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максима Остапенка.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні проявів політичного піару не було.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірах 25—27 травня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних трьох днів не було. Як і завжди, ефіри «Інтера» й «Ради» вели токсичні ведучі каналів.

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader
loader