/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ff7f5cc9a2a07fb955df8a9feb24fc128.jpg)
Самостійне призначення аналізів: коли це корисно, а коли небезпечно
Щоб уникнути помилок, важливо розуміти, у яких випадках самостійна здача аналізів виправдана, а коли – ні, повідомляє 24 Канал з посиланням на FDA.
Чому люди самі призначають собі аналізи
Розглянемо ситуації, коли людина самостійно визначає необхідність лабораторних досліджень.
Самоконтроль при хронічних захворюваннях
Після встановлення діагнозу та призначення лікування лікарі часто рекомендують періодично контролювати показники за допомогою аналізів і приходити на повторні огляди. У цьому випадку самостійне проходження тестів – прояв відповідальності за своє здоров’я та активної участі в терапії.
Наприклад, пацієнтам із діабетом другого типу важливо раз на три місяці перевіряти рівень глікованого гемоглобіну. А при замісній терапії гормонами щитоподібної залози достатньо щорічно контролювати тиреотропний гормон.
У таких випадках самоконтроль у вигляді здачі аналізів є виправданим і корисним.
Невиразне погіршення самопочуття
Іноді людина відчуває загальне нездужання: слабкість, швидку втомлюваність, задишку, запаморочення. Такі неспецифічні скарги характерні для різних станів і не завжди вказують на певне захворювання.
Наприклад, дослідження показують, що серед тих, хто скаржиться на втому, задишку і слабкість, лише у 6% діагностують анемію. Тут потрібен клінічний досвід лікаря: він зможе правильно оцінити симптоми, визначити фактори ризику й призначити саме ті тести, які дійсно важливі. Самостійне призначення може призвести до зайвих чи, навпаки, недостатніх досліджень.
Підхід "здам аналізи, щоб дізнатися причину симптомів" – ненадійний і часто помилковий.
Профілактичні обстеження
Регулярна діагностика справді важлива, адже допомагає виявити хвороби на ранніх стадіях і вчасно розпочати лікування. У державних клініках профілактичні обстеження проходять у межах диспансеризації, а в приватних – за допомогою чек-апів. Але ефективна профілактика – це не універсальний перелік аналізів для всіх, а індивідуальний підхід з урахуванням віку, статі, сімейного анамнезу та інших особливостей. Інакше можна або здати зайві аналізи, або пропустити дійсно важливі.
Здавати профілактичні аналізи самостійно – не завжди ефективно і часто створює хибне відчуття безпеки.
Тривожність через здоров’я
Багато людей боїться онкологічних захворювань – за опитуваннями, цієї хвороби побоюються близько 60% дорослих. Деякі скринінгові тести довели свою ефективність у зниженні смертності: PAP-тест для виявлення раку шийки матки, аналіз калу на приховану кров при скринінгу колоректального раку. Водночас роль ПСА (простатспецифічного антигену) при скринінгу раку простати залишається спірною.
Спроби самостійно здавати “на всяк випадок” аналізи на онкомаркери неефективні: такі тести не підходять для ранньої діагностики раку. Вони можуть бути в межах норми при наявності хвороби або, навпаки, підвищуватися без серйозних причин.
У цьому випадку самостійна здача аналізів – частково виправдана, але потребує обережності у виборі тестів.
Вплив інтернету й блогерів
Майже половина людей регулярно шукає медичні поради онлайн. Інформація з блогів і соцмереж часто подається як істина, хоча наукових підтверджень їй може не бути.
Часом такі рекомендації змушують людей здавати аналізи на “втому наднирників” чи “синдром дірявого кишківника” – стани, яких в офіційній медицині не існує. Аналізи – це інструмент діагностики, але лише за наявності реальних показань.
Прислухатися до порад з інтернету і самостійно призначати собі аналізи – ризиковано та невиправдано.
Переваги самостійної здачі аналізів
Результати одразу на руках
У 7% випадків пацієнти не отримують вчасно інформацію про свої аналізи, якщо здавали їх за призначенням. При самостійній здачі ризик втрати даних мінімальний, а пацієнт активніше бере участь у лікуванні.
Економія часу
Зробивши аналізи заздалегідь, можна прийти до лікаря вже з результатами – це прискорює встановлення діагнозу та зменшує кількість звернень.
Зростання відповідальності
Самостійна участь у контролі здоров’я формує відповідальне ставлення, допомагає швидше реагувати на зміни стану та обирати потрібного спеціаліста.
Ризики самопризначення
Зайві та непотрібні аналізи
Часто пацієнти здають занадто багато непотрібних тестів – до 25% з них виявляються зайвими. Виявлені відхилення можуть запустити ланцюг непотрібних обстежень та лікування, що витрачає час і може призвести до побічних ефектів.
Приклад: аналіз на вітамін D часто здають самостійно, хоча в більшості випадків визначати його рівень немає потреби, особливо якщо йдеться про приймання добавок.
Пропуск важливих досліджень
Іноді людина здає лише ті тести, які їй відомі, але забуває про специфічні аналізи, необхідні лікарю для постановки діагнозу.
Приклад: для діагностики анемії важливі не лише гемоглобін і феритин, а й ретикулоцити, показники обміну заліза, маркери запалення тощо.
Хибна інтерпретація результатів
Нормальні значення аналізів не завжди виключають хворобу. Важливо обговорювати навіть "хороші" результати з лікарем, щоб не пропустити проблему.
Тривожність через відхилення
Будь-яке відхилення лякає та підштовхує до нераціональних дій – пошуку причин, термінових візитів до лікаря, самостійної інтерпретації через інтернет, що часто лише посилює занепокоєння.
Приклад: при високобілковому харчуванні рівень сечовини може бути підвищений, і це варіант норми, а не ознака хвороби нирок.
Як зменшити ризики
- Використовуйте самостійне призначення аналізів як додаток, а не заміну лікарському огляду.
- Обговорюйте всі результати з лікарем, навіть якщо почуваєтеся добре.
- Якщо щось викликає запитання – обов’язково проконсультуйтеся зі спеціалістом.
- Не намагайтеся тлумачити результати за допомогою інтернету.
Пам’ятайте: здоров’я – це не лише показники аналізів, а й загальне самопочуття, спосіб життя та індивідуальні особливості.
