Експерт з ЖКХ Олег Попенко: про незаконні платіжки, підвищення тарифів та зміни на краще
Експерт з ЖКХ Олег Попенко: про незаконні платіжки, підвищення тарифів та зміни на краще

Експерт з ЖКХ Олег Попенко: про незаконні платіжки, підвищення тарифів та зміни на краще

Прогнози експертів на зиму 2024/2025 були дуже невтішні: українці могли б тижнями сидіти без світла та тепла. Дві третини зими вже позаду, і, на щастя, очікування були значно жорсткішими за реальність.

Але якщо пережити опалювальний сезон українцям допомагає тепла зима, то на інші проблеми – підвищення тарифів, незаконні рахунки, зростання комунальних боргів – температура за вікном не впливає. Що відбувається сьогодні в комунальній сфері і чи можна щось зробити для покращення ситуації, не чекаючи на закінчення війни? На ці та інші питання Коротко про відповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Про незаконні нарахування

- Пане Олеже, як ви оцінюєте ситуацію в комунальній сфері станом на зараз?

- Зрозуміло, що ситуація в комунальній сфері не краща, ніж була до початку повномасштабного вторгнення. Якщо врахувати всі проблеми, що з’явилися у нас за останні три роки, ситуація погіршилася, і, на жаль, проблеми жодним чином не вирішуються. Йдеться і про стан житлово-комунального господарства, і платоспроможність населення, і про зростання тарифів.

Проблеми тільки збільшуються. В країні зруйновано близько 20 тисяч багатоквартирних будинків, мільйони українців залишилися без житла, і на фоні цього ми маємо проблему з незаконними нарахуваннями та незаконними платіжками.

- Ви неодноразово робили заяви щодо неправомірних комунальних платіжок споживачів, чиї домівки знаходяться в окупації та в зоні обстрілів. Чому все це стає можливим?

- Практика неправомірних платіжок існує в Україні не перший рік. Але повномасштабне вторгнення та наявність окупованих територій поглибили проблеми та призвели до того, що факти незаконних нарахувань та отримання незаконних платіжок стають дедалі масштабнішими. Ми вже маємо масштабні незаконні платіжки на рівні цілих міст. Наприклад, у Харкові, Львові в рахунок за тепло комунальники додали пункт обслуговування теплових мереж багатоквартирного будинку, що незаконно. Незаконні платіжки за газ та електроенергію отримують українці, майно яких знаходиться в окупації. Маріуполь вже майже три роки окупований, а платіжки надходять. Жителі міста Куп’янськ, коли знаходилися більш ніж пі вроку в окупації у 2022/2023, отримували по дві платіжки – українську та російську.

На жаль, влада відсторонилася від проблем з незаконними платіжками та нарахуваннями. Державна структура – я маю на увазі Держпродспоживслужбу – на папері є, але в реальності не працює. В неї немає ані бюджету, ані людей, ані бажання щось робити, щоб змінити ситуацію на краще. Максимум, що ми бачимо – це поодинокі випадки перевірки формування комунальних платежів.

- Що робити у такому разі споживачам?

- У нас 95-97% населення не обізнані в «комунальних» законах, і я вважаю, що це нормально – вони й не мають в цьому розбиратися. Натомість комунальні підприємства та всі інші, хто надає комунальні та енергетичні послуги, мають самі дотримуватись законів, а не вимагати від українців знання законодавчої бази.

Хоча, не будемо забувати, що в Україні навіть законодавча база прописана повністю під монополістів, які пролобіювали всі потрібні їм норми під час злощасної житлово-комунальної реформи 2017-2019 років.

Повертаючись до вашого питання, відповідаю: на жаль, у випадку надходження незаконних платежів доведеться вирішувати питання самостійно та шукати адвоката.

Про можливості під час війни та «вдалу» зиму

- Зараз головну проблему будь-яких проблем довго шукати не потрібно – повномасштабна війна. А що, на ваш погляд, можна було б зробити навіть під час війни?

