Микола Скорик

Скорик Микола Леонідович: нардеп від ОПЗЖ і екскандидат в одеські міські голови

Скорик Микола Леонідович — народний депутат, який замішаний у ряді скандалів, пов'язаних з фінансовими аферами на мільйони гривень і плутаниною в сімейному житті.

Біографія
Освіта
Сім'я
Кар'єра
Компромат
Декларація
Посилання

Біографія

Микола Леонідович Скорик народився 27 листопада 1972 року в місті Одеса.

Освіта

Після закінчення в 1989 році школи №121, Микола вступив до Одеського політеху. Через п'ять років він отримав диплом інженера-економіста.

Кандидат економічних наук.

Сім’я

Мати політика — Людмила Залюбинська — фізик, одна із творців «Народного Руху».

Скорик був одружений два рази. Першою дружиною була однокласниця Катерина Карповська, друга — Наталя Астанкевич (Скорик). Наталя займається підприємництвом (інша професійна, наукова та технічна діяльність).

У Миколи троє дітей: Наталя, Маргарита і Віктор.

Кар'єра

Деякий час після отримання диплому Одеського політеху Микола працював менеджером в СП «Примор'я». У травні 1995 року Скорик став співробітником «Імексбанк». Був керівником відділу розвитку, головою правління банку. З травня 2006 року по листопад 2010 року він займав посаду голови Одеської обласної ради.

Потім Микола перебрався до Криму, де він був призначений на посаду міністра фінансів автономної республіки. На цій посаді Скорик провів рівно три роки, після чого повернувся до Одеси. З листопада 2013 по березень 2014 року він керував місцевою обласною держадміністрацією. В той самий час Микола був очільником одеського осередку Партії регіонів.

Скорик на громадських засадах був помічником народних депутатів IV скликання Леоніда Климова та VI скликання — Віталія Борта.

У жовтні 2014 року Микола вперше був обраний до Верховної Ради. Він балотувався під 10-м номером у списку партії «Опозиційний блок». На момент виборів Скорик займав посаду старшого наукового співробітника Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. У VIII скликанні парламенту він входив до фракції Оппоблока і був членом бюджетного комітету.

У 2019 Микола переобрався до Верховної Ради. На парламентських виборах він балотувався під 16-м номером у списку партії «Опозиційна платформа — За життя». У IX скликанні Скорик увійшов до складу комітету з питань економічного розвитку.

У 2020 році «Опозиційна платформа — За життя» висунула Миколу Скорика кандидатом на посаду одеського міського голови. Він зумів пройти до другого туру, де програв діючому меру Геннадію Трухановому. За Скорика проголосувало 40,9% (або 72 574) виборців. Труханів отримав 56,7% (93 921) підтримки одеситів.

Компромат

У ЗМІ Миколу Скорика називали «головним скарбником» Леоніда Клімова. На одного з найвпливовіших одеситів Скорик почав працювати ще в 1994 році, коли влаштувався менеджером в клімовське СП «Примор'я». Пізніше Клімов довірив Скорику правління своїм «Імексбанком», а також зробив своїм помічником у Верховній Раді. У пресі зазначалося, що Скорик в банку «закривав очі на всі тіньові операції свого боса».

Особисте життя політика — складне, непостійне і наповнене гучними скандалами. Все почалося з того, що молодий фінансист одружився зі своєю однокласницею Катериною Карповською.

Через деякий час він завів коханку. За іронією долі, нею стала краща подруга Карповської — Наталя Астанкевич. У 2001 році Микола розлучився з першою дружиною. Кинута Карповська з маленькою дитиною і своєю мамою поїхала з України, оселившись в Кейптауні (ПАР). В цей час Скорик обзавівся новою сім'єю.

Напевно, в банкіра заговорила совість, оскільки незабаром він відкрив у ПАР представництво «Імексбанку», в якому його колишня дружина посіла посаду уповноваженого представника головного відділення. За час роботи в банку Карповська встигла накопичити близько мільйона доларів. Як потім з'ясувалося, зберігати заощадження на рахунку того ж «Імексбанку» було великою помилкою.

Відкривши в Африці представництво, Микола почав туди частенько навідуватися. І судячи з того, що у його колишньої дружини в цей час народилася ще одна дитина, приїжджав він не тільки в робочих цілях. Можливо, банкір і повернувся б до першої дружини, але Астанкевич також народила йому доньку.

Тим часом справи в банку йшли не дуже. Очевидно, у зв'язку з цим Скорик припинив фінансову підтримку ексдружини і двох дітей. Більш того, заощадження Карповської якимось чином зникли з її рахунків.

Катерина спробувала повернути свої гроші через суд, але її колишній чоловік зробив так, що всі документи, які підтверджують її роботу в банку, зникли, а позов у зв'язку з цим був відхилений.

Після всього цього колишня дружина Скорика пішла на обман. Так, вона заявила, що її дітей нібито викрали і почала просити кошти для їх викупу. Таким чином жінка зібрала майже 400 тисяч доларів, які вона тут же і «спустила», коли аферу викрили.

Колишня дружина Скорика була судима та отримала три роки обмеження волі з виконанням громадських робіт. На повернення 400 тисяч їй дано п'ять років. Якщо Карпович їх не виплатить, то сяде ще на 15 років.

До речі, в цей час Скорик подарував своїй новій дружині дві вілли. Одна знаходиться на березі моря в селі Дальник Одеської області, а друга — в Ялті.

На початку 2010 року Скорик опинився в епіцентрі скандалу навколо обласного очного госпіталю. Микола, який на той момент обіймав посаду голови облради заявив, що медзаклад незабаром буде реконструйовано за рахунок якогось спонсора. І майже одночасно із заявою про реконструкцію звільняють головного лікаря.

Це вивело на мітинг співробітників госпіталю, які вважали, що будівля медустанови буде «віджата», її передадуть приватним особам, а пізніше зруйнують і побудують на цьому місці елітне житло. Щоб хоч якось виправдатися, Скорик назвав дію медиків політичною провокацією, але рішення про реконструкцію облрада все ж скасували.

На чолі обласної ради Скорик намагався прилаштувати і ще кілька об'єктів обласної власності. Так на приватизацію виставлялося будівля Болгарського культурного центру, яким розпоряджалася Асоціація болгар. Причому за чутками, приміщення збирались передати іншим болгарам, а саме заснованому Леонідом Клімовим Конгресу болгар України. Подейкували про те, що частина приміщень лікарні водників повинна перекочувати у володіння клініки Клімова «Андромед».

За допомогою Скорика Клімов зміг «освоїти» 40 мільйонів бюджетних гривень. Спочатку Микола організував придбання за 20 мільйонів гривень 3,5% футбольного клубу «Чорноморець». Гроші мали піти на розвитку клубу, але вийшло так, що вони осіли в кишенях власника «Чорноморця», яким був Клімов.

Потім чиновник перерахував 20 мільйонів гривень на приватний пенсійний фонд, який знаходився під контролем того ж Клімова. І хоча гроші призначалися заслуженим пенсіонерам міста, всі вони залишилися на єдиному рахунку «Імексбанку».

Не обійшлося у Скорика без скандалу і в Криму. Очолюючи фінансове відомство півострова, Микола створив Кримське республіканське підприємство «Чисте місто». На розвиток підприємства, яке займалося вивезенням сміття був узятий облігаційний займ в 400 мільйонів. Пізніше, як встановили співробітники прокуратури, дане підприємство придбало в одеської компанії «Раф+» сміттєвози. Ціна виявилась завищеною, а держбюджету було завдано збитків в 350 тисяч гривень.

У 2016 році генпрокурор Луценко збирався подавати до Верховної Ради подання про позбавлення нардепа Скорика депутатської недоторканності у зв'язку з подіями 19 лютого 2014 року. Тоді під будівлею Одеської ОДА «тітушки» побили євромайданівців. Колишнього губернатора Скорика, а також його заступника Олександра Орлова підозрювали в причетності до їх організації. Однак до парламенту дане подання від Луценка так і не надійшло. У лютому 2017 року у Генпрокуратурі заявили, що не знайшли доказів причетності ексгубернатора до побиття протестуючих.

Декларація

У травні 2020 року Микола Скорик опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Власної нерухомості у народного депутата немає. В Одесі Скорик орендує офіс. Безкоштовно він користується квартирами в Одесі (523,1 кв. м) та Києві (61,1 кв. м), а також двома машиномісцями (12,2 і 11,7 кв. м) в Одесі. Його дружині належить дві земельні ділянки в Ялті (930 кв. м) і Одеській області (1274 кв. м), дві дачі (29,2 і 629,1 кв. м) в Одеській області, (60,7 та 172, 2 кв. м), машиномісце (16,2 кв. м) в Одесі.

Скорики — поціновувачі дорогих годинників. У подружжя п'ять годинників швейцарського виробництва (Chopard, Bulgari, Ulysse Nardin, Octa, Patek Philippe). Наталя їздить на автомобілі Toyota Land Cruiser 200 2014 року випуску. Микола за дорученням — на Toyota Highlander 2019 року випуску.

За 2019 рік сукупний дохід Миколи склав 1,056 мільйона гривень. Дохід Наталії від зайняття підприємницькою діяльністю у 2019 році склав 939 тисячі гривень. У банках нардеп зберігає 172 тисячі гривень і 1360 євро. Готівковими коштами він задекларував 1,1 мільйона гривень, 47,5 тисячі доларів. У його дружини 714 тисяч гривень і 25 тисяч доларів.

Посилання

Сайт

Facebook