40 антикорупціонерів стоять біля воріт Міністерства оборони
40 антикорупціонерів стоять біля воріт Міністерства оборони

40 антикорупціонерів стоять біля воріт Міністерства оборони

Конкурс до громадської антикорупційної ради Міністерства оборони, який мав відбутися 26 грудня,  зірвано. Відбір супроводжували скандали ще до його початку. Навколо державних витрат на війну сплелися інтереси стількох структур та осіб, що було б дивно, аби процес пройшов гладко. Кожен з гравців, який долучений забезпечення армії усім необхідним, хоче мати свої очі у цій наглядові структурі, дехто ж просто прагне імітувати громадський контроль за допомогою своїх людей у цій громадській раді.

Причина зриву сьогоднішнього конкурсу – «поламаний» сайт, де мало проходити голосування. Спочатку самі кандидати виявили порушення – голосування стартувало до офіційного початку, призначеного на 9:00. І кандидати, і громадськість звинуватили у всіх бідах персонально міністра Рустема Умєрова. О 13:02 Міністерство оборони оприлюднило звернення із вибаченнями через неробочу сторінку для голосування, скасувало сьогоднішні вибори й оголосило повторне голосування 7 січня 2025 року.

Поки ж активісти критикують міністерство і готуються до виборів за два тижня, «Главком» пояснює, чим займається громадська рада, які скандали супроводжували її діяльність, і хто насправді стоїть за «незалежними» кандидатами, які висунулися цього разу.

Що таке громадська антикорупційна рада

Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони була створена 10 квітня 2023 року у відповідь на численні гучні скандали, пов’язані з оборонними закупівлями. Ще при міністрові Олексієві Резнікові вибухнули «яйця по 17 гривень», турецькі куртки з «накруткою» в $60 та інші історії про завищені ціни. Про все це писав «Главком».

Рада складається із 15 членів з-поміж представників громадського сектору та переобирається на дворічний термін. Очолює нинішній склад Ради Євген Грушовець. За його словами, основними завданнями громадської ради, яка відстежувала корупцію в оборонному відомстві під час першого скликання були:

  • закупівлі та забезпечення;
  • моніторинг законодавства та нормотворчої діяльності;
  • комунікації, кадрова робота та експертні обговорення ключових викликів.

Однак найпроблемнішим питанням Грушовець називає непрозору закупівлю зброї, а головним завданням – створення реальної конкуренції серед постачальників. Ще пів року тому він скаржився на те, що не були виконані рекомендації (членів громадської ради) щодо якості перевірки постачальників зброї. Вочевидь, завдання зробити закупівлі прозорішими стоятиме вже перед новим складом громадської Ради, адже скандали зі зброєю, та її неналежною якістю, не вщухають.

Остання крапля

Остання гучна історія – закупівля державою неякісних мін.

6 листопада воєнний журналіст Юрій Бутусов заявив, що на фронт потрапила величезна партія мін українського виробництва, які окрім того, що не спрацьовують, є небезпечними для використання. Тобто від таких боєприпасів можуть постраждати першим ділом українські оборонці. На підтвердження були оприлюднені відеодокази. Пізніше з’ясувалося, що проблемними є міни 120 мм і 82 мм. Видання «Дзеркало тижня» писало, що завод-виробник комплектував міни не штатними підривниками, а тими, які зміг отримати як давальницьку сировину від Командування сил логістики ЗСУ. Міноборони оголосило початок розслідування і дуже швидко оприлюднило попередні його висновки: основна провина покладена на тих, хто ці боєприпаси неналежним чином зберігав. Важливо зазначити, що мова йде про близько 100 тис. мін. Якусь їх частину було відкликано із фронту.

«Вуха» кандидатів

Усього участь у конкурсі подалися 40 кандидатів. Такі дані дає спеціальна веб-сторінка Міноборони. Голосувати за кандидатів можуть усі громадяни України, яким виповнилося 18 років. Проголосувати можна з ідентифікацією особи через «Дію», або за допомогою дистанційної ідентифікації через банк. Перші 15 за рейтингом персон увійдуть до нового складу антикорупційної ради, яка розпочне роботу вже наступного року.