- Насамперед потрібно було вирішити питання нарахування боргів та питання боротьби з монополіями. Війна ніяк не заважає АМКУ впливати на облгази, Нафтогаз, теплокомуненерго. Але нічого зроблено не було, а робота зі споживачами була повністю провалена. Ми побачили, як монополісти ставляться до державних органів під час перевірок Держенергонагляду, коли спеціалістів не пускали або навіть виганяли з території.

Також можна було розібратися з питаннями незаконних нарахувань, які багато в чому пов’язані з тим, що питання подання даних лічильників не було вирішене до кінця. Процедуру нібито змінили: можна не подавати дані, а пізніше звіряти цифри, але в законодавство так і не були внесені зміни. Скориставшись цією діркою в законодавстві, монополісти почали виставляти величезні рахунки споживачам, які за якихось причин не можуть передати дані лічильників. Це жителі окупованих територій, споживачі в зоні бойових дій, родини, що виїхали за кордон, тощо.

- Прогнози на цю зиму були дуже невтішні, експерти казали, що українці тижнями сидітимуть без світла. Але пройшла вже половина зими, і виявилося, що прогнози було значно жорсткішими за реальність. В чому головні причини?

Головних проблем опалювального сезону в Україні декілька: це наявність природних ресурсів, наявність коштів на придбання природних ресурсів, обстріли генерації та погодні умови. Отже, причин відносно «вдалої» зими 2024/2025 дві: не такі часті обстріли генерації та тепла зима. Теплий січень і, як нам обіцяють синоптики, теплий лютий знімають велику частину проблем та набагато полегшують проходження опалювального сезону.

Про підвищення тарифів

- Зараз діє мораторій на підвищення тарифів. І він нібито не порушується, але ЗМІ постійно пишуть про зростання сум у платіжках. Що відбувається?

- Дійсно, в Україні діє мораторій на підвищення комунальних тарифів з серпня 2022 року. Але в законі хитро прописано, що мораторій має відношення тільки до трьох складових комунальної платіжки: гаряча вода, опалення та розподіл газу. Всі інші тарифи можуть зростати навіть під час військових дій. Ми бачимо, що тарифи на електроенергію постійно підіймаються – з 2022 року вони зросли втричі. Зростає вартість обслуговування багатоквартирних будинків. Цілком можуть зрости тарифи на газ, тарифи водоканалів. І те, що вони поки що не зростають – це суто політичне рішення.

Загалом платіжка тільки за минулий рік у середньому зросла на 20%. Але, на жаль, грошей, щоб сплачувати ці рахунки, в гаманцях українців стає все менше і менше.

- Чи можна було запобігти цьому підвищенню?

- На мій погляд, тут відповідь однозначна: так. Розкрадання коштів в комунальній сфері, в чому можна пересвідчитися на сайті Prozorro, відбувається шаленими темпами. Мова навіть не про мільйони – про мільярди гривень.

Закупівля непотрібної техніки для комунальних підприємств, що знаходяться в окупації; закупівля в рази дорожче, ніж ціни на ринку; закупівля дорогих гаджетів та автомобілів для комунальних підприємств; незаконно прийняті на роботу «мертві душі», десятки «радників» та «заступників» у одному жеку – все це реалії української комунальної сфери. А розкрадання коштів та корупція напряму впливають на підвищення комунальної платіжки, адже ж ці гроші потрібно десь брати.

Як на мене, піднімати тарифи під час війни та жебракування значної частки населення – недолуга політика наших комунальників. Щоб запобігти цьому, потрібна воля органів місцевого самоврядування на перевірку діяльності своїх комунальних підприємств, проведення незалежного аудиту.

Про борги та подолання кризи

- Стосовно проблеми з боргами за комунальні послуги, які формувалися роками... Навряд чи можна сказати, що їх головною причиною є неплатоспроможність – відомо чимало випадків, коли борги накопичуються у далеко небідних людей…

- Проблема з боргами має довгу історію. Формування величезних боргів за комунальні послуги почалося з періоду реформ 2017-2019 років, про які я вже казав вище. Тоді були прийняті Закон про житлово-комунальні послуги, Закон про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, Наказ №315 про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг тощо. До речі, ці закони були затверджені за кошти USAID, я чув про суму близько 3 млн доларів.

