/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F9a7bcb893585ebe3eb01ded7c7d28fb6.jpg)
ПТСР, панічні атаки та терапія прийняття: про що новий епізод “Подкасту наосліп”
У другому епізоді подкасту ведуча Ксенія Швець – стендап-комікеса, режисерка та незряча гідеса музею у темряві "03:00" говорить з психіатром і психотерапевтом Олександром Авдєєвим про травматичний досвід, втрату, ПТСР і силу прийняття, інформує 24 Канал з посиланням на реліз.
Коли паніка – не просто емоція
Олександр Авдєєв пояснює, що панічні атаки та ПТСР – це різні психічні стани, але обидва можуть супроводжуватись схожими симптомами: раптовим страхом, тремтінням, прискореним серцебиттям, відчуттям, що "щось не так із тілом". У разі панічної атаки головне – не тиснути на людину, а спокійно бути поруч і дати змогу її пережити.
ПТСР же – =глибший і триваліший розлад, що виникає після важкої травми. Людина може відчувати флешбеки, емоційне збудження, дисоціацію. Лікування вимагає часу, делікатності й професійної терапії, а найкраща допомога з боку близьких – не наполягати, не вимагати розмов, а просто бути поруч.
“Якщо на долоню тиснуть – вона чинить опір. Так само й людина в кризі потребує простору, а не примусу”, – зазначив психіатр.
Як зрозуміти, що людині потрібна допомога?
На прикладі власного досвіду Ксенія ділиться, що звернулася до терапевта лише через кілька років після втрати зору – хоча зовні здавалася впевненою. Це підтверджує важливу думку: біль не завжди помітний.
Сигнали, які можуть свідчити про потребу у допомозі:
- ізоляція, уникання розмов;
- різкі зміни настрою, агресія або замкнутість;
- думки про суїцид чи глибока апатія.
Водночас в Україні діє презумпція психічного здоров'я: доросла людина має право самостійно вирішувати, чи звертатися до психіатра. Нав'язувати терапію не варто, це лише погіршить стан.
Біопсихосоціальна модель: чому ми реагуємо по-різному?
Олександр Авдєєв пояснив, що сила нашої реакції на травму залежить не лише від характеру. Сучасна психотерапія працює з біопсихосоціальною моделлю, тобто враховує:
- біологічний фактор – гормони, генетика, стан організму;
- психологічний досвід – наші переконання, історія переживань;
- соціальне середовище – підтримка або осуд, реакція оточення.
Тому ніхто не має “зобов'язаний справлятися сам". Так само, як не можна перекладати повну відповідальність за стан на родичів.
Терапія прийняття та гумор: допомога чи самозахист?
В епізоді також порушено тему ACT-терапії – терапії прийняття та відповідальності. Вона базується на ідеї, що не потрібно “долати” стан – його варто дозволити собі пережити. У цьому ключі ведуча й гість обговорюють роль гумору – і як він може захищати, або навпаки – знецінювати досвід.
“Гумор – потужний інструмент. Але коли жарти стають формою самоприниження, це сигнал замислитись”, – каже Авдєєв.
Довідково. "Подкаст наосліп" – це експериментальний формат, у якому всі гості на час розмови одягають маски на очі, щоб позбутися візуального фільтру і глибше зануритися в розмову. Проєкт реалізується Фундацією “03:00” за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Стійкість суспільства через культуру”.
