Кредитні ілюзії. Як оптимізм банків розбивається об статистику НБУ

Підсумки недавнього опитування, проведеного Національним банком України серед банкірів, викликали у редакції ZN.UA серйозні сумніви. Надмірний оптимізм фінансистів щодо зростання кредитування і пом'якшення умов видачі позик видався нам трохи відірваним від реальності. Ми вирішили зіставити ці райдужні прогнози із сухими даними офіційної статистики того ж Нацбанку. Результат вийшов досить сумним, але водночас багатозначним: реальна картина кредитного ринку дуже відрізняється від тієї, яку малюють у своїх відповідях представники банківського сектору. І ця відмінність свідчить про фундаментальні проблеми нашої банківської системи значно більше, ніж може здаватися на перший погляд.

Отже, банки фіксують підвищення попиту бізнесу й населення на кредити, очікують збільшення попиту у подальшому та прогнозують зростання обсягу кредитного портфеля корпорацій і домогосподарств у наступні 12 місяців. Про це свідчать результати щоквартального опитування про умови банківського кредитування, проведеного НБУ.

За його результатами, у першому кварталі попит на позики для бізнесу трохи підвищився, переважно на гривневі. Ба більше, у другому кварталі респонденти прогнозують зростання попиту на всі види кредитів для підприємців.

Попит населення на кредити, за даними опитування, також збільшився. Окремі великі фінустанови зазначили підвищення попиту на іпотеку, завдяки чому баланс відповідей був найвищим із початку повномасштабного вторгнення. Значна частина респондентів очікує зростання попиту населення на іпотеку та споживчі кредити й надалі.

Боргове навантаження бізнесу залишалося середнім, вважають респонденти, а закредитованість домогосподарств є низькою. Згідно з опитуванням, банки трохи пом'якшили стандарти кредитування для короткострокових і гривневих позик бізнесу й очікують, що така тенденція проявиться і надалі. Рівень схвалення заявок для кредитів бізнесу загалом не змінився.

Кредитні стандарти для іпотеки й споживчих позик пом'якшуються вже чотири квартали поспіль, також респонденти планують такий підхід і в наступному кварталі. Рівень схвалення заявок, за даними НБУ, підвищився за всіма видами кредитів домогосподарствам.

Ще банки зазначили помітне зростання валютного й кредитного ризиків, а також деяке підвищення відсоткового й операційного ризиків. На перспективи результатів другого кварталу банкіри теж дивляться з оптимізмом, прогнозуючи зростання всіх видів ризиків, крім операційного.

Та от що цікаво: результати цього опитування трохи дисонують із даними статистики, яку збирає від тих же банків НБУ.

Наприклад, стійку динаміку в корпоративному сегменті демонструє тільки кредитування середнього бізнесу (див. рис. 1). Не так помітно, буквально трохи, зросло кредитування великих підприємств. Зате кредитувати малий бізнес, у якого ризики в роботі більші, а застави, навпаки, менші, банки взагалі не поспішають: з початку 2023 року цей сегмент позик практично не зростає.

Попри це, якщо поглянути на динаміку відсоткових ставок за новими кредитами, то якраз великому бізнесу банки пропонують ліпші умови. Проте кредитування великих компаній навіть у цих умовах доволі стримане. Це можна пояснити тим, що великий бізнес воліє обходитися власними коштами, не беручи в борг. І це зрозуміло, адже хоча ставки справді знизилися для всіх видів бізнесу, вони однаково занадто високі: 13,9% річних — для великих компаній, 16,4% — для середнього бізнесу, 18,5% річних — для малого (див. рис. 2). Очевидно, що таких дорогих позик від хорошого життя не братимеш.

Насторожує от який тренд: найпопулярнішими є позики на строк до одного року. Тренд цей міцно зафіксувався і не бажає розвертатися в бік довгострокового кредитування, попри задекларований оптимізм: 2023-го 51,6% виданих кредитів були на строк до одного року, 2025-го їх же 49,6% (див. рис. 3). Навряд чи таку мізерну, хоча й позитивну динаміку можна всерйоз вважати переломом тренду.

Зрозуміло, що поточні ризики настільки безпрецедентні, що ні банки, ні бізнес не готові мислити довшими прогнозними періодами. Але, на жаль, і спокійного 2020-го, наприклад, співвідношення кредитів за строками було аналогічним.

Виходить, що, попри задекларований банкірами оптимізм, радіти особливо нема чому: банківські кредити для бізнесу й населення, як і раніше, дуже дорогі, й зростання обсягів кредитування, яке зазначає НБУ, незначне.

І це ми не враховуємо того, що значна частина кредитного сегмента прямо «підігрівається» пільговим кредитуванням від держави або через програму «5–7–9», або через пільгову іпотечну програму «єОселя». Якщо ці два чинники прибрати із загальних даних, отримана картина точно буде не в радісних тонах. Висновки напрошуються самі собою, адже економічний розвиток під час відсутності широкої кредитної підтримки неможливий. На жаль, тільки на оптимізмі банкірів вийти з того піке, в яке входить наш економічний розвиток, не вийде.

Якщо проаналізувати ситуацію, що склалася, стає очевидним: бізнес відчайдушно потребує відвертого діалогу й реального партнерства з банками, які, на жаль, продовжують лукавити, демонструючи необґрунтований оптимізм у звітах і опитуваннях. На практиці ж фінансові установи утримуються від активного нарощування кредитного портфеля в нинішніх високоризикових умовах. Їхня обережність почасти зрозуміла, однак не можна заплющувати очі на те, що банківська система недостатньо ефективно виконує одну із своїх ключових функцій — забезпечувати економіку необхідними фінансовими ресурсами.

Показово, що кредитні ставки залишаються непомірно високими, а половину позик видають на строк до року, що не вирішує стратегічних завдань бізнесу. При цьому значну частину видимого зростання кредитування підтримують штучно — через державні програми пільгового фінансування.

Здається, банкіри просто не помічають, що економіка перебуває в затяжній кризі, й вийти з неї неможливо, поки ми продовжуємо не вирішувати, а замовчувати проблеми, маскуючи їх оптимістичними прогнозами та деклараціями, за якими не стоять реальні дії.