Які тенденції в медіапросторі продемонстрували протести, і чим шкодить ШІ соцмережам
Які тенденції в медіапросторі продемонстрували протести, і чим шкодить ШІ соцмережам

Які тенденції в медіапросторі продемонстрували протести, і чим шкодить ШІ соцмережам

«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють цього тижня.

Середа, 30 липня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «ДМ», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Класичні медіа формують порядок денний

Після термінового та несподіваного для більшості представників громадського сектора, самих антикорупційних органів і медійників прийняття парламентом і підписання президентом законопроєкту №21414 в країні почалися протести, яких також ніхто не очікував. 

«Детектор медіа» спитав медіаекспертів та журналістів, про які тенденції в медійному просторі України свідчать несподівані для більшості політичних і державних кіл мирні протести в Україні проти позбавлення незалежності антикорупційних органів і про те, якою має бути роль медіа під час прийняття законопроєктів, що мають відновити незалежність НАБУ та САП.

Ось декілька ключових висновків експертів:

- класичні якісні медіа залишаються впливовими, і саме вони формують порядок денний, а не соцмережі, хоч дослідження медіаспоживання демонструють першість соцмереж;

- для Офісу президента і для влади загалом стало несподіванкою, що протести можуть організовуватися поза межами контрольованого медійного потоку;

- «Єдиний марафон» нічим не здивував, усе було передбачувано, дозовано і без опозиції; Суспільне, натомість, показало якісне та збалансоване висвітлення подій (детальніше про це читайте в моніторингу «Детектора медіа» «Чого ви переживаєте за агентів ФСБ?»: що говорили в телемарафоні та на Суспільному про ситуацію навколо НАБУ і САП»).

Інші висновки експертів читайте в матеріалі «Медіаімперія Офісу виявилася абсолютно безпорадною проти протестів».

Одразу додамо посилання на матеріал про те, які конспірологічні теорії навколо протестів будує пропаганда та частина українських політиків.

ШІ, що вирішує за нас

Штучний інтелект фундаментально змінює спосіб управління контентом і саму суть найбільших соціальних мереж. Ці сервіси все активніше запроваджують ШІ у своїй роботі, і це не лише автоматизована модерація та перевірка фактів, але й відбір контенту, що базується на роботі ШІ-алгоритмів.

Нещодавно Meta запустила власний ШІ-інструмент Meta AI, який мав би допомогти у взаємодії з соцмережею. Проте його використання як «класичного» ШІ-чатбота призвело до нових етичних дилем і порушень приватності — публікації листувань із цим сервісом, чого більшість людей не очікувала. Материнська компанія Facebook пішла далі й стала створювати ШІ-друзів — чатботів, які ініціюють спілкування та призначені боротися з «епідемією самотності» серед користувачів соцмереж.

Тож схоже на те, що використання штучного інтелекту в соцмережах змінює їхню початкову ідею як платформ, які об’єднували цікавих людей і допомагали в їхньому спілкуванні між собою.

Які ще проблеми тягне за собою використання ШІ в соцмережах, зокрема для модерації контенту, фактчекінгу та приватності користувачів, — читайте в матеріалі Надії Баловсяк «Як соцмережі змінюються під впливом штучного інтелекту».

Війна і діти

«How I Spent My Summer Holidays» («Як я провів мої літні канікули») — перший фільм, знятий Антоніо Лукічем після початку повномасштабного вторгнення. У загальних рисах це оповіді дітей із різних шкіл про те, як вони провели літні канікули. Нема ані центрального героя, ані обʼєднавчого сюжету.

Подібна неігрова картина вже виходила цьогоріч: «Стрічка часу» Катерини Горностай про ситуацію в наших школах під час війни стала першим українським повним метром з 1997 року в основному конкурсі Берлінале в лютому. В Лукіча навіть так само з’являються титри з локаціями зйомок: «Пісочин, 48 км від російського кордону», «Запоріжжя, 40 км від лінії фронту», «Немішаєве, Київщина, 518 днів після завершення окупації». Але на цих суто формальних моментах подібність завершується. Бо режисерська оптика цілковито інакша.

Чим відрізняються ці дві стрічки, як Лукічу вдалося зняти ніжний фільм про дітей під час війни — читайте в колонці Дмитра Десятерика.

Наталія Мосейчук та «воєнний Майдан»

На ютуб-каналі Наталії Мосейчук вийшов черговий випуск проєкту «Тема з Мосейчук», присвячений останнім масовим протестам і закону, який їх викликав.

До студії ведуча запросила першого заступника генпрокурора (2015–2016) Юрія Севрука, гендиректора Advanter Group, доктора економічних наук Андрія Длігача та партнера Національної антикризової групи Тараса Загороднього.

Жоден з учасників дискусії не був дотичний до написання законопроєкту або правок до нього, і ніхто за документ не голосував, хоч Мосейчук і намагалася залучити в ефір тих, хто був більше в темі.

І попри те, що  обговоренню подій в ефірі програми Мосейчук було приділено багато часу, «осадочек», як-то кажуть, залишився — здебільшого через назву програми, яка звучала так: «Що з НАБУ, або кому вигідний воєнний Майдан?». Точніше, навіть так: «Що з НАБУ, або кому вигідний ВОЄННИЙ МАЙДАН?»

Маніпулятивний заголовок напередодні прем’єри викликав помітну хвилю обурення в соцмережах, і наприкінці випуску Мосейчук навіть вирішила виправдатися.

«У нас усе-таки свобода слова і демократія, і я як ведуча каналу та проєкту маю право на назви. І вони в мене трактуються не так, як у вас. Це воєнний час і воєнний Майдан. Мається на увазі, що це перший Майдан, велике зібрання за часи повномасштабного вторгнення», — пояснила вона.

Марія Спалєк  подивилася програму та розповідає, що було в ній не так. А Лєна Чиченіна, яка теж переглянула цей випуск, розібрала його на цитати і, можна сказати, на молекули. Читайте дві точки зору на цю програму тут і тут. 

І наостанок хороша новина (хоч «Антоніна» і сумнівається, що це остаточне рішення): маємо нарешті призначення тимчасової виконувачки обов’язків міністерки культури та стратегічних комунікацій. Нею стала юристка Тетяна Бережна, яка раніше працювала заступницею міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Читайте про те, що буде далі з міністерством, і версії щодо того, чому призначили саме Бережну, в колонці «Антоніни». 

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader
loader