Серед кандидатів є публічні особистості. Майже в усіх є зв’язок або з політичними важковаговиками, або зі структурами, які долучені до державного оборонзамовлення і спливали в історіях з корупцією, проти якої ці кандидати обіцяють боротися.

Один із найбільш відомих претендентів на членство у раді – Юрій Гудименко, лідер партії «Демократична сокира», ветеран російсько-української війни, нині громадський активіст організації «Ветеранська сокира». Саме він звернув увагу на те, що голосування стартувало раніше встановленого часу 9:00 ранку.

40 антикорупціонерів стоять біля воріт Міністерства оборони фото 1

Доказ дивного голосування опублікував Telegram-канал «Джокер», який журналісти-розслідувачі пов'язують з 29-річним Романом Кравцем. Гудименко вважає, що це канал, підконтрольний Офісу президента. Кандидат відразу підозрює у втручанні у виборчий процес і владу, і… Росію: «О, до мене дійшло, чому на сайті Міноборони можна було проголосувати вже о 8:00, хоча офіційно вибори розпочинаються о 9:00. Тому що 8:00 по нашому часу – це 9:00 у Москві».

Опоненти Гудименка пов’язують його із Петром Порошенком. Свого часу, коли у країні було активне політичне життя і проводилися вибори, партія «Демсокира» дійсно підтримувала п’ятого президента України. Проте треба зазначити, що пізніше «Демсокира» відмежувалася від Порошенка. Зокрема в інтерв’ю «Главкому» про це повідомляв ще один партієць Віктор Трегубов.

Гудименко не переймається тим, що кандидатам закидають зв’язки із політиками і можливе лобіювання їхніх інтересів. Він ще до голосування означив коаліцію активістів, серед яких хотів би бути у громадській раді. Каже, що усі люди, кого він підтримує, пов’язані із різними структурами, під час виборів голосували за різних політиків. «Виходить, що я працюю на дуже багатьох людей. З Порошенком я колись працював, до цього був у партії «Свобода», потім ми створили свою партію («Демократична сокира»), виходить, що в армії воював із Залужним і Сирським. Я можу бути їхньою людиною. Тобто є великий перелік взаємовиключних особистостей, що це вже більше схоже на жарт», – каже Гудименко у коментарі «Главкому».

За його словами, на багатьох кандидатів Міноборони може створювати тиск. Однак поза ним опиняються кандидати-ветерани, які були поранені, яким Міноборони не може пригрозити знову відправити на війну. «Це єдина захищена від Міноборони категорія людей. Всі інші так чи інакше можуть бути позитивно налаштовані до Міноборони», – вважає Гудименко.

Богдану Ярову, чинну членкиню антикорупційної ради при Міноборони і кандидатку на наступний термін, пов’язують із Сергієм Пашинським, який є надвпливовою особою в українській оборонці. Однак сама Ярова хоч і визнає, що особисто знає Пашинського, заперечує лобіювання його інтересів. Слід зазначити, що у серпні 2023 року The New York Times опублікувало розслідування, в якому пов’язала Сергія Пашинського із компанією – найбільшим постачальником зброї до ЗСУ. Сам Пашинський зв’язок заперечив.

Проте, заперечити деякі факти вкрай складно. Наприклад, коли Пашинському інкримінували заволодіння арештованими нафтопродуктами олігарха Сергія Курченка (97 тис. т), які підлягали націоналізації, і суд арештував підозрюваного, той зумів внести заставу у розмірі 272,5 млн грн і вийти на волю. Ключове уточнення: за Пашинського внесли кошти підприємства, які входять до Національної асоціації підприємств оборонної промисловості, яку він очолює з весни 2022 року. Треба також додати, що Сергія Пашинського тісно пов’язують із ТОВ «Українська бронетехніка», яка була заснована ще у 2001 році, про що детально писав «Главком».  

