Люди можуть підсвідомо реагувати на вербальне спілкування під час сну
Люди можуть підсвідомо реагувати на вербальне спілкування під час сну

Люди можуть підсвідомо реагувати на вербальне спілкування під час сну

Сон давно розглядається як час, коли наш мозок відключається від світу — період відпочинку, коли наш розум відпочиває від того, що відбувається навколо нас. Але що, якщо спати не так обривається, як ми думали? Нещодавнє дослідження показує, що під час сну наш мозок може бути більш гармонійним з навколишнім середовищем, ніж ми могли собі уявити.

Це дослідження під керівництвом дослідників Дельфін Одіетт, Ізабель Арнульф і Лайонеля Наккаче показує, що люди можуть виявляти словесні сигнали та реагувати на них під час сну.

Сон і мозок людини

Ці вчені, експерти з неврології та нейронаук, проливають нове світло на таємничий світ сну. Їхні висновки показують, що під час певних стадій сну люди можуть «спілкуватися», розпізнаючи вимовлені слова та реагуючи за допомогою тонких рухів м’язів обличчя.

Це означає, що існують «вікна зв’язку» із зовнішнім світом, навіть коли ми міцно спимо. Дослідження, проведене в Паризькому інституті мозку, відкриває захоплюючі можливості. Наприклад, взаємодія з кимось під час сну або розуміння розумової діяльності, яка відбувається в різних фазах сну, може стати реальністю.

Слухання під час міцного сну

Щоб дослідити це явище, команда залучила як тих, хто регулярно спить, так і людей з нарколепсією — захворюванням, яке викликає надмірну денну сонливість і часті переходи до фази швидкого сну.

Нарколептики часто бачать усвідомлені сновидіння, що робить їх ідеальними учасниками для цього дослідження. Учасників попросили подрімати, поки мозкову активність контролювали за допомогою полісомнографії, інструменту, який відстежує різні фізіологічні сигнали під час сну.

Під час сну людський голос відтворював справжні та вигадані слова. Сплячим було дано вказівку реагувати на ці слова мімікою. Результати були вражаючими. «Більшість учасників, незважаючи на нарколептику чи ні, правильно реагували на словесні подразники, залишаючись спати», — зазначає Ізабель Арнульф. Це означає, що навіть уві сні наш мозок обробляє зовнішню інформацію і може реагувати належним чином.

Прогнозування вікон підключення

Дослідники виявили, що вони можуть передбачити, коли виникнуть ці «вікна зв’язку». Ці моменти відзначалися підвищеною мозковою активністю та іншими ознаками, пов’язаними з багатими когнітивними процесами.

«Наше дослідження навчило нас, що неспання та сон не є стабільними станами: навпаки, ми можемо описати їх як мозаїку свідомих і, здавалося б, несвідомих моментів», — пояснює Ліонель Наккаче.

Це кидає виклик традиційному погляду на сон як на однорідний стан несвідомості. Розуміння цих проміжних станів має вирішальне значення, особливо для розладів, пов’язаних зі сном. Такі стани, як лунатизм, сонний параліч і галюцинації, можуть бути пов’язані з цими вікнами зв’язку. Як зазначає Арнульф, ці ідеї можуть допомогти нам краще зрозуміти та лікувати такі розлади.

Моніторинг роботи мозку під час сну

Дослідження також підкреслює обмеження традиційних інструментів моніторингу сну, таких як електроенцефалографія (ЕЕГ). Хоча ЕЕГ надає цінні дані про мозкові хвилі, вона не завжди дає повну картину психічного стану сплячого.

Використовуючи більш точні фізіологічні вимірювання, дослідники отримали глибше розуміння сплячого розуму. Дельфін Одієт наголошує на необхідності передових методів у майбутніх дослідженнях. Вона передбачає використання інструментів нейровізуалізації, таких як магнітоенцефалографія та запис внутрішньочерепної активності мозку, для подальшого вивчення цих явищ.

Наслідки для розладів сну

Ці відкриття відкривають двері для багатьох можливостей. Чи могли б ми розробити стандартизовані методи спілкування зі сплячими? Чи може це допомогти нам зрозуміти, як навчання та пам’ять працюють під час сну?

Існує навіть потенціал для терапевтичного застосування при лікуванні розладів сну. Роль усвідомлених сновидців особливо інтригуюча. За словами Наккаче, такі люди можуть покращити усвідомлення як свого внутрішнього, так і зовнішнього світу під час сну. Це може надати унікальні можливості для вивчення свідомості та пізнання.

Сон, мозок і підсвідомість

Отже, що це означає для нашого розуміння сну? Це свідчить про те, що сон — це не просто пасивний стан, а активна фаза, коли наш мозок залишається на зв’язку з навколишнім світом. Це кидає виклик усталеним переконанням і спонукає нас переглянути межі між неспанням і сном.

Сон залишається одним із найзагадковіших аспектів біології людини. Ми проходимо різні стадії, від легкого сну до глибокого сну та швидкого сну, кожна з яких виконує різні функції. Це дослідження додає ще один рівень цієї складності, показуючи, що навіть уві сні наш мозок напружено працює. Захоплююче розглядати, як ці знання можуть вплинути на наше повсякденне життя.

Чи може прослуховування навчального матеріалу під час сну покращити навчання? Чи можемо ми одного разу повідомити важливу інформацію комусь, хто спить? Можливості величезні.

Оскільки ми продовжуємо досліджувати глибини сплячого розуму, подібні дослідження нагадують нам, що ще потрібно багато чому навчитися. Сон — це не лише відпочинок; це динамічний стан, який зберігає таємниці про свідомість, пізнання та наш зв’язок зі світом.

У майбутньому ми можемо виявити, що межа між сном і неспання не така чітка, як ми колись думали. Вдивляючись у ці вікна зв’язку, ми можемо відкрити нові способи покращити свій добробут і розкрити таємниці розуму. Повний текст дослідження опубліковано в журналі  Nature Neuroscience.

Джерело матеріала
loader
loader