Чому всі немовлята часто вередують: причина виявилася давньою і глобальною

Нещодавні дослідження глибоко вивчили витоки дитячого плачу і з'ясували, що це не тільки вираження емоцій, але значною мірою незвичайна генетична особливість, з якою кожне немовля приходить у цей світ, немов із супутніми "заводськими налаштуваннями", повідомляє Uppsala University.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У дослідженні, проведеному вченими Уппсальського університету і Каролінського інституту та опублікованому в JCPP Advances, було проаналізовано дані про поведінку майже 1000 крихітних шведських близнюків. Основна увага приділялася тривалості плачу, режиму сну і часу, необхідному для заспокоєння у віці 2 і 5 місяців. Однояйцеві близнюки порівнювалися з різнояйцевими, щоб відокремити генетичний вплив від чинників навколишнього середовища.

Важливо Не фіксований при народженні: чому насправді очі немовлят змінюють колір

Класичне дослідження близнюків показало доволі незвичні результати невдовзі після їхнього народження і в міру проходження місяців. У двомісячному віці генетичні чинники становили близько половини різниці в тривалості щоденного плачу немовлят. До п'яти місяців цей вплив зріс приблизно до 70%. Решта залежала від "унікального середовища" кожної дитини — тих особистих, неподільних з іншими досвідів, які важко відобразити в анкетах.

"Для батьків може бути втішно знати, що плач їхньої дитини значною мірою пояснюється генетикою, а не їхніми помилками", — прокоментувала Шарлотта Вікторссон, провідний автор дослідження.

Крім плачу, дослідження також виявило цікаві закономірності в поведінці немовлят під час сну. На нічні пробудження впливали здебільшого загальні чинники довкілля, як-от побутовий розпорядок і умови сну, а не генетика. Але швидкість їхнього засинання змінювалася від залежності від навколишнього середовища у двомісячному віці до генетичного впливу у п'ятимісячному віці.

Глибше вивчення цих особливостей показало, що загальне середовище найбільше впливало на багаторазове пробудження вночі, пояснюючи до 90% варіацій. З іншого боку, тривалість плачу і здатність заспокоюватися демонстрували помірну або сильну спадковість, особливо в міру дорослішання немовлят.

Дослідники навіть вивчили зв'язок між полігенними показниками ризику аутизму та поведінкою немовлят, виявивши помірний взаємозв'язок: вищий полігенний показник аутизму корелював із частішим плачем увечері у віці двох місяців.

Загалом немовлята у віці двох місяців плакали в середньому близько 72 хвилин на день, до п'яти місяців цей час скорочувався до 47 хвилин, а нічні пробудження коливалися близько 2 разів на ніч протягом усього періоду.

Це дослідження є першим, у якому спільно вивчали когнітивну та поведінкову регуляцію протягом вразливого першого півріччя життя людини. Хоча плач значною мірою залежить від генетичних чинників, навколишнє середовище, в якому народжуються немовлята, і режим дня, встановлений їхніми опікунами, можуть значно впливати на поведінку, пов'язану зі сном, особливо в перші місяці життя, підкреслюють автори.

Раніше Фокус писав про те, що кількість випадків передачі сифілісу новонародженим продовжує зростати. При передачі у спадок, відома і виліковна хвороба перетворюється на смертельного вбивцю, здатного вбити дитину ще до або відразу після народження.

Також Фокус писав чому брати і сестри не є копіями, всупереч усталеним переконанням. Розвінчуючи поширені міфи, експертка дослідила захопливий світ генетики та непередбачувану ДНК, якою ми ділимося з братами та сестрами.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.