Науковці оцифрували житло мисливців на мамонтів Межиріцької стоянки

Українські науковці здійснили оцифрування четвертої житлової конструкції Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки в Черкаській області.

Про це йдеться у переданому Укрінформу пресрелізі Науково-дослідної лабораторії "Архаїка", команда якого спільно з кафедрою археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка працювали над оцифруванням об’єкту.

"Цей унікальний об'єкт, що датується серединою 13 тис. до н.е., зберігається in situ, тобто на місці своєї знахідки. Для створення 3D-моделі використовували лазерне сканування, що дозволило з високою точністю зафіксувати геометрію конструкції. Фотограмметрія допомогла передати колірні характеристики об'єкта за допомогою серії фото, оброблених у спеціальному програмному забезпеченні, що переносять їх у 3D-простір", - підкреслюється у пресрелізі.

Зазначається, що оцифрування таких об'єктів не лише допомагає вивчати їх детальніше, а й слугує засобом захисту інформації про пам'ятки від руйнації. Особливої актуальності це набуло під час війни, коли українська культурна спадщина потребує особливої уваги та збереження.

Межиріцьку стоянку відкрили у 1966 році. Вже понад 20 років її досліджує експедиція кафедри археології та музеєзнавства КНУ під керівництвом Павла Шидловського.

За увесь час досліджень було знайдено чотири таких житла мисливців на мамонтів. Перше з них було реконструйоване та експонується у Природничому музеї НАН України у Києві. Четверте житло було законсервоване та залишене зберігатися in situ на місці його знахідки — саме його й оцифровували в межах проєкту.

Процес оцифрування тривав два дні, а на його постобробку знадобиться ще близько тижня. Готову 3D-модель буде викладено у відкритий доступ на платформі Sketchfab, а також на сторінках "Архаїки" у соціальних мережах.

Проєкт реалізується в межах "Ukrainian Heritage Digitization and Dissemination Initiative" спільно з американською неурядовою організацією CyArk за підтримки Програми Фонду посольства США та спрямований на збереження, популяризацію та наукове вивчення української культурної спадщини за допомогою сучасних цифрових технологій.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2025 року в Одесі науковці археологічного музею разом з фахівцями наукової лабораторії «Архаїка» провели оцифрування катакомб Молдаванки для створення їх 3D-моделі.

Фото: Суспільне. Черкаси