На своїй сторінці у Facebook Гудименко оприлюднив графік голосування на момент його зупинки Міністерством оборони. Справа в тому, що голосування не є таємним і впродовж виборів всі охочі можуть відстежувати динаміку, без можливості ідентифікувати, хто за кого проголосував. Якщо вірити графіку, Гудименко лідирував.

На момент закриття голосування лідером відбору до Антикорупційної ради був Юрій Гудименко
На момент закриття голосування лідером відбору до Антикорупційної ради був Юрій Гудименко

Ярова стала сперечатися з цими даними. «Остання година, була дуже дивна по голосуванню. Але для цього є спеціально навчені люди. Хай вони і розбираються», – написала Ярова у Facebook. «…На момент коли писала, була інформація що я на першому місці, потім зʼявилась, що на другому. Але яка різниця. Перше чи друге», – додала кандидатка.

Організація «Стейтвотч» висунула кандидатами до громадської ради Катерину Мітєву та Інну Попович. Тут важливо те, що колишнім очільником цієї організації є нині тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту політики закупівель Міністерства оборони Гліб Канєвський. Такий зв’язок зі «Стейтвотч» робить обох кандидаток вразливим перед звинуваченнями, що насправді вони будуть працювати у фарватері інтересів Міноборони, на яке працює їхній колишній шеф. Примітно, що уже під час великого вторгнення Росії Канєвський задекларував придбання дружиною квартири у Польщі та автівки, що спрокувало критику вже на його адресу.

Вдруге намагається потрапити до громадської антикорупційної ради журналістка Тетяна Ніколаєнко, яка балотується як членкиня «Незалежної антикорупційної комісії», що є проєктом Transparency International. Як і воєнний журналіст Юрій Бутусов, Ніколаєнко представляє видання «Цензор», близьке до Олександра Турчинова та Сергія Пашинського. Журналістка професійно аналізує закупівлі військових і активно критикує діяльність міністра Рустема Умєрова.

За словами Ніколаєнко, першому складу антикорупційної громадської ради критики закидали також те, що нібито це «рада Пашинського», але насправді вона дуже різна за складом. «Ми дуже сильно сварилися між собою. Так, якщо би рада виступала як колегіальний орган з якимись ініціативами на користь певних людей, це би одразу помітили… Навіть громадська рада першого скликання не була лобістською щодо чиїхось інтересів», – переконує журналістка.

Ніколаєнко також наголошує, що антикорупційна рада – це консультаційно-дорадчий орган при міністерстві, який прямо не впливає на рішення, результати тендерів. «Єдиний виняток – участь в колегіальному органі Ярової. Було багато суперечок, більшість вимагали її відкликання», – згадує спільну роботу в антикорупційній раді Ніколаєнко. Справа в тому, що діючий член ради і кандидатка на наступну каденцію Богдана Ярова окрім того, що є членом громадської антикорупційної ради, також є радницею заступника Міністра оборони Дмитра Кліменкова. Від громадськості вона входила до складу Департаменту державних закупівель як членкиня колегіального органу з питань тилового забезпечення Міноборони. «Дуже дивна ситуація, коли Ярова входить до колегіального органу, який займається технічними специфікаціями для речового забезпечення як повноцінний член цього органу, а решта антикорупційної ради – це люди лише з дорадчим голосом, маємо моніторингову функцію, не більше», – вказує Ніколаєнко на нерівність, яку може успадкувати наступний склад ради. 

Що далі

Вже після закриття голосування до громадської ради Центр протидії корупції (ЦПК), який очолює Віталій Шабунін, звинуватив міністра Умєрова у знищенні головної антикорупційної реформи в оборонці.

«Міністр оборони Рустем Умєров вніс зміни до статутів Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державного оператору тилу (ДОТ). Ці зміни підривають всю суть реформи оборонних закупівель, запроваджену після скандалу із «яйцями по 17», ідеться в повідомленні.

