Як проявляється психологічна травма та хто в зоні ризику? Пояснення фахівця

Психологічна травма може проявлятися через тривожність, проблеми зі сном, нав’язливі спогади або навіть фізичні симптоми. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла психотерапевтка, викладачка університету імені Бориса Грінченка Анна Собчак.

«На емоційному рівні травма проявляється постійною тривогою, дратівливістю, гнівом, а також почуттям сорому та провини», – пояснила експертка.

На когнітивному рівні, за її словами, людина може стикатися з нав’язливими спогадами – флешбеками, проблемами з пам’яттю чи концентрацією. А фізичний рівень реагує через порушення сну, апетиту, а також через соматичні симптоми – наприклад, головний біль або прискорене серцебиття.

Серед тих, хто має найвищі ризики розвитку психологічної травми, фахівчиня виділяє кілька груп. Це діти до шести років – їхня психіка ще не має зрілих механізмів захисту. Також у зоні ризику – люди з попередніми травмами або психічними розладами, ті, хто не має соціальної підтримки: одинаки, жертви насильства, емігранти. Також ті, хто перебуває в умовах хронічного стресу – на війні або в ситуаціях домашнього насильства.

Анна Собчак наголошує, що повністю «стерти» травму з життя неможливо. За її словами, вона залишає відбиток у психіці, тілі, у стосунках і у способі бачити себе та світ.

«Травму не можна вилучити. Але можна інтегрувати її у своє життя. Уявіть, що травма – це об’ємна куля. А життя – це посудина. Якщо куля займає весь простір, людині важко жити. Але якщо життя розширюється, в ньому з’являється місце для всього – не тільки для болю», – пояснює психотерапевтка.

Інша метафора, якою вона користується у своїй роботі, – зарубка на дереві. Її неможливо стерти, але можна наростити нову кору або нові гілки, які змінять загальний вигляд дерева.

Також Собчак зазначає, що в сучасному суспільстві сформувалася тенденція до гіперфокусу на власному «я» – на особистих емоціях, переживаннях і межах. На її думку, це призводить до певного викривлення уявлень про «нормальність».

«Здорова психіка – це не та, що поводиться «як у всіх». Це та, що розуміє, де її межі, що є для неї безпечним, а що – ні», – наголошує вона.

Раніше «Главком» повідомляв, як батькам говорити з дітьми в часи війни, аби вони не отримали серйозної психічної травми.