Взаємодія з російським диктатором Владіміром Путіним з метою досягнення миру у війні РФ проти України далеко не така проста, як вважав президент США Дональд Трамп. Хоча передвиборчі заяви Трампа про припинення війни “за 24 години” були просто гучною риторикою, у глави Білого дому дійсно був намір зупинити бойові дії до Великодня, пише The Times.
“Виділивши” на цей процес три місяці, Трамп передав провідну роль у переговорах щодо війни РФ проти України своєму приятелю Стіву Віткоффу, якого призначив спецпредставником з питань Близького Сходу, — так, ніби вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту, що триває десятиліттями, і відновлення ядерних переговорів з Іраном було недостатньо.
Заява державного секретаря США Марко Рубіо про те, що Трамп може “вийти” з мирних переговорів, якщо не побачить ознак прогресу, відображає усвідомлення того, що мирної угоди може й не бути.
Ознаки нетерплячості американського президента періодично проривалися назовні, зокрема під час його суперечки з президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі.
Зрештою, Україна підтвердила готовність до безумовного припинення вогню і переговорів. Але жодного такого зобов'язання від Путіна не було. Натомість російський диктатор, схоже, відмовиться від однієї зі своїх незначних “поступок” - 30-денної паузи в атаках на енергетичну інфраструктуру, якої РФ і без того не дотримувалася.
Минулого тижня Віткофф зустрівся з Путіним у Москві, а в четвер, 17 квітня, разом з Рубіо перебував у Парижі, де інформував європейських та українських дипломатів про перебіг цих переговорів.
Зеленський звинуватив Віткоффа у підтримці російських наративів. Тим часом Трамп зробив кілька попереджень Путіну, погрожуючи додатковими санкціями проти покупців російської нафти.
Але згодом президент США вкотре спрямував свій гнів на Зеленського, звинувативши Україну у війні, перш ніж дещо відступити від цієї риторики.
“Я не покладаю відповідальність на Зеленського, але я не в захваті від того, що почалася війна”, - сказав згодом Трамп під час зустрічі з прем'єр-міністром Італії Джорджею Мелоні.
Трамп не в захваті й від того, що його інша гучна обіцянка — досягнути припинення вогню в Газі, провалилася за кілька тижнів після відновлення військової кампанії Ізраїлю в анклаві.
Попередження Рубіо про те, що США можуть вийти з переговорів щодо війни РФ проти України за відсутності ознак прогресу, нагадує раптову відмову від переговорів з лідером КНДР Кім Чен Ином під час першого терміну Трампа в Білому домі.
Цього разу Трамп особисто не брав участі у переговорах з РФ, розмовляючи з Путіним телефоном, замість того, щоб зустрітися особисто на саміті.
Кого б Трамп не звинувачував, якщо процес зірветься, Україна, швидше за все, буде у програші. Рішення Трампа про короткочасне припинення надання Україні розвідданих у березні зробило країну більш безпорадною в захисті від російських ракетних ударів. Україні також потрібні системи Patriot, і немає жодних гарантій, що Вашингтон забезпечить нові поставки. Путін, тим часом, робить усе можливе, щоб вичерпати ці запаси, за допомогою таких атак, як нещодавній руйнівний удар по Сумах.
Російський диктатор вважає, що саме цього року може виграти війну, принаймні з погляду встановлення повного контролю над тимчасово окупованими територіями чотирьох українських областей, які він вже оголосив частиною Росії. Важко уявити, що може запропонувати Трамп, аби переконати Путіна зупинитися, перш ніж той буде готовий.
Трамп опинився перед вирішальним моментом, коли йому доведеться або чинити прямий тиск на Путіна, або відмовитися від свого прагнення до досягнення миру. Але він вже “облаштував” усе так, щоб відповідальність за провал була на Зеленському, резюмує видання.
The Guardian пише, що погрозами вийти з мирних переговорів щодо України команда Трампа демонструє нестачу досвіду і терпіння, поки для Києва мирний процес залишається питанням виживання. Хоча Трамп і обіцяв швидко зупинити війну, його адміністрація, схоже, не готова до складних переговорів.
Як писав історик та філософ Ювал Ной Харарі у статті для Financial Times, Трамп вважає, що слабкі мають поступатися сильним — і тоді не буде конфліктів. Але таке бачення світу може призвести до глобальної війни та екологічної катастрофи.