/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F9199578bdfb3aef17ba6cf931435073b.jpg)
Вибори у тіні Трампа. Чи оберуть румуни нового Орбана під боком в України
Кандидати мають протилежні погляди на підтримку України.
У неділю, 4 травня, в Румунії повторно пройде перший тур виборів президента. На відміну від сусідніх Угорщини під керівництвом Віктора Орбана чи Словаччини під керівництвом прем’єр-міністра Роберта Фіцо, Бухарест постає надійним партнером України.
Через територію Румунії проходять ключові для Києва логістичні маршрути — гуманітарні, військові та експортні. Наприклад, румунський порт Констанца за три роки здійснив перевалку близько 30 мільйонів тонн українського зерна.
Окрім безперешкодного транзиту необхідного військового обладнання, восени минулого року Бухарест самотужки передав Україні систему ППО Patriot. Та це була далеко не перше постачання важливої техніки румунськими партнерами — підтримка надається з самого початку російського вторгнення. Утім, передачі часто є засекреченими з міркувань безпеки.
Румунія є критичним гравцем у забезпеченні стабільності в Чорноморському регіоні та постає оплотом проти російського впливу на кордоні з Україною і Молдовою. Оскільки саме президент визначає зовнішню політику країни, від майбутнього очільника держави залежатиме позиція Бухареста стосовно підтримки Києва та зобов’язань перед НАТО та ЄС.
Яка небезпека нависла над країною через вибори цього разу — розповідає "Телеграф".
До чого тут США?
Це не перша спроба румунів обрати президента. Минула мала місце в листопаді 2024 року і закінчилася тим, що перемогу в першому турі здобув Келін Джорджеску — ультраправий, проросійський та антизахідний кандидат. За кілька днів до виборів його підтримка не перевищувала 5%, але несподівано він набрав 23%, значно випередивши конкурентів.
Розсекречені розвідувальні документи виявили ознаки можливого російського сліду за цим феноменом: понад 85 тисяч кібератак на виборчу комп’ютерну систему та 25 тисяч "сплячих" акаунтів у TikTok, які просували програму Джорджеску.
Вибори було анульовано через два тижні. У лютому 2025 року Джорджеску став фігурантом розслідування за шістьма пунктами, включаючи фальсифікацію даних про фінансування кампанії, незаконне використання цифрових технологій та пропаганду фашистських ідей.
У березні Верховний суд Румунії підтвердив рішення про заборону Джорджеску балотуватися на повторних виборах у травні.
Примітно, що за всім цим уважно спостерігали з Вашингтона. Члени адміністрації Дональда Трампа різко критикували Бухарест за рішення щодо Джорджеску. Віцепрезидент США Джей Ді Венс нарікав, що Румунія скасувала вибори на підставі "непереконливих підозр розвідувального агентства і величезного тиску з боку своїх сусідів".
"У вас немає спільних цінностей, якщо ви скасовуєте вибори, тому що вам не подобаються їхні результати — і це сталося в Румунії — якщо ви настільки боїтеся власного народу, що змушуєте його замовкнути і закрити рота", — заявляв Венс у лютому. "Тож давайте мати спільні цінності. Захищаймо демократію. Давайте мати свободу слова не лише в Сполучених Штатах, але й в усьому західному світі".
Днями в Румунії побував син президента США — Дональд Трамп-молодший, який також висловлював обурення рішенням румунського суду:
"Ого, подивіться, що відбувається в Румунії! Конституційний суд щойно скасував перший тур їхніх президентських виборів. Ще одна соросо-марксистська спроба сфальсифікувати результати і заперечити волевиявлення народу", — писав він у грудні.
Відомо, що Трамп-молодший брав участь у приватній бізнес-конференції Trump Business Vision 2025 в рамках його турне по Східній Європі.
Хоча офіційно візит американця носить економічний характер, на діловій конференції у Бухаресті був присутній незалежний кандидат у президенти Віктор Понта.
Усе, що потрібно знати про кандидатів
Лише четверо з 11 кандидатів на повторних виборах мають високі рейтинги: лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон, мер Бухареста Нікушор Дан, кандидат від коаліційного уряду Крін Антонеску і колишній прем'єр-міністр Віктор Понта.
Згідно з останніми соціологічними даними, Сіміона підтримують 33,1% ймовірних виборців. За ним слідують Крін Антонеску з 21% та Нікушор Дан із 19,4%. Віктор Понта має 9,6% підтримки опитаних.
При цьому у разі виходу в другий тур Сіміон програє як Дану, так і Антонеску, свідчить інше соціологічне моделювання.
Джордже Сіміон — 33,1%
Лідерство політика на даному етапі — радше тривожна тенденція.
