/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F50a979b3f15cfcb26c2aa5bb6b1b018f.jpg)
Отримував медаль від Путіна, а зараз має найбільшу пенсію в Україні: куди зник скандальний екснардеп Ківалов
Політик запам'ятався проросійськими поглядами
Сергій Ківалов — відомий український політик, який був народним депутатом протягом III—VIII скликань. Ківалов відзначився тим, що очолював Центральну виборчу комісію під час президентських виборів 2004 року. Тоді його звинуватили у фальсифікації результатів народного волевиявлення, що спричинило Помаранчеву революцію. До речі, Ківалов є найбагатшим пенсіонером України.
"Телеграф" розповість більше про діяльність політика, його погляди та чим займається зараз.
Що відомо про Сергія Ківалова
Ківалов народився у Тирасполі, що у Молдові, у 1954 році. Згодом родина переїхала в Одесу. Навчався у Свердловському юридичному інституті, опановуючи правознавство. Викладав в Одеській школі міліції. У 1997 році Сергій став ректором Юридичного інституту Одеського університету імені Мечникова. Через рік його обрали президентом цього вищого навчального закладу.
Свій шлях у політиці Ківалов почав у 1998 році, вперше ставши народним депутатом. Паралельно він став головою підкомітету парламентської реформи та парламентського контролю ВР.
У 2002 році Ківалов вдруге пройшов до Верховної Ради по мажоритарному округу Одеси. У 2004 році нардеп був головою Центральної виборчої комісії під час президентських виборів. ЦВК оголосила тоді президентом Віктора Януковича. Спостерігачі фіксували чимало порушень та фальсифікацій, що спровокувало протести громадян. Це переросло у Помаранчеву революцію, а Ківалову мітингувальники дали прізвисько "Підрахуй".
Нардепа відправили у відставку та викликали на допити, проте покарання він не отримав. Тоді в Україні провели вибори вдруге, і президентом України обрали Віктора Ющенка.
Після цього Ківалов продовжував депутатську діяльність протягом кількох скликань у проросійських партіях. Зокрема, у "Партії регіонів" та "Опозиційному блоці".
- Був одним із ініціаторів судової реформи в Україні, що спричинило одноосібний контроль Януковича над судовою системою.
- Підтримував "Харківські угоди", за якими Чорноморський флот Росії може перебувати в Криму до 2042 року.
- Розробляв "мовний закон", який посилював статус російської в Україні.
- Голосував за "диктаторські закони", які обмежували права та свободи громадян.
У 2013 році Ківалов отримував медаль Пушкіна з рук кремлівського диктатора Володимира Путіна. Його відзначили "за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови та культури за кордоном".
У 2015 році нардеп балотувався на посаду мера Одеси, але зняв свою кандидатуру. Цьому передувало те, що невідомий кинув гранату у двір його будинку. Тож він пояснив, що не хоче, аби "пролилася чиясь кров". Тоді ж проти нього відкривали кримінальну справу за заклики до сепаратизму в Одеській області.
Де зараз Сергій Ківалов
У 2020 році Ківалов знову взяв участь у виборах мера Одеси від "Української морської партії Сергія Ківалова". У першому турі він зайняв п’яту сходинку, отримавши 6,06% голосів. Тоді як у другому турі він підтримав кандидата від "ОПЗЖ" Миколу Скорика.
Напередодні повномасштабного вторгнення Ківалов виїхав з України до Лондона. А у квітні 2022 року журналісти помітили екснардепа на курорті в Дубаї. Вже у травні 2022 року він повернувся в Україну.
У 2024 році Ківалов був поранений через ракетний обстріл Одеси. Тоді його госпіталізували, але все обійшлося. А у 2024 році з'ясувалось, що екснардеп є у лідерах найбагатших пенсіонерів України. Він отримує майже 246 тисяч гривень виплат. Збільшити пенсію у 17 разів йому допомогла суддя з Одеси.
Зараз Ківалов перебуває на посаді президента Національного університету "Одеська юридична академія" та Міжнародного гуманітарного університету. Екснардеп регулярно бере участь у подіях вишів і загалом висвітлює діяльність навчальних закладів на сторінці у фейсбуці.
Також відомо, що у 2025 році Ківалов втратить посаду президента Одеської юридичної академії. Це пов'язано з тим, що Кабмін приєднав цей виш до Одеського національного університету імені Мечникова.