За висновками активістів, цими змінами міністр оборони надав собі повноваження, зокрема, зобовʼязувати посадових осіб агенцій укладати (чи розривати) угоди без огляду на позицію директорів, їх заступників чи Наглядових рад. «Наприклад, наказав купити непрацюючі 120-мм міни або 152-мм снаряди з переплатою в 90 млн євро – АОЗ купує негайно і без зайвих питань», ідеться в повідомленні ЦПК.  Реакції Міноборони і міністра Рустема Умєрова наразі немає.

Юрій Гудименко не бачить бажання Міноборони у тому, щоби конкурс відбувся в принципі, незалежно від результатів, адже «помилки», які стаються, носять системний характер. «Вибори відкладалися пів року, зараз знову переносяться на декілька тижнів… Я розумію Міноборони, бо вони отримають неконтрольованих людей, які не є їхніми друзями, нічим їм не зобов’язані. Вони намагаються саботувати, аби формування ради відбулося якомога пізніше», – вважає кандидат.  Хтось із тих, хто програє ці вибори намагатиметься оскаржити їх результати,  переконаний він.  Тетяна Ніколаєнко зауважує, що уже багато місяців нинішній склад громадської ради фактично є  напівлегітимним, бо мав би давно скласти свої повноваження: із серпня цього року не відбуваються засідання, ніяких голосувань немає. Мовляв, Міноборони вигідно, щоби громадська рада була у підвішеному стані, аби до її легітимності завжди були питання. «Говорила з деякими кандидатами. Ще два тижні тому вони запевняли: якщо програють, то подаватимуть у суди, бо, наприклад, комісія не вчасно визначила список кандидатів, які братимуть участь у голосуванні», – каже Ніколаєнко. На її думку, склад, який хоче отримати Міноборони, обрано не буде.

Кого представляють всі учасники конкурсу до громадської антикорупційної ради при Міноборони

Антикорупційна сокира:

  • Олена Нишпорка,
  • Микита Соловйов,
  • Анастасія Шуба

Асоціація правників України:

  • Андрій Романчук

Благодійний фонд «Благодійне об’єднання нації»:

  • Ореста Бріт, колишня радниця Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, волонтерка

Бюро протидії корупції:

  • Сергій Русаков

Ветеранська сокира:

Всеукраїнське бюро люстрації та протидії корупції:

  • Рудольф Акопян

Детектор влади:

  • Вероніка Гришко,
  • Анна Юрченко

Захист-Є:

  • Руслан Мельник

Київська спілка ветеранів війни з Росією:

  • Олександр Олівінський,
  • Олексій Свинаренко

Народний антикорупційний нагляд:

  • Роман Кутний
  • Олег Розум

Національний антикорупційний центр України:

  • В’ячеслав Левченко,
  • Тетяна Рибалко

Національний центр правозахисту:

  • Ганна Плоска,
  • Давид Пшеничний,
  • Єлизавета Яциняк

Незалежна антикорупційна комісія:

  • Максим Костецький,
  • Тетяна Ніколаєнко,
  • Олена Трегуб

Разом проти корупції:

  • Ігор Корольов
  • Євгенія Рябека,
  • Євгеній Слесаренко

Спілка офіцерів України:

  • Остап Осінчук

Стейтвотч:

  • Катерина Мітєва,
  • Інна Попович,           

Українське правниче товариство:

  • Віктор Біщук,
  • Віталій Масюк,
  • Олег Чернов,

Фундація ДЕЮРЕ:

  • Анна Калинчук,

Центр протидії рейдерству та корупції:

  • Олександр Геращенко,
  • Геннадій Кривошея,
  • Богдана Ярова

Центр суспільного контролю:

  • Катерина Даценко,
  • Антон Микитюк,
  • Віктор Прудковський

Михайло Глуховський, «Главком»

Джерело матеріала
loader