"Перемога Сіміона, який виступає проти військової допомоги Україні, критикує керівництво ЄС і підтримує президента США Дональда Трампа, може призвести до ізоляції Румунії за кордоном, підриву приватних інвестицій і дестабілізації східного флангу НАТО", — прогнозують західні медіа.
"Якщо переможе Сіміон, це матиме масштабний вплив на політику всього ЄС: новий лідер, схожий на Віктора Орбана, очолить країну, вдвічі більшу за Угорщину, підсилюючи націоналістичні настрої в європейській політиці", — аналізує Politico.
Сіміон веде передвиборчу кампанію під гаслом "Румунія передусім" (відсилаючись до слогана Трампа "Америки передусім"), виступає за консервативну політику, євроскептицизм і тісну співпрацю з американським рухом MAGA.
"Я вірю, що так само як MAGA отримала владу в Сполучених Штатах, так і рух "Зробимо Європу знову великою" матиме більшість в європейських інституціях", — казав Сіміон під час нещодавньої конференції.
Свого часу він виступав за відновлення кордонів Румунії, що існували до Другої світової війни й включали території, які зараз знаходяться на території Болгарії, Молдови та України, через що був оголошений персоною нон-грата в останніх двох країнах.
Ба більше: 2023 року ексміністр оборони Молдови Анатолій Шалару оприлюднив інформацію, згідно з якою Джордже Сіміон зустрічався з представниками російської ФСБ, а також іншою особою, відомою в Молдові як "людина росіян".
Крім того, Сіміон нібито проводив зустрічі з московськими агентами в українських Чернівцях. За словами Шалару, це підтвердили радник голови Офісу президента Михайло Подоляк і заступник глави СБУ, а також колишній прем'єр-міністр Молдови Влад Філат, який мав прямий доступ до досьє, підготовленого владою.
Через оприлюднення цієї інформації Сіміон подав судовий позов проти Шалару "про захист честі, гідності та професійної репутації", але програв у першій інстанції.
Політик заявляв, що в разі обрання оприлюднить, скільки Румунія "зробила внесок у військові зусилля в Україні на шкоду субсидіям для румунських дітей і пенсіям для людей похилого віку".
На запитання, чи планує він скоротити допомогу українським біженцям у Румунії, відповідь була однозначною: "Поки ми не виведемо румунських громадян з бідності до прийнятного рівня, я більше не буду підтримувати інші нації в Румунії".
Хоча Сіміон поділяє позицію MAGA щодо того, що Україна має сама давати собі раду, він не асоціює себе з Росією та називав Володимира Путіна військовим злочинцем.
"Ми, як країна, яка постраждала від німецького та російського імперіалізму в історії, хочемо, щоб ця формула миру передбачала нові гарантії безпеки на наступні 30–50 років, аби Росія більше не могла зробити те, що вже зробила, порушивши всі міжнародні договори", — розмірковував політик.
"Я не вірю, що оборонні сили під проводом Франції та Великої Британії можуть стати альтернативою рішенню у сфері безпеки, яке діяло з часів Другої світової війни — формулі Pax Americana", — додавав він.
На переконання політика, країни НАТО повинні виконати вимоги Трампа та збільшити свої військові витрати.
У разі обрання Сіміон, ймовірно, створить нову парламентську більшість, зосереджену навколо своєї партії, і може призначити свого соратника, проросійського Келіна Джорджеску прем'єр-міністром.
Крін Антонеску — 21%
Антонеску балотується за підтримки керівних партій: лівоцентристської Соціал-демократичної партії, правоцентристської Націонал-ліберальної партії та партії угорської нацменшини — Демократичного союзу угорців Румунії.
У минулому Антонеску — один із найвпливовіших політичних лідерів Румунії, який 2012 року понад місяць виконував обов’язки президента. Після понад десятирічної перерви він вирішив повернутися у велику політику.
У ході передвиборчої кампанії Антонеску запевнив, що Бухарест продовжить підтримувати Україну логістично та політично. Однак він виступає категорично проти відправки румунських військ на українську територію.
"Ні солдат, ні миротворців. Я сказав це три роки тому, я не передумав ні на міліметр. Якщо я стану президентом Румунії, ми не відправимо війська в Україну", — писав він.
"Давайте не поспішати, давайте не кидатися першими головами, говорячи про післявоєнні зобов'язання, коли навіть не складають угоду про припинення вогню. Мудрість і спокій. Тільки так ми можемо вийти з цієї кризи", — підсумував Антонеску.
У своїй програмі Антонеску пропонує переосмислення ролі Бухареста у відносинах з Брюсселем, таким чином, щоб Румунія "вносила ідеї та бачення в обговорення ключових тем ЄС". Обіцяє, що під його керівництвом Румунія стане "ключовим гравцем на європейській сцені".
