Зеленський отримав 163 петиції про ветування закону, але відповів не на всі, які мав – «Голка»

До президента Володимира Зеленського за допомогою петицій 163 людини звернулися щодо ветування законів. Тоді як за часів президентства Петра Порошенка подібних петицій було 74, пише «Голка» з посиланням на результати дослідження, проведеного разом із Центром розвитку інновацій.

Зі 163 петицій про ветування закону, лише сім набрали 25 тисяч підписів. Саме така кількість підписів зобов’язує голову держави розглянути петицію та дати на неї відповідь. З цих семи президент відповів лише на чотири. Під час роботи парламенту попередньої каденції жодна петиція щодо вето закону не набрала 25 тисяч голосів. 

Так, Зеленський проігнорував петиції щодо ветування:

• скандального закону №5455 про містобудівну реформу, авторства голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк; 
• закону №4201 «Про обчислення часу» спікера парламенту Руслана Стефанчука;
• закону №12089 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», авторства «слуги народу» Ігоря Фірса.

«У часи війни, коли немає виборів, важливо, щоб західні партнери бачили, що у нас діють інструменти цифрової демократії. Президент не може на одні петиції відповідати, а інші ігнорувати, створюючи теплу ванну для Шуляк чи Стефанчука. Але маємо відзначити, що ці закони так і залишилися непідписаними. Тобто громадяни все одно домоглися результату і є випадки, коли петиції спрацьовують. А щодо петиції нащадка роду Терещенків – Мішеля Терещенка, який вимагав ветувати скандальний проєкт щодо обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж, то президент її, на жаль, проігнорував. Лобізм недоброчесного бізнесу тут виявився в рази сильнішим і це при тому, що їхня петиція з вимогою підписати закон не набрала 25 тисяч голосів попри масштабну інформаційну кампанію із залученням реклами», – зазначила голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

За словами директорки Центру розвитку інновацій Катерини Іванченко, дані дослідження доводять, що українці успішно користуються таким інструментом як петиції. При чому зібрати голоси, необхідні для відповіді, громадяни можуть в досить короткий період.

«Вони здатні мобілізуватися і зібрати необхідні 25 тисяч голосів, коли тема дійсно резонансна, упродовж доби. Так було з петицією Олександра Ябчанки щодо ветування закону, який відновлював декларування лише частково. Так сталося і з петицією щодо ветування містобудівної «реформи». Але ці дві теми були на слуху. За законом строки на вето обмежені і становлять 15 календарних днів. У відповідних Положеннях йдеться, що треба 2 робочих дні на оприлюднення петицій і 3 робочі дні, аби петицію, яка набрала 25 000 голосів передали на розгляд. Тобто сам процедурний момент може забрати до 10 календарних днів. І ми вже бачимо, що у деяких випадках петиції щодо вето громадяни подають завчасно – до того, як парламент проголосує», – додала Іванченко.

«Голка» звернулася до офісу президента, аби в ОПУ невідкладно змінили положення, які впливають на терміни публікації та розгляду петицій щодо вето.

Зазначимо, що на рівні місцевої влади, першим фільтром щодо законності рішень місцевих рад є голова громади. У громадах також є механізм, який мав би контролювати дії місцевої влади. Мова йде про систему електронних петицій, які можуть бути сигналом про щодо сумнівних рішень. Однак на практиці петиції рідко працюють ефективно, пише Олександр Сергієнко у статті «Чи можна посадити місцеву раду на лаву підсудних, або Як зробити, щоб місцеві депутати не крали?».