План Келлога для України, реакція на удар по Сумах, атомна зброя у космосі: все за вихідні

У Сполучених Штатах і Європі відреагували на російський удар по Сумах.

Спецпредставник Трампа Келлог висловився про те, яким він бачить план підтримки суверенітету України після припинення вогню.

Американський президент, який "розчарований і РФ, і Україною", продовжив санкції щодо Росії.

У Кремлі кажуть, що швидкого покращення відносин зі США чекати не варто.

ЗМІ повідомляють про напруженість між Києвом і Вашингтоном через останній проєкт угоди про надра, а наступного тижня у Туреччині нібито планують обговорити безпеку у Чорному морі, де будуть присутні українські та російські представники.

Трамп пішов на винятки щодо тарифів, а у центрі Афін біля головного офісу залізничного оператора вибухнула бомба.

Все важливе і цікаве за вихідні, 12 та 13 квітня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Реакція Європи на удар по Сумах.

Вранці 13 квітня унаслідок російського ракетного удару по центру Сум загинули більше тридцяти цивільних, повідомив виконувач обовʼязків міського голови Артем Кобзар.

Глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив про передачу міжнародним партнерам усіх даних про російський балістичний удар по Сумах.

Президент України Володимир Зеленський закликав світ, зокрема, Сполучені Штати та Європу, продемонструвати жорстку реакцію.

Він наголосив, що Росія хоче саме такого терору й затягує цю війну.

"Без тиску на агресора мир неможливий.

Розмови ще ніколи не зупиняли балістику та авіабомби.

Потрібне таке ставлення до Росії, на яке заслуговує терорист.

Дякую всім, хто з Україною й допомагає нам захищати життя", – зазначив Володимир Зеленський.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що ударом по Сумах Росія вчинила ще один воєнний злочин у низці багатьох інших: "Співчуття родинам загиблих"".

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після російського ракетного удару по Сумах заявила про необхідність рішучих заходів для термінового досягнення припинення вогню в Україні.

Французький президент Емманюель Макрон заявив, що сьогодні очевидно: Росія обирає продовжувати війну всупереч пропозиціям Трампа.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні заявила, що удар РФ по Сумах суперечить мирним ідеям Трампа.

Виконувач обов’язків канцлера Німеччини Олаф Шольц каже, що кадри з Сум "викликають жах": "Ми бачимо, що Росія нещадно продовжує свою загарбницьку війну проти України.

Ця війна має закінчитися, і Росія повинна нарешті погодитися на всеосяжне припинення вогню".

Глава уряду Британії Кір Стармер заявив, що лідер РФ Владімір Путін має погодитися на повне і негайне припинення вогню без жодних умов.

"Мої думки з жертвами та їхніми близькими в цей трагічний час.

Президент Зеленський продемонстрував свою відданість миру.

Тепер Путін повинен погодитися на повне і негайне припинення вогню без жодних умов", – переконаний Стармер.

Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен відреагувала на російський ракетний удар по Сумах, запропонувавши три кроки для зупинки російської загарбницької війни: продовжувати зміцнювати самооборону України за рахунок військової допомоги; послабити російську військову машину за допомогою економічних санкцій; встановити чіткий термін припинення вогню.

Реакція США.

Американська посол в Україні Бріджит Брінк, яка залишає свою посаду, зазначила, що, за повідомленнями, у Сумах були використані ракети з касетним зарядом і це лише посилило масштаб руйнувань.

"Наші молитви разом із жителями Сум", – завершила очільниця дипмісії США у Києві свою заяву, у якій не було висловлено засудження чи критики РФ.

Спецпредставник президента США щодо України Кіт Келлог заявив, що атака російських військ на цивільні цілі в Сумах переходить межу прийнятного та показує, чому Дональд Трамп хоче зупинити війну.

Вчора Дональд Трамп заявив, що переговори, спрямовані на припинення війни в Україні, йдуть добре, але "настав момент, коли ви просто повинні або зробити щось, або замовкнути".

Пізніше у Білому домі зазначили, що президент США "розчарований і РФ, і Україною" у мирних переговорах.

"Я думаю, що президент чітко дав зрозуміти, що він постійно розчаровується в обох сторонах цього конфлікту", – сказала речниця Білого дому Керолайн Левітт.

У суботу Дональд Трамп продовжив санкції його попередника Джо Байдена щодо Росії.

Кремль каже, що швидкого покращення відносин зі США чекати не варто.

"Чекати якихось миттєвих результатів неможливо.

Занадто складні проблеми, і занадто запущені вони були", – заявив речник Кремля Дмитрій Пєсков.

План Келлога для України.

Спецпредставник президента США щодо України Кіт Келлог заявив, що після припинення вогню суверенітет України могли би підтримати сили заспокоєння.

Він вважає, що Україна могла би бути розділена на зони відповідальності союзницьких сил (без американських військ).

За його словами, британські та французькі війська могли б розгорнути на заході країни, російська армія перебувала би на окупованому сході, а між ними були б українські війська і демілітаризована зона.

"Ви можете зробити так, щоб це виглядало майже так, як сталося з Берліном після Другої світової війни, коли у вас була російська зона, французька зона, британська зона, американська зона", – сказав Келлог.

Він припустив, що демілітаризована зона у 18 миль (29 км) може бути створена вздовж існуючих ліній контролю на сході.

Переговори щодо угоди про надра.

Спецпредставник президента США щодо України також позитивно оцінив відновлення переговорів між Вашингтоном і Києвом щодо угоди про копалини.

Зазначається, що цей проєкт є більш експансивним, ніж початкова версія.

"Атмосфера переговорів дуже антагоністична", – сказало джерело, вказуючи на "максималістський" проєкт, представлений адміністрацією Трампа минулого місяця.

Останній проєкт надасть США привілейований доступ до українських родовищ корисних копалин і вимагатиме від Києва розміщувати в спільному інвестиційному фонді всі доходи від експлуатації природних ресурсів українськими державними та приватними компаніями.

Запропонована угода, однак, не надасть Києву гарантій безпеки з боку США, що є головним пріоритетом президента України Володимира Зеленського.

У середу Зеленський заявив, що угода з видобутку корисних копалин має бути вигідною для обох країн і може бути структурована таким чином, щоб сприяти модернізації України.

Зустріч щодо Чорного моря.

Видання Daily Sabah повідомило, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан і російський колега Сергєй Лавров обговорили зусилля щодо забезпечення припинення вогню в російсько-українській війні.

Триденний форум, що розпочався у п'ятницю в південному турецькому місті Анталія, присвячений темі "Відновлення дипломатії у фрагментованому світі".

Турецькі ЗМІ з посиланням на Міноборони Туреччини повідомили, що наступного тижня в Анкарі відбудеться зустріч щодо безпеки в Чорному морі, де будуть присутні українські та російські представники.

Атомна зброя у космосі.

У НАТО занепокоєні, що РФ може розмістити ядерну зброю в космосі.

"Ми знаємо про повідомлення про те, що Росія вивчає можливість розміщення ядерної зброї в космосі", – заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

А за оцінкою генерального інспектора Бундесверу Карстена Броєра, до 2029 року Росія буде "здатна до широкомасштабного нападу звичайними озброєннями, навіть на територію НАТО".

Мета Путіна, за його словами, полягає в тому, щоб "послабити і знищити НАТО як альянс і дискредитувати нашу західну форму суспільства".

І саме 2029 рік, за словами Броєра, є цільовим для переозброєння німецької армії.

У Бундесвері хочуть залучити ще 100 тисяч резервістів до кінця десятиліття.

Уряд Бельгії схвалив ключову угоду, за якою витрати на оборону зростуть до 2% ВВП цьогоріч.

До речі, російський посол у Великій Британії Андрєй Келі не заперечив, що РФ стежить за британськими субмаринами.

Диверсії у Європі.

У центрі Афін біля головного офісу залізничного оператора вибухнула бомба.

Популярний атракціон у німецькому Гамбурзі закривали через невідомого, який розпилив сльозогінний газ.

Спікер Сейму Литви попереджає про можливість нової серйозної хвилі диверсій.

"Інформація, надана нашими силовими структурами, свідчить про повернення серйозної хвилі диверсійних операцій, які проводилися в країнах Балтії, зокрема в Литві.

Зараз ці справи перебувають у суді, ми всі прекрасно знаємо, що там планувалося.

Нашим силовим структурам належить виконати в цьому напрямку досить велику роботу", – заявив голова Сейму Литви.

Трамп пішов на винятки.

Politico пише, що американський президент пішов на винятки після бурхливого тижня на ринках.

Зокрема, він вирішив звільнити смартфони, комп'ютери та іншу електроніку від своїх глобальних "взаємних тарифів".

Обладнання, що використовується для виробництва напівпровідників, також буде звільнено від тарифів.

Крім того, Дональд Трамп розглядає можливі винятки з 10% базового тарифу.

Британія призупиняє дію деяких мит, щоб компанії впоралися з торговою війною Трампа, а британці хочуть, щоб уряд зосередився на відновленні торговельних зв'язків з ЄС.

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застерігає, що торговельна політика президента Сполучених Штатів Дональда Трампа підвищує ймовірність швидкого наближення наступної фінансової кризи.

Щодо євроінтеграції України.

Глава МЗС Нідерландів відвідав Львів для участі в конференції щодо вступу України в ЄС.

Згідно з комюніке міжурядової конференції Україна-Нідерланди, яке є в розпорядженні "Європейської правди", Україна та Нідерланди домовились продовжувати співпрацю за ключовими сферами кластера "Основи" у процесі вступу в ЄС, зокрема у сферах судочинства і боротьби з корупцією.

Крім того, у документі обидві країни висловили сподівання, що цього року вдасться відкрити всі кластери переговорів щодо вступу в ЄС.

Нідерланди привітали рішучу відданість України реформам та прогрес, досягнутий на шляху до її майбутнього в ЄС, незважаючи на повномасштабну російську агресію.

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна у стані війни не може стати ні членом ЄС, ні членом НАТО.

Решта новин.

У Польщі пройшли перші теледебати кандидатів у президенти.

Турецький катер, який перевозив мігрантів, обстріляв судно берегової охорони Греції біля Лесбосу.

У Чехії розбився спортивний вертоліт.

Кілька тисяч угорців вийшли на сатиричний мітинг проти заборони прайду в Будапешті, а у Белграді пройшов великий провладний мітинг зі зверненнями Орбана і Додіка.