/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fd90a5b79f302afdddd038d777ee971d4.jpg)
Що робить дітей щасливими: назвали ключовий фактор
Як показало дослідження під керівництвом доктора Сари Маккуоррі та доктора Александри Хеннессі, попри загальне розуміння важливості спорту, шкільна фізкультура та позаурочна активність, як і раніше, сприймаються неоднозначно, пише 24 Канал з посилання на Youth Sport Trust.
У рамках масштабної роботи фахівці вивчили п'ять різних шкіл: кілька середніх, початкових і навіть альтернативний освітній заклад. Вони провели детальний аналіз того, як різні форми фізичної активності відображаються на стані учнів.
Діти почали мало рухатись
Результати виявилися тривожними: 43% дітей щодня проводять біля цифрових пристроїв понад чотири години, 23% тривалий час перебувають у малорухливому стані, а 7,2% зізналися, що часто або постійно відчувають самотність – ця цифра перевищує середні показники по країні. Оцінка суб'єктивного щастя серед учасників також виявилася нижчою за національну норму.
Роль фізичної активності та наявні бар'єри
Дослідники стверджують: фізична активність може стати дієвим засобом боротьби з цими негативними тенденціями. Рух і спорт сприяють виробленню нейромедіаторів, покращують настрій, допомагають справлятися з почуттям самотності та розвивають стресостійкість – якості, необхідні кожній дитині.
Однак шлях до активного способу життя часто блокують серйозні бар'єри: брак спортивної інфраструктури, матеріальні труднощі, гендерна нерівність. Особливо важко доводиться дітям з інвалідністю – їм часто недоступні адаптовані програми та обладнання.
Можливості для змін
Проте, дослідження виявило й позитивні приклади: школи, попри обмежені ресурси, виявляють гнучкість і винахідливість. Вони співпрацюють з місцевими спортивними клубами, запускають проєкти, орієнтовані на індивідуальні інтереси учнів, і шукають нові формати залучення дітей до руху.
Автори роботи закликають не лише розвивати інфраструктуру, а й зміцнювати зв'язки між школами та спортивними організаціями, а також приділяти особливу увагу тим, кому найскладніше отримати доступ до спорту: дівчаткам, дітям з малозабезпечених сімей, учням з інвалідністю. Важливу роль, на їхню думку, можуть зіграти інформаційні кампанії, що допомагають скоротити час перед екранами та популяризувати активні види дозвілля.

