Як викривають псевдонауковців: досвід США у медичній галузі

У США для боротьби з науковим шахрайством у медичній сфері запустили The Medical Evidence Project —  “Проєкт доказової медицини”. Дослідники з ініціативи Center for Scientific Integrity моніторять наукові дослідження та сповіщають спеціалізовані видання про авторів, спійманих на шахрайстві, пише Le Monde. 

Розслідування запускають процес, який в академічному середовищі називається retraction або “ретракція” українською —  офіційне відкликання наукової публікації. Наслідки для недоброчесних вчених у такому випадку дуже серйозні. На них чекає звільнення з посад та зіпсована репутація в академічному середовищі. 

Фальшування медичних досліджень провокує не лише етичні дилеми. Фальсифікації можуть мати й летальні наслідки. Наприклад, серія голландських клінічних досліджень DECREASE підтверджувала, що введення β-блокаторів перед операціями знижує смертність. На їх основі навіть були розроблені офіційні рекомендації для європейських медичних закладів. Перевірка досліджень показала, що вони були сфабриковані. Графіки і бази даних вигадані, протоколи відсутні. Коли дію  β-блокаторів перевірили у справжньому дослідженні, то з’ясувалося, що вони навпаки на 27% підвищують ризик смертності. 

Проєкт The Medical Evidence Project організований наступним чином. Створено мережу інформаторів - так званих whistle‑blowers або викривачів. Діє анонімний канал для сповіщень про шахрайські наукові публікації. Експерти Center for Scientific Integrity перевіряють ці повідомлення і якщо факти підтверджуються, інформують видання, контактують із науковими та урядовими інституціями. Платформа Retraction Watch оприлюднює цю інформацію. 

Для моніторингу  Center for Scientific Integrity  використовують, наприклад, статистичний, візуальний та алгоритмічний методи аналізу даних, які дають змогу інструментально перевірити графіки, числові дані, структуру публікацій тощо. На цю програму фонд Open Philanthropy виділив дворічний грант на суму $900 000. Але ініціатива існувала й раніше. У базі сфальшованих досліджень Retraction Watch зараз налічується декілька десятків тисяч недоброчесних публікацій. Експерти з академічної доброчесності з  Center for Scientific Integrity також публікують інформацію про матеріали, насправді згенеровані штучним інтелектом. 

Про ситуацію з українськими науковими виданнями можна почитати у матеріалі “Вітчизняні наукові фахові видання: тут густо, там пусто” від доктора технічних наук Сергія Штовби та доктора філософії Миколи Петричка. Те, що в системі фахових видань потрібні зміни, є очевидним уже давно, але, за словами експертів, Міносвіти на системному рівні не реагувало на цей виклик. Не було реакції навіть після брутальної трансформації одного з журналів з фізичного в педагогічний із одночасним багатократним зростанням продуктивності. Проте 24 січня 2025 року Міносвіти створило робочу групу, яка має підготувати внесення змін до порядку формування переліку фахових видань.