Новый генсек НАТО, Байден пойдет на уступки Украине, Шольц хочет говорить с Путиным: новости дня

Марк Рютте оголосив Україну своїм пріоритетом і обіцяє наблизити вступ нашої країни до НАТО.

Байден нібито дав сигнал, що готовий до зміни статусу України у НАТО.

Financial Times пише, що Україна почала відкритіше говорити із Заходом про поступки територіями в обмін на гарантії безпеки.

Боррель попереджає про ймовірність надзвичайної ситуації в Україні через ситуацію в енергетиці.

А ще – передвиборчі Грузія та Румунія, ну і, звісно, ескалація на Близькому Сході і реакція на це Заходу.

Про все важливе і цікаве за вівторок, 1 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Новий генсек НАТО.

Колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у вівторок офіційно прийняв повноваження генерального секретаря НАТО від свого попередника Єнса Столтенберга.

Він оголосив Україну своїм пріоритетом і обіцяє наблизити вступ України в НАТО.

Разом з тим Рютте утримався від прогнозів щодо того, коли складуться обставини для запрошення України у НАТО.

Серед іншого новий генсек НАТО закликав не слухати ядерні погрози Росії та повідомив про дуже складну ситуацію на полі бою в Україні.

Єнс Столтенберг у прощальній промові подякував представникам країн-членів за співпрацю та підбив підсумки десятиріччя на посаді.

"Ми посилили нашу оборону – замість нуля у нас тепер вісім бойових груп з десятками тисяч боєздатних військових НАТО на нашому східному флангу.

Ми перейшли від тисяч до пів мільйона військових, які перебувають у режимі підвищеної готовності, і від трьох до 23 союзників, які витрачають на оборону понад 2% ВВП", – сказав Єнс Столтенберг.

Він підкреслив, що Північноатлантичний альянс посилився також інституційно і до нього вступили ще чотири країни: Чорногорія та Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.

"А Україна зараз ближча до НАТО, ніж будь-коли раніше.

У 2014 році ми надавали Україні лише деяку незначну підтримку.

Зараз ця підтримка – масштабна", – зазначив Столтенберг.

Байден піде на поступки Україні.

Як пише Financial Times, з’явилися попередні ознаки того, що президент США Джо Байден може дати згоду змінити статус заявки України на членство в НАТО до того, як залишить посаду президента на початку наступного року.

"Західний посадовець, поінформований про переговори Зеленського у Вашингтоні, сказав, що є попередні ознаки того, що Байден може погодитися просувати статус заявки України на членство в НАТО до того, як він залишить посаду в січні", – йдеться у публікації.

За словами одного з західних посадовців, земля в обмін на членство в НАТО – "це єдине рішення, всі це знають".

Дехто пропонує модель членства Західної Німеччини в Альянсі, яке тривало понад три десятиліття до падіння Берлінської стіни і возз'єднання зі східними регіонами.

"Західнонімецька модель набирає обертів, особливо в Білому домі, який був найбільш скептично налаштований щодо членства в НАТО", – коментує Джеремі Шапіро, голова вашингтонського офісу Європейської ради з міжнародних відносин.

Неназваний український урядовець повідомив виданню, що "найважливіше для нас – це гарантії безпеки".

У тій же статті Financial Times зазначає, що Україна почала відкритіше говорити із Заходом про поступки територіями.

За словами дипломатів, новий міністр закордонних справ України Андрій Сибіга використав приватні зустрічі із західними колегами під час свого першого візиту до США, щоб обговорити потенційні компромісні рішення, і був більш прагматичним щодо можливості проведення переговорів про "землю в обмін на безпеку", ніж його попередник.

Згодом у Міністерстві закордонних справ спростували публікацію FT про обговорення Україною територіальних компромісів.

До речі, Die Zeit пише, що канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше за два роки хоче подзвонити Путіну.

Щодо підтримки України.

Новий генеральний секретар Ради Європи, швейцарець Ален Берсе у першому виступі на Парламентській асамблеї РЄ у вівторок, 1 жовтня, пріоритетами своєї роботи назвав Україну, демократію та єдність.

Високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель вважає, що за кілька тижнів в Україні може виникнути надзвичайна ситуація через постійне руйнування Росією енергетичної інфраструктури.

Він попереджає, що це може призвести до того, що ще більше українців "будуть змушені покинути свої домівки та країну".

Щоб уникнути постійного циклу "ми ремонтуємо – вони руйнують", Боррель закликав міжнародних партнерів прискорити постачання систем протиповітряної оборони та перехоплювачів для України.

США замовили бомби у Boeing на $6,9 млрд, зокрема і для України, а виробник самохідних артилерійських установок Caesar створив філію в Україні.

"Довірена особа РФ" в Грузії.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі переконана, що доля Європи визачатиметься результатом війни в Україні, а також результатами запланованих виборів у Молдові та Грузії.

