/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F1c07995fdb15db49da822d136242cfad.jpg)
Жительці Канади вставлять зуб в око, щоб повернути зір
Гейл Лейн стане однією з перших пацієнток у Канаді, кому вставлять в око зуб зі спеціальною лінзою, щоб повернути зір.
Десять років тому жінка перестала бачити. Вона ніколи не бачила чоловіка, з яким зустрічається протягом останніх 8 років. Не знає, як зараз виглядають її близькі друзі та родичі. Однак вже незабаром все може змінитись.
«Я ніколи не бачила Філа. І я маю друзів, які з’явилися зовсім нещодавно і яких я ніколи не бачила», — розповідає Гейл Лейн.
Під час операції хірург видалив жінці один зуб, просвердлив у ньому отвір і вставив туди крихітну лінзу, а через 3 місяці вся ця конструкція має бути імплантована в її око. Ця операція називається остео-одонто-кератопротезуванням.
Її проводять дуже рідко, однак вона допомагає повернути зір пацієнтам, в яких на очах виникли серйозні рубці внаслідок травми. Для людей з незворотнім пошкодженням рогівки, як у випадку Гейл Лейн, це остання надія на повернення зору.
Офтальмологи не вважають абсурдним використання зуба у якості основи для штучної лінзи, оскільки твердий дентин забезпечує стабільну, довговічну структуру, яка не відторгатиметься організмом.
«Ризику відторгнення немає, тому що ми використовуємо частину власного тіла пацієнта», — пояснює хірург Грег Молоні з лікарні Маунт-Сент-Джозеф у Ванкувері.
Операція має проходити у 2 етапи. Спочатку видаляється один з зубів-кликів, якому обережно надають необхідної форми. В ньому просвердлюється невеликий отвір, в який вставляється пластикова оптична лінза. Після цього зуб зашивають у щоку пацієнта, де він залишається протягом трьох місяців поки навколо нього наросте шар тканини. Згодом фрагмент шкіри з порожнини рота пацієнта накладають на пошкоджене око.
«Ми накладаємо його на все очне яблуко, щоб спробувати дати йому вкоренитися. А потім він перетворюється на цю рожеву, здорову, щасливу субстанцію», — розповідає Грег Молоні.
За 3 місяці зуб, тепер вміщений у власну живу тканину, витягується з щоки і імплантується в око. Райдужна оболонка та інші пошкоджені частини ока видаляються, а структура кришталик-зуб обережно пришивається на місце. Тканина з порожнини рота відтягується назад на око, з невеликим розрізом, щоб пацієнт міг бачити.
У разі успішного проведення операції, зір пацієнтів починає відновлюватись вже у перший місяць.
Кому ще робили цю рідкісну операцію
Брент Чепмен, 33-річний житель Північного Ванкувера — один із двох інших пацієнтів, які перенесли таку операцію приблизно в той же час, наприкінці лютого. Спочатку чоловік був налаштований скептично, поки не поговорив з жінкою з Австралії, яка зробила аналогічну процедуру.
«Вона була повністю сліпою 20 років, а тепер катається на лижах. Я знаю, це звучить трохи шалено і науково-фантастично», — зазначає Чепмен.
Чепмен втратив зір у підлітковому віці після того, як аутоімунна реакція на ібупрофен спровокувала синдром Стівенса-Джонсона, рідкісний, але руйнівний стан, що спричинив серйозні опіки на його тілі, включаючи очі. За останні 20 років він переніс 50 операцій, включаючи 10 імплантацій рогівки. Жодна з них не була до кінця ефективною.
Процедура не позбавлена ризиків, включно з потенційними інфекціями, які можуть призвести до повної втрати зору. Але для тих, у кого і так немає зору, ризик того вартий.
Хоча подібну операцію вперше провели у Канаді, сама технологія існує вже не один десяток років. Її вперше провели в Італії у 1960-роках минулого століття. Більш того, нещодавнє дослідження за участі 59 італійських пацієнтів, які пройшли процедуру в період з 1969 по 2011 рік, продемонструвало, що у 94% все ще були імплантати.
Наразі подібні операції проводять лише у Великій Британії, Німеччині та Індії. Одну таку операцію у 2009 році було проведено у США. Грег Молоні вже встиг провести 7 таких операцій в Австралії і тепер сподівається зробити їх доступними для жителів Канади.
Джерело: ZME Science