Політик прагне працювати над відновленням відносин зі США, аби згладити напругу через скасування виборів.
"Між Румунією і США є багато спільних інтересів", — сказав він, вказавши на енергетичний і оборонний сектори, а також на значну військову присутність Америки на румунських базах біля узбережжя Чорного моря.
Нікушор Дан — 19,4%
Прозахідний мер Бухареста вважає збереження військової підтримки України необхідним для безпеки його країни.
"Я хочу підкреслити, що війна в Україні має важливе значення для безпеки Румунії та Молдови. Я ціную те, що румунська держава зробила до цього часу, напрямок… був правильним і повинен продовжуватися", — сказав Нікушор Дан в інтерв'ю Reuters.
На думку політика, Румунія має й надалі сприяти експорту українського зерна, але при цьому повинна консультуватися з румунськими виробниками, аби ті не опинилися у невигідному становищі.
Нікушора Дана турбує, що Дональд Трамп занадто поблажливий до Володимира Путіна, тому закликав президента США скоригувати підхід до переговорів.
"Бажання досягти миру в Україні — це цілком легітимна мета. Усі цього хочуть", — сказав Дан. "Дивлячись на реакцію адміністрації США, ми бачимо великий тиск на українську сторону, але не бачимо подібного тиску на російську. Якщо ви адміністрація США і хочете натиснути на Росію — можна говорити про фінансові санкції, про ціну на нафту й інше. А я цього не бачив".
"Те, як завершиться війна в Україні, має величезне значення для безпеки Румунії та Європи в майбутньому… Тиск на обидві сторони був нерівномірним, і, як на мене, Путін зараз перебуває у кращому міжнародному становищі, ніж місяць тому", — нарікав він.
Дан також називав зовнішньополітичну орієнтацію країни "найважливішим, що поставлено на карту після цих виборів", додавши, що лише він або Антонеску можуть гарантувати подальшу відданість країни ЄС і НАТО.
Серед скандалів, в яких був замішаний Дан — контакти з Матеєм Пауном, бізнесменом зі зв'язками в Білорусі та Росії, якого в минулому підозрювали в пропутінських поглядах. За даними ЗМІ, Паун "був поруч із Нікушором Даном у кількох ключових моментах після оголошення його кандидатури".
За завіряннями самого кандидата в президенти, банкір не вкладав гроші в його кампанію та не має на неї жодного впливу. Паун, своєю чергою, відкидає звинувачення в проросійській позиції.
Віктор Понта — 9,6%
Понта обіймав посаду прем'єр-міністра Румунії з 2012 по 2015 рік, допоки не подав у відставку на тлі вуличних протестів після пожежі в нічному клубі, внаслідок якої загинуло 64 особи.
Нещодавно Понта втрапив у скандал, через який його закликають знятися з передвиборчих перегонів. Він зізнався, що 2014 року, коли Сербія постраждала від найсильніших у своїй історії повеней, на посаді премʼєра він віддав перевагу затопленню румунських сіл біля Дунаю, щоб захистити сербську столицю Белград. Водночас він запевнив, що тоді влада переселила людей і виділила компенсації.
За своє рішення згодом Понта отримав сербське громадянство.
Подібно до Сіміона, Понта наслідує ідеологію "Румунія передусім" та виступає за тісні зв’язки з США. Він вважає, що безпека Румунії неможлива без США, а європейський шлях проти Америки – це "велика помилка".
У разі обрання Понта має намір зупинити експорт українського зерна через чорноморські порти країни, аби захистити місцевих фермерів.
"Останніми роками була політика на користь українського зерна щодо доступу до портових потужностей, що завдало шкоди румунському зерну, і румунські фермери сильно постраждали від цього", — сказав Понта в інтерв'ю Reuters.
Та пообіцяв підтримувати інші заходи, які діють на підтримки України, включаючи транзит зброї та підготовку українських пілотів.
Він підтримує збільшення оборонних витрат Румунії до понад 3% від ВВП 2026 року, порівняно з запланованими 2,5% цього року, і планує зосередитися на розвитку військової авіабази "Міхай Когелнічану", яка приймає американські війська.
Крім того, обіцяє підтримати Молдову в разі російської агресії. "Реалістично, Румунія не може підтримати іншу країну, хай то буде Україна чи інша. Але вона має здатність зробити це для Молдови", — казав Понта.
Зазначимо, що для перемоги в першому турі будь-якому кандидату потрібно набрати 50% голосів. Якщо жоден кандидат не отримує такої підтримки, відбувається другий тур між двома кандидатами, які набрали найбільше голосів. Попередньо другий тур волевиявлення у Румунії запланований на 18 травня.

