Країни Балтії та США: шпагат між Трампом і Україною

Естонія, Латвія і Литва як ніхто інший зацікавлені у тому, щоби Україна вистояла у своїй боротьбі проти російської агресії. Якщо Росія виграє у війні проти України, її війська невдовзі вже будуть на порозі країн Балтії, побоюються у регіоні. Це посилює й тривожність від конфронтаційного курсу Дональда Трампа. Черговим витком стало часткове призупинення Вашингтоном забезпечення України розвідувальною інформацією. 

Східний фланг НАТО отримав обіцянку від Трампа

З поверненням Трампа до Білого дому постало питання, що буде з двома тисячами американських солдатів, розміщеними у балтійських країнах. На початку березня, відповідаючи на запитання про майбутнє цього контингенту, новий-старий президент США запевнив, що не ставить під питання оборонний союз з Польщею і країнами Балтії.

«Це також складний регіон, але вони мають нашу згоду (на подальше розміщення військ – ред.)», – зазначив Дональд Трамп. Водночас господар Білого дому розкритикував європейські країни НАТО за надто низькі оборонні видатки і закликав їх збільшити.

З такими закликами до європейських партнерів неодноразово зверталися і країни Балтії. Естонія 2024 року витратила на оборону 3,43 відсотка, Латвія – 3,15, а Литва – 2,85 від внутрішнього валового продукту країни. За співвідношенням оборонних видатків до ВВП ці країни перебувають серед лідерів у НАТО.

З огляду на скорочення новою адміністрацією у Вашингтоні підтримки України і переговори між США та Росією, балтійські країни заявили, що протягом наступних років планують збільшити видатки на армію до п'яти відсотків від ВВП.

Естонія тримає курс

Балтійським країнам доводиться поєднувати одночасно дві комунікаційні лінії, каже Томас Ярмалавічюс, експерт талліннського Міжнародного центру безпеки і оборони.

«Одна лінія полягає у тому, що США продовжують бути важливим союзником Європи і країн Балтії. Друга лінія – це те, що ми маємо збільшити підтримку України, аби вона перемогла і мала можливість посилити тиск на Росію. Плюс ми маємо збільшити й інвестиції у європейську оборону», – зазначає Ярмалавічюс.

За словами експерта, поєднувати ці дві лінії країнам Балтії стає дедалі важче.

«Ми в якийсь момент опинимося перед дилемою, чи нам надалі підтримувати Україну, або ж намагатися не втратити підтримку США. Адже настане момент, коли і те, й інше неможливо буде поєднати», – каже аналітик.

Країни Балтії вимагають подальшого озброєння Європи

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал у розмові з DW висловив переконання, що поєднати обидва завдання вдасться.

«На щастя, жодна країна НАТО не мусить робити вибір між НАТО та іншими опціями. Адже на мою думку, НАТО працює», – зазначив Міхал.

Водночас, за словами політика, у питанні підтримки України треба шукати компроміси зі Сполученими Штатами на тлі нинішнього скорочення допомоги Києву.

«Європа може покрити частину того, що необхідне для захисту, а також частину грошових потреб. Але Сполучені Штати також мають брати у цьому участь», – наголошує естонський прем'єр. 

Крістен Міхал каже, що частково може зрозуміти критику Європи з боку США через занизькі витрати на оборону.

«Якщо ти заможний, а твоїй країні загрожує Росія, ти маєш робити свій внесок в оборону. У цьому сенсі тривожні сигнали треба було чути вже давно і без Трампа», – критикує політик.

Глава естонського уряду Крістен Міхал вважає, що країни Балтії можуть одночасно мати США як надійного союзника та підтримувати Україну

фото: Frank Gunn/AP

Балтійські країни не списують США з рахунків

Андрейс Вілумсонс, держсекретар у міністерстві закордонних справ Латвії, вважає, що ще зарано робити висновки з нещодавніх кроків щодо України та Росії.

«На мою думку, ті сигнали, які ми отримуємо з Вашингтона, зокрема й публічно, є частиною переговірної тактики США щодо України. Це дає мені надію, що тут нічого не є остаточним і таким, що неможливо змінити», – зазначив Вілумсонс. Він не вважає, що США стали на бік Кремля.

«Всі розмови, які ми мали з представниками нової адміністрації США, не дають підстав вважати, що вони кинуть нас напризволяще або раптом стали друзями Росії», – вважає Андрейс Вілумсонс.

Альтернативи НАТО не видно

Лінас Кояла, директор Центру геополітики і безпекових досліджень у Вільнюсі не настільки оптимістичний в оцінках. Якби у балтійських країн була альтернатива США, то реакція на заяви Дональда Трампа і його соратників щодо України була б відверто негативнішою, вважає експерт.

«Деякі висловлювання дуже важко терпіти, і вони прямо суперечать інтересам України», – констатує Кояла.

Водночас експерт визнає, що як партнер у питаннях безпеки США є на даний момент незамінними для країн Балтії.

«Країни Балтії перебувають на кораблі прямо посеред океану. І керують цим кораблем США. Ми можемо зістрибнути з цього корабля, але жодного іншого у полі зору немає», – каже Лінас Кояла.

За його словами, за декілька років Європа могла б взяти країни Балтії під захист самотужки, якби на це була політична воля і виділялися відповідні ресурси.

«Але поки що нам треба робити все, щоб не зіпсувати відносини із США», – застерігає експерт з Вільнюса.

Поки ж балтійські країни планують концентруватися на тому, що вони можуть робити самотужки: підтримувати Україну, підвищувати власну обороноздатність і поглиблювати співпрацю з європейськими союзниками – Німеччиною, Францією і Великобританією.

У цьому сенсі позитивний сигнал днями подала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Вона анонсувала ініціативу з підвищення обороноздатності Євросоюзу, яка включає мету акумулювати на оборонні потреби до 800 мільярдів євро.

Ще пів року тому, розповідає Крістен Міхал, він звернувся до Урсули фон дер Ляєн із закликом, спростити правила щодо співпраці між країнами ЄС у сфері оборони. Тоді очільниця Єврокомісії, мовляв, сказала йому, що такої можливості у неї немає. Однак тепер Міхал звернувся до неї ще раз і констатував: «Нарешті ми це зробили».

Генрі-Лаур Аллік