Саме після ухвалення цих законів заборгованість за житлово-комунальні послуги почала зростати як сніговий ком. Якщо до 2017 року заборгованість складала 9-10 млрд грн, то тільки за один 2018 рік борги збільшилися на 40 млрд грн та перевалили за 50 мільярдів. А на 1 січня 2022 року борги вже склали 81,3 млрд грн.

Під час повномасштабного вторгнення ситуація с боргами цілком очікувано погіршилася ще більше. Дані не публікуються, але за моїми розрахунками зараз заборгованість складає більш ніж 200 млрд грн. І я б не сказав, що все це борги тих багатих людей, які із принципу не платять за газ чи тепло. Так, такі випадки є, ми пам’ятаємо історію з депутатом, який не платив за газ у своєму особняку та накопичив борг близько 400 тис грн. Але все ж таки в першу чергу за комуналку не платять пересічні громадяни, у яких дійсно немає коштів. Як людина з пенсією 4 тис грн, навіть маючи субсидію, може сплатити за комуналку? А їсти на що, а ліки на що купувати?

Плюс на зростання боргів впливають величезні незаконні нарахування в десятки мільярдів гривень, які зафіксовані мною за останні роки. Наприклад, люди в Херсоні не живуть у своєму житлі місяцями. Відповідно, вони не споживають послуги і не можуть надати дані лічильників, але отримують платіжки по середньому споживанню. Це складова нашої державної антиполітики, яка також напряму впливає на формування боргів українців перед монополістами.

- Чи можемо ми зробити висновки, що сфера ЖКГ наразі перебуває у глибокій кризі? Які шляхи подолання цієї кризи ви бачите, скільки часу на це потрібно та що можна зробити вже зараз, не чекаючи закінчення війни?

- Житлово-комунальне господарство знаходиться не просто в кризі, а вже в комі. Проблеми вийшли на такий рівень, що відмотати все, що натворили, і почати реформу спочатку просто неможливо. Потрібні більш жорсткі міри щодо зміни ситуації у житлово-комунальному господарстві, в енергетиці тощо. Не маючи притомної тарифної політики, Україна не зможе вирішити ці питання. А маючи таких величезних монополістів, як Енергоатом та НАК "Нафтогаз", неможливо створити ані ринок електроенергії, ані ринок газу. І все це напряму впливає на тарифну політику.

Зараз нам потрібно повернутися назад, зробити аудит всієї законодавчої бази, яка є на сьогодні, переглянути норми, розробити притомну державну тарифну політику, щоб були враховані інтереси всіх верств населення. Не може комунальне господарство нормально працювати, коли на субсидіях сидить 3 млн українців, а сума субсидій вже понад 40 млрд грн. За таких умов робота всіх комунальних підприємств вкрай неефективна, не вистачає коштів не те що на капітальні, а навіть на поточні ремонти.

- Чому ж нічого не робиться?

- Вважаю, що всі все розуміють, проте бажання змінювати систему немає ані у органів влади, ані у монополістів. Їх все влаштовує. Вони піднімають тарифи, розкрадають кошти і плачуться щодо величезних боргів. Інтереси простих українців не враховуються, нікого не цікавить, що три чверті українців не в змозі заплатити за комуналку, а 9% взагалі існують на межі біологічного виживання. Яке підняття тарифів може бути в таки умовах?

Потрібно не перекладати все це на споживача, а піти шляхом поляків. Польща, незважаючи на всі балачки реформаторів, які приїжджали в Україну та розповідали нам про необхідність «шокової терапії», під час реформ з кінця 90-х і до 2012 року отримала 250 млрд доларів та євро від різних структур США та Європи. Ці кошти пішли на інфраструктуру, модернізацію, на встановлення приладів обліку, яких у нас досі катастрофічно не вистачає.

Без додаткового фінансування – від держави або закордонних партнерів – ми просто не в змозі змінити ситуацію в українській комуналці та енергетиці на краще. Це все давно зрозуміло, проте, на жаль, на рівні держави діалогу щодо зміни ситуації немає.

Джерело матеріала
loader