Днями Україна заблокувала транзит російської нафти через південну гілку нафтопроводу "Дружба" до Угорщини й Словаччини через посилення санкцій РНБО проти російської компанії "Лукойл". У відповідь на це, угорська сторона влаштувала істерику, погрожуючи не лише блокувати постачання електроенергії до України, а й фінансування допомоги Заходу.
Главред дізнавався, чи вийде в Орбана та його кабінету відігратися на Україні та як на це реагуватиме Захід.
Угорщина шантажує Україну через транзит нафти з РФ - що відомо
Про блокування транзиту нафти через Україну вперше стало відомо 17 липня, коли про це заявив міністр іноземних справ Угорщини Петер Сіярто в рамках зустрічі з головою МЗС РФ Сергієм Лавровим у кулуарах засідання ООН.
"Зараз в Україні склалася правова ситуація, на підставі якої "Лукойл" наразі не постачає нафту до Угорщини. Зараз ми працюємо над юридичним рішенням", – сказав Сіярто.
Зокрема, у МЗС Угорщини припинення транзиту назвали "незрозумілим і неприйнятним".
Більше того, на думку Угорщини, дії офіційного Києва щодо транзиту нафти з РФ нібито порушують Угоду про асоціацію з ЄС.
"Цим маршрутом транспортування нафти забезпечується не тільки Угорщина, а й Словаччина. Оскільки питання енергопостачання - це не політичне, а інфраструктурне питання, і оскільки проблема постачання Угорщини нафтою фізично не може бути вирішена без поставок нафти з Росії, просто тому, що немає іншого альтернативного транспортного маршруту, іншого трубопроводу з інших країн до Угорщини, який міг би постачати нам достатню кількість нафти. Тому Угорщина, Словаччина і Чехія були звільнені від санкцій ЄС щодо транспортування нафти. Таким чином, очевидно, що рішення України докорінно загрожує безпеці енергопостачання Угорщини та Словаччини", - цитує Сіярто видання Magyar nemzet.
Тому тепер Будапешт вирішив вдатися до відвертого шантажу, адже окрім ініціювання консультації з Євросоюзом та у перспективі – судовим позовом проти України, угорська сторона погрожує блокуванням 6,5 мільярдів євро від Євросоюзу, призначених для надання військової допомоги Україні та можливою зупинкою експорту електроенергії через енергосистему Угорщини до України.
У Орбана і Фіцо погрожують судами?
Нагадаємо, Україна запровадила санкції проти російського "Лукойлу", найбільшого нафтового гіганта країни-агресора, ще у 2018 році, а у червні 2024 року розширила їх та включила до переліку обмежень питання транзиту нафти.
Окрім Угорщини, зі схожими намірами виступають і у Словаччині. Так, міністр оборони Словаччини Роберт Калиняк назвав дії Києва "безвідповідальними" та заявