Психологічні проблеми у дітей: як розпізнати

В умовах війни дитяча психіка часто стикається зі стресом. Проблеми зі сном, емоційні та поведінкові зміни можуть свідчити про те, що дитина потребує психологічної допомоги. Фахівці Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) розповіли, як батькам розпізнати психологічні проблеми дитини.

Як розпізнати емоційні труднощі у дитини

У ЦГЗ пояснили, що у ранньому віці діти ще не вміють чітко висловлювати свої емоції або пояснювати, чому поводяться певним чином. Батькам важливо бути уважними до змін у поведінці, настрої чи звичках дитини.

Про емоційні труднощі можуть свідчити такі сигнали:

• Постійна засмученість упродовж двох або більше тижнів.
• Уникання спілкування, ізоляція.
• Емоційна нестабільність, спалахи гніву, дратівливість.
• Різкі зміни у звичках – сні, харчуванні, поведінці.
• Часті скарги на головний біль чи біль у животі без медичних причин.
• Проблеми з концентрацією, погіршення успішності.
• Відмова від школи чи звичних занять.
• Неконтрольована або ризикована поведінка, яка може нашкодити дитині чи іншим
• Розмови про смерть або самогубство.
• Самоушкодження або згадки про нього.

У ЦГЗ підкреслили, що якщо батьки помітили такі ознаки у дитини, слід негайно звернутися до педіатра, сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров'я.

Особливості підліткового віку: як діяти батькам

Фахівці зауважили, що у підлітковому віці емоційні бурі – частина розвитку. Лімбічна система (відповідає за емоції) розвивається швидше, ніж префронтальна кора (логіка й самоконтроль), тому в цьому віці особливо висока схильність до ризикованої поведінки: експерименти з алкоголем і наркотиками, небезпечні «челенджі», пошук гострих відчуттів.

Щоб підтримати дитину, необхідно:

• Бути опорою. Підліткам потрібен дорослий, який залишається спокійним у складні моменти.
• Говорити відверто. Без засудження чи моралі. Важливо пояснювати не лише що не можна, а чому саме.
• Пропонувати альтернативи. Якщо підліток прагне адреналіну, можна запропонувати спорт або волонтерство. Хоче самостійності – дайте вибір і відповідальність.
• Підтримувати, не знецінювати. Слід уникати фраз на кшталт «не вигадуй». Краще: «Я бачу, що тобі важко. Хочеш поговорити?»
• Бути присутнім у цифровому житті. Обговорювати контент, який переглядає дитина. Це турбота, а не контроль.

Нагадаємо, як допомогти дитині подалати стрес під час війни.