Термін "похмілля" повсюдно розуміється як страждання, яке виникає після ночі надмірної розкоші, коли ми дозволили собі занадто багато напитися та наїстися. У Вікторіанській Британії це слово мало зовсім інший сенс. "Похмілля за два пенні" — це не сума, у яку вам обійшлося потурання своїм слабощам. Насправді це місце, куди б ви могли лягти спати, якби були одним із тисяч бездомних і знедолених, які проживали у головних містах тодішньої Англії.
Сон на мотузці або у труні
У 19 столітті нерівність в Англії досягла рекордного рівня, оскільки робітничий клас намагався заробити на життя в умовах нової індустріалізованої економіки. Це, у поєднанні зі швидким зростанням населення, призвело до епідемії бездомності в містах. І тоді благодійні організації знайшли незвичайні рішення. Залежно від сплаченої суми бідняки мали три варіанти, як провести ніч.
"Копійчані" присідання
За одне пенні безхатько міг всю ніч "просидіти" на лавці в коридорі. Часто це був єдиний спосіб для людей сховатися від дощів і морозу, які вирували на дворі. Єдиним недоліком цих "присідань" було те, що спати безхатьку не дозволялося. Адже право на сон не входило у ціну. У деяких місцях навіть використовували монітори, щоб слідкувати за тим, чи часом, бува, ніхто не заснув.
Сон на лавці у Вікторіанській Британії / Фото з відкритих джерел
"Похмілля за дві копійки"
За додаткову копійку можна було спати на мотузці. Можливо, це було трохи зручніше, оскільки, якщо ви заснете, мотузка не дасть вам впасти на підлогу чи вдаритися головою об лаву перед собою. Втім, це однаково не було приємним досвідом. По-перше, людей намагалися всадити якомога щільніше. А, по-друге, о 5 – 6 ранку мотузку безцеремонно перерізали.
Сон на мотузці у 19 столітті / Фото з відкритих джерел
Ліжка – "труни"
За чотири – п'ять пенні бідняки могли "насолодитися" сном у так званих "трунах". Це були невеликі дерев’яні ящики, які разюче й неприємно нагадували труни. Їх розкладали в ряди на підлозі. Людям також давали церату або шкіряну ковдру, щоб вкритися. Часто у вартість такого "сну" входила чашка чаю чи кави, а також шматок хліба.
Хоча на ранок у бідняків боліло усе тіло через маленький розмір "трун", ці імпровізовані ліжка все одно дуже цінувалися, адже порівняно з двома попередніми варіантами, у них принаймні можна було лягти горизонтально і нормально спати.
Бездомні британці у 19 століття ночували у трунах / Фото з відкритих джерел