Загальна післяопераційна летальність у харківському госпіталі становить 0,1% - начальник медзакладу

Загальна післяопераційна летальність серед пацієнтів харківського військового госпіталю становить 0,1%, що є досить невисоким показником.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону полковник медичних сил Едуард Хорошун.

«Загальна летальність післяопераційна – 0,1%, серед усіх поранених – 1,4%. Для розуміння – раніше при апендектомії (операція при гострому апендициті – ред.) припустимою вважалась летальність 0,5-1%», – пояснив військовий хірург.

Як підкреслив полковник медичних сил, цифри стосуються саме тих поранених, які потрапили у госпіталь Харкова. Кількість важкопоранених залежить від інтенсивності бойових дій, застосування певних видів зброї і може сягати 45%, але зазвичай нижча. «В середньому в загальному потоці – 10-15% важких», – повідомив Хорошун.

За словами полковника медичних сил, показник летальності, ймовірно, вищий за рахунок ускладнень, що виникають у пацієнтів навіть через місяці після лікування і операцій. «Намагаємося стабілізувати людей днів за п’ять і переводити, звільняти реанімаційні ліжка. А далі можуть бути ускладнення – навіть за місяць-три – і стати причиною смерті. Тромбоемболія чи інфаркт. У нас же хлопці по 15 років деякі воюють, мають хронічні патології. Тому є відсоток ускладнень, непрямо пов’язаних з пораненням», – розповів начальник госпіталю.

Для надання невідкладної допомоги пораненим лікарі військово-медичного центру працюють в стабілізаційних пунктах, розташованих за 3-6 км від лінії зіткнення. «У нас вони називаються пересувні хірургічні групи. Їхнє завдання – стабілізація пацієнта, операції для порятунку життя і підготовки до подальшої евакуації. Якщо є хтось вкрай важкий, від нас відправляється реанімаційна бригада з відповідним фахівцем. Готовність до виходу таких груп – не більше 15 хвилин», – зазначив Хорошун.

За його словами, транспорт для лікарів надає обласний Центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф у режимі 24/7. «Вони стоять там же, де й наші групи, і працюють майже з "нуля". Це люди, яким пам’ятник треба ставити. Цивільні, але виконують свій обов’язок. Більше 300 машин на область можемо одночасно підняти. Тому у нас немає проблем, як на деяких напрямках, щодо евакуацій», – запевнив полковник медичних сил.

Як розповів Хорошун, велику проблему для медичної евакуації наразі створює застосування ворогом все більшої кількості засобів ураження. На його думку, полегшити завдання евакуації могли б роботизовані наземні комплекси. «Іноді вивезення поранених обходиться надто дорого. Забрали одного, втратили 3-4. Є ділянки, з яких неможливо вивезти пораненого, або тільки в нічний час. Або наземними дронами – бачу, вони можуть стати справжнім виходом», – зазначив начальник госпіталю.

Як повідомляв Укрінформ, 26 березня завдяки надскладній спецоперації на Куп’янському напрямку потужним наземним дроном вдалося витягти трьох поранених бійців з оточення, що тривало 32 дні. Для реалізації плану були залучені фахівці та бійці «Інженерного корпусу» (об’єднання інженерів), 92-ї ОШБр, 154-ї ОМБр. Евакуйованих поранених відразу відправили до харківського госпіталю, вони вже пройшли лікування.