Напередодні визначальних парламентських виборів керівна партія Грузії "Грузинська мрія", щоб компенсувати в очах виборців розрив із Заходом, зробила ставку на можливість мирної реінтеграції країни.

Крім того, ще у середині вересня лідер керівної партії Грузії Бідзіна Іванішвілі заявив, що "Грузинська мрія" у разі перемоги хоче "вибачитися за війну" 2008 року і покарати Михеїла Саакашвілі та інших членів тогочасного уряду.

Також у "Мрії" заговорили про наміри змінити конституцію "для мирного возз’єднання територій", та що передумови для цього можуть скластися "у будь-який момент".

Наприкінці тижня міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров заявив, що бачить "щиру оцінку минулого" з боку грузинської влади, і Росія "готова допомогти".

Мер Тбілісі Каха Каладзе, впливовий політик партії "Грузинська мрія", заявив, що бачить у цій заяві Лаврова "позитив".

Після цього в РФ дали зрозуміти, що й за такого сценарію не збираються виводити війська з Абхазії і Цхінвальського регіону.

Президентка Грузії назвала політику уряду країни небезпечною, а керівну партію "Грузинська мрія" – "довіреною особою Росії".

До речі, в Грузії до реєстру "іноагентів" внесли перші організації.

Румунія напередодні виборів.

Кампанію топкандидата в президенти Румунії, колишнього заступника генсека НАТО Мірча Джоане, координував партнер пропагандиста з РФ.

За даними журналістів, до кампанії Джоане принаймні якийсь час був причетний Рареш Менеску.

Він має спільний бізнес із росіянином Алексеєм Козловим у Румунії – компанія Beluga Ventures.

Розслідувачі виявили, що Козлов також мав таємне ім'я – Алекс Крепчинський, яке використовував для пропаганди на користь Росії після її вторгнення в Україну у 2014 році.

Козлов-Крепчинський публікував пропаганду в соцмережах і вербував в інтернеті проросійськи налаштованих українських "активістів" за збір інформації про інших громадян України.

Мірча Джоане у відповідь натякнув на втручання РФ після розслідування проти нього.

А голова провідної опозиційної партії Румунії "Союз порятунку громадян" (USR) Елена Ласконі хоче оголосити прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана персоною нон-грата в разі, якщо політсила переможе на виборах.

Слід також додати, що парламент Румунії схвалив створення навчального центру для підготовки українських морпіхів.

За даними Politico, у Білому домі "тихо" підтримали операцію Ізраїлю проти "Хезболли".

Операцію підтримав і глава Пентагону.

1 жовтня Ізраїль розпочав наземну операцію на півдні Лівану проти "Хезболли".

Британія замовила чартер для евакуації своїх громадян у Лівані.

Туреччина каже, що готується евакуювати з Лівану громадян 20 країн.

Країни ЄС закликали своїх громадян покинути Ліван.

Франція відправила вертольотоносець до берегів Лівану.

Глава МЗС Британії закликав до політичного, а не військового рішення ситуації в Лівані.

Високий представник ЄС з зовнішньої та безпекової політики Жозепа Боррель у своїй заяві знову закликав негайно припинити вогонь між "Хезболлою" та Ізраїлем на тлі загострення ситуації в Лівані.

Європейському Союзу не вдалося затвердити спільну заяву, яка закликала до "негайного припинення вогню" між Ізраїлем і проіранським угрупованням "Хезболла" та засуджувала кількість загиблих мирних жителів в Лівані.

За даними ЗМІ, заяву заблокувала Чехія.

Як пояснила речниця чеського МЗС Мар’яна Вернер, декларація "в односторонньому порядку обмежила право Ізраїлю на самооборону проти терористів "Хезболли", які місяцями обстрілюють цивільне населення на півночі Ізраїлю".

До речі, глава МЗС Чехії залишається в уряді як позапартійний після виходу його партії з коаліції через провал на виборах.

Президент США Джо Байден та віцепрезидентка Камала Гарріс проводять зустріч з командою посадовців з питань національної безпеки на тлі ракетної атаки Ірану на Ізраїль.

Байден доручив військовим США допомогти Ізраїлю зі збиттям іранських ракет.

А прем’єрка Данії впевнена, що військове втручання може покласти край війні на Близькому Сході.

Решта новин.

Опозиція Албанії зірвала засідання парламенту: жбурляли предмети й спалили стільці.

ЄС та США відреагували на безлади.

ЗМІ: У Греції потонули дві українські туристки.

У Цюриху чоловік напав на трьох дітей біля дитячого садка та поранив їх.

Німеччина після майже повної заморозки відновила депортації до Росії.

Ультраправі в Нідерландах погрожують виходом з коаліції через міграцію.

Німецький бізнес бачить в Україні прогрес у боротьбі з корупцією.

США і Британія наклали санкції на російських хакерів з "Корпорації зла".

Литва денонсувала три економічні угоди з Росією та Білоруссю.