Юрій Євгенович Бутусов: досьє, біографія

Дата народження: 17 червня 1976 (48 років)

Місце народження: Київ, Україна

Хто він такий: український журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ"

Національність: українець

Сімейний стан: одружений

Знак Зодіаку: Близнюки

Соціальні мережі : Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, X (Twitter)

Юрій Євгенович Бутусов — український журналіст, який здобув популярність завдяки своїм резонансним розслідувальним матеріалам. Бутусов цікаво та правдиво висвітлював події Революції Гідності, активним учасником якої він був сам, і військові дії на Донбасі.

Сьогодні основним напрямком його діяльності є висвітлення українсько-російської війни з самої лінії фронту. Юрій Бутусов неодноразово бував у зоні бойових дій і не боїться говорити про все, що там відбувається насправді.

Його матеріали користуються великою популярністю в українців і стабільно набирають велику кількість переглядів, а сам він уже давно вважається не просто журналістом, а справжнім лідером думок.

Освіта

Юрій Євгенович Бутусов народився 17 червня 1976 року у місті Київ та навчався у столичній середній загальноосвітній школі № 39.

Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Міжнародне право".

Сім’я та особисте життя

Юрій одружений із Дар’єю Бутусовою. Подружжя має трьох доньок — Богдану, Єву та Вероніку.

Про дружину Юрія Бутусова немає інформації у ЗМІ. Своє особисте життя журналіст вважає за краще не афішувати.

Кар’єра

З 2000 року Юрій Бутусов почав активно займатися журналістською діяльністю. Три роки він працював як журналіст у "Київських відомостях".

У 2003 році Юрій Бутусов перейшов у видання "Дзеркало тижня", де працював оглядачем.

Восени 2004 року Бутусов заснував та став головним редактором інтернет-видання "Цензор.НЕТ". Сайт досить швидко набув популярності серед українців і став одним із топових ресурсів. За словами самого Бутусова, такий зліт стався завдяки гострим матеріалам про Революцію Гідності та війну на Донбасі.

У 2007 році Бутусов очолив інформаційний холдинг Соціалістичної партії України, до якого, крім інтернет-сайту "Цензор. НЕТ", увійшла газета "Товариш".

Громадська діяльність

У 2014-2015 роках Юрій Бутусов був членом конкурсної комісії, до повноважень якої входило висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Був призначений за квотою Кабінету міністрів України.

У 2016 році — член конкурсної комісії з обрання директора новоствореного Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (за квотою НАБУ).

У грудні 2020 року, після конфліктів із Міністерством оборони України та звинувачення в маніпуляціях з обох сторін, за результатами співбесіди, Юрій Бутусов прийняв пропозицію міністра Андрія Тарана стати його позаштатним радником.

17 травня 2021 року Юрій Бутусов склав повноваження позаштатного радника міністра оборони Андрія Тарана, про що повідомив особисто. Після звільнення з посади Бутусов заявив, що проблеми армії не аналізують і підміняють показухою, а очільник Міноборони не реагує "навіть на ті елементарні проблеми, про які публічно заявляє комітет з оборони ВР, як-от харчування, кризове становище з боєприпасами та багато іншого".

Юрій Бутусов — засновник кількох громадських організацій: "Агенція вільної інформації", "Рада ділового співробітництва" та "Асоціація автокооперативів та автостоянок міста Києва".

Також він є засновником благодійної організації "Всеукраїнський фонд зміцнення національної безпеки".

Журналістська діяльність

У 2004 році Юрій заснував і став головним редактором інтернет-видання "Цензор.НЕТ". Видання швидко набуло популярності, зокрема завдяки висвітленню подій Револяції Гідності та військових дій на Донбасі.

Видання "Цензор.НЕТ" відоме своїми яскравими розслідувальними матеріалами на теми корупції, підкупу виборців, тендерів, нецільового використання бюджетних коштів тощо.

Юрій Бутусов у 2005 році написав сценарій до фільму "Помаранчеве небо", а в 2008 році — продюсував фільм "Ілюзія страху" за однойменною повістю Олександра Турчинова.

У грудні 2013 року під час висвітлення подій на Євромайдані Юрій дістав відкриту черепно-мозкову травму і струс мозку. Коли Бутусов заліз на грейдер, щоб зробити фото, то, за словами журналіста, силовики кинули в нього камінь і поцілили в голову.

Юрій Бутусов є автором популярної серії нарисів про події Революції гідності. Його ретроспектива нагадує про події, які відбувалися безпосередньо в той час, а також розкриває маловідомі факти, про які навіть не здогадувалася широка громадськість.

До повномасштабної війни Бутусов найчастіше писав про внутрішньополітичну обстановку в країні та висвітлював найгучніші скандали, корупційні угоди в "Укроборонпромі", проблеми передвиборчого процесу та програм, розбирав плюси та мінуси кандидатів на різні державні посади, спірні тендери та багато іншого.

Юрій Бутусов є автором великої кількості статей та авторських матеріалів про війну на Донбасі. Починаючи від новин та зведень з фронту, історій окремих солдатів та їх доль, закінчуючи скандалами навколо нестач в арсеналах та відсутності необхідного оснащення військ.

26 листопада 2021 року, під час прес-марафону, Юрій Бутусов поставив низку незручних питань Володимиру Зеленському. Журналіст звинуватив президента України у поширенні неправдивої інформації про перенесення спецоперації із затримання найманців ПВК "Вагнер". У відповідь Володимир Зеленський заявив, що Бутусов нібито працював на олігарха Ігоря Коломойського та образився, бо не отримав посади у Міністерстві оборони.

На сьогодні основним напрямом його діяльності є висвітлення українсько-російської війни з лінії фронту. Його репортажі відображають реальний стан справ в українській армії, торкаються тем закупівель та забезпечення бійців, а також постачання озброєння та боєприпасів.

Окрім цього він коментує та висвітлює найгостріші новини в Україні та світі, ділиться своєю експертною думкою з цього приводу з читачами та глядачами, а також активно веде свої соціальні мережі.

Таким чином Юрію Бутусову вдалося пройти успішний шлях від пересічного журналіста до лідера громадської думки та головного редактора одного з найвідоміших інтернет-видань в Україні.

Нагороди

Премія "Людина року-2014" у номінації "Інтернет-медіа року".