Суд Грузії залишив у силі закон про "іноагентів" на час розгляду позовів щодо його конституційності

Про це повідомляє "Ехо Кавказу".

Призупинення дії закону підтримали два судді, коли шість виступили проти.

Позови до конституційного суду подали президентка Зурабішвілі, опозиційні депутати та представники медіа й неурядових організацій із вимогою призупинити дію закону про "іноагентів" на час розгляду позовів. Зазначено, що 1 вересня суд завершив триденні слухання у справі, однак рішення не оголосив.

У матеріалі пояснюють, конституційний суд Грузії частково прийняв до розгляду позови та розглядатиме їх по суті. Відтепер він має визначити, чи суперечить закон конституції, а саме статтям про право на недоторканність особистого та сімейного життя, особистого простору та комунікації; право на свободу думки, інформації, засобів масової інформації та Інтернету; свободу об'єднань; процесуальні права, а також про інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури.

Акцентується, що розгляд конституційного позову або конституційного подання не повинен перевищувати термін у 9 місяців з моменту реєстрації. В особливих випадках цей час можуть продовжити, однак не більше, ніж на 2 місяці.

Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".  

Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".

6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.

8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.

9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.

Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.

Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.

Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.

3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".

15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів".

Станом на 30 серпня з моменту набуття чинності закону "про прозорість іноземного впливу" в реєстр організацій, що представляють інтереси іноземних держав, внесли 233 суб'єкти.