Вчені б’ють на сполох: їжа, яку споживає половина світу, виявилася потенційно небезпечною

Міжнародна команда науковців зі США та Китаю провела шестирічне дослідження, яке виявило небезпечну тенденцію: через зміну клімату рис — ключовий продукт для понад чотирьох мільярдів людей — може накопичувати шкідливі речовини.

В умовах підвищення температури та нестачі води вміст токсинів у зерні зростає, що становить серйозну загрозу для здоров’я.

Про це пише t4.

Нове масштабне дослідження американських і китайських учених викрило тривожну закономірність: кліматичні зміни можуть перетворити рис, один з найпопулярніших продуктів у світі, на джерело отруєння.

Причому йдеться не просто про загальну наявність цього елементу, а про неорганічну форму миш’яку, відому своєю особливою токсичністю.

Вчені пояснюють, що проблема виникає через особливості вирощування рису.

Культура росте на затоплених водою полях і тому здатна вбирати шкідливі речовини з води або ґрунту.

Якщо ці джерела містять миш’як — зокрема, через забруднення пестицидами або промисловими викидами, — рослина поглинає отруту через коріння.

Через зміну клімату цей процес посилюється, оскільки активність кореневої системи в умовах тепла значно зростає.

Таким чином, звичайний рис — основа харчування для понад 4 мільярдів людей — може поступово ставати потенційно небезпечним для здоров’я, якщо світ не вживе заходів щодо контролю екологічної ситуації.

Високий рівень неорганічного миш’яку в організмі становить серйозну загрозу для здоров’я.

Цей елемент має доведені канцерогенні властивості, що значно підвищують ризик виникнення онкологічних хвороб, серцево-судинних патологій, печінкових дисфункцій і порушень у роботі нервової системи.

Особливо вразливими вважаються діти, адже саме рисові каші нерідко стають першою твердою їжею в їхньому раціоні.

Найбільшу небезпеку така ситуація становить для азійських країн, де рис є основним складником щоденного харчування.

У багатьох із них відсутні ефективні механізми контролю за вмістом токсичних речовин у продуктах.

Водночас ризик не обмежується лише цим регіоном — сліди миш’яку виявляють і в рисі, вирощеному в Європі та США, навіть на сертифікованих органічних фермах.

Це вказує на глобальний характер проблеми, яка може вплинути на міжнародну продовольчу безпеку.

Фахівці розглядають кілька стратегій протидії цьому виклику.

Зокрема, ведуться роботи зі створення нових сортів рису, стійких до накопичення шкідливих речовин з навколишнього середовища.

Також актуальним є посилення контролю за якістю зерна на всіх стадіях вирощування, збирання, оброблення і транспортування.

Для зниження ризиків особливо вразливим групам, як-от діти, фахівці радять обмежити вживання рису або обирати перевірені джерела.

Одним із перспективних напрямів є впровадження нових агротехнологій, які мінімізують контакт рослин із миш’яком, наприклад, шляхом вирощування без постійного затоплення полів.

Цей виклик виходить далеко за межі окремих галузей і країн.

Йдеться про загрозу, яка здатна суттєво вплинути на харчові звички та безпеку майже половини людства.

Якщо глобальне потепління і надалі пришвидшуватиметься, без скоординованих міжнародних рішень ми можемо втратити контроль не лише над якістю, а й над безпечністю одного з ключових продуктів у світовому раціоні.