Вчені зруйнували усі уявлення про користь спорту: скільки насправді потрібно займатись

У дослідженні університету Ювяскюля (Фінляндія) взяли участь 22 750 фінських близнюків, народжених до 1958 року. Інформацію про рівень їхньої фізичної активності збирали у 1975, 1981 та 1990 роках, повідомляє24 Канал з посилання на European Journal of Epidemiology.

Нове дослідження фізичної активності

Учасників поділили на чотири групи: малорухливих, помірно активних, середньоактивних та дуже активних. Спостереження за рівнем смертності тривали до 2020 року.

Результати показали, що учасники з помірною активністю мали на 7% менший ризик смертностіу порівнянні з малорухливими людьми. Проте подальше збільшення фізичного навантаження не приносило додаткової користі.

Користь фізичної активності переоцінюють

Попри те, що в короткостроковій перспективі активніші учасники мали нижчий ризик смертності, у довгостроковій перспективі люди з високим рівнем фізичної активності не жили довше, ніж ті, хто вів малорухливий спосіб життя.

Рекомендації ВООЗ свідчать, що для підтримки здоров’я необхідно займатися фізичною активністю від 150 до 300 хвилин на тиждень із помірним навантаженням або 75 – 150 хвилин за високої інтенсивності. Однак дослідження показало, що дотримання цих рекомендацій не впливає на рівень смертності та не знижує генетично обумовлений ризик захворювань.

Поширена думка про позитивний вплив фізичної активності на тривалість життя базується на спостережних дослідженнях, які можуть містити похибки. У нашому дослідженні, враховуючи тривалий період спостереження, ми не змогли підтвердити, що дотримання рекомендацій щодо фізичної активності знижує ризик серцево-судинних захворювань або в цілому сприяє зменшенню смертності,
– пояснює Лаура Йоенсу, постдокторант факультету спорту та здоров’я.

У ході додаткового аналізу науковці дослідили біологічне старіння частини учасників, використовуючи дані епігенетичного годинника.

"Ми виявили, що зв’язок між фізичною активністю та процесами старіння має U-подібну форму: найбільші ознаки старіння спостерігалися у тих, хто був малорухливим або, навпаки, надмірно перевантажував себе фізичними вправами", – зазначає доцент Еліна Сілланпяя, керівник дослідження.

Крім того, науковці встановили, що такі фактори, як куріння та вживання алкоголю, відіграють значну роль у формуванні зв’язку між фізичною активністю та біологічним старінням.