Поки ЗСУ тримають фронт — у тилу зʼявляються нові вороги. Історія Роганського мʼясокомбінату

Про це пише УНІАН з посиланням на видання warfocus.

Журналісти поспілкувалися з його засновником Ігорем Фельдштейном, вивчили десятки документів, свідчень та публічних заяв, аби зʼясувати — хто стоїть за тиском, погрозами та захопленням активів.

Історія підприємства.

Роганський мʼясокомбінат був заснований ще в 1978 році.

На початку 2000-х років підприємство збанкрутувало, але вже у 2007-му його вдалося відновити завдяки зусиллям Ігоря Фельдштейна.

Протягом наступних років комбінат модернізували, розширили виробництво, побудували торговельну мережу та почали готувати вихід на експорт.

У 2022 році тут виробляли понад 18 тисяч тонн мʼясної продукції щорічно.

2021-го розпочато масштабну реконструкцію нового майданчику у Вовчанську.

Але після початку повномасштабного вторгнення, ця територія потрапила в окупацію.

Підприємство було розграбоване, частина обладнання — знищена.

Власники ініціювали релокацію на Захід України.

Як пишуть журналісти, у жовтні 2023 року на харківський майданчик підприємства зайшли невідомі озброєні особи.

За словами Ігоря Фельдштейна, його примусили передати частку компанії номінальному власнику — під тиском і прямими погрозами.

У справі нібито фігурують прізвища, які мають звʼязки з минулою політичною елітою: генерал МВС у відставці Василь Грицак, його син Ігор Грицак, харківський бізнесмен Нікіта Мозговський, а також Родіон Гайсинський — пасинок покійного Геннадія Кернеса.

Після цих подій засновник підприємства змушений був залишити Україну.

Доступ до підприємства для нього повністю заблоковано.

Усі інвестиційні домовленості, включаючи переговори з європейськими партнерами, було зірвано.

Документи і покази.

Журналістська група отримала свідчення працівників РМК, керівного складу та особисті заяви Фельдштейна.

Всі зібрані дані — хронологія подій, ключові фігуранти, коментарі та фрагменти переговорів — стали основою документального відеорозслідування.

Чому це важливо.

Ця історія — не виняток.

Це симптом системної проблеми, коли під прикриттям закону, в тилу країни, знищуються українські підприємства.

Атаки стали зброєю не менш небезпечною, ніж ракети.

Поки країна бореться за свободу, дехто бореться за чужу власність.

📌 Дивіться розслідування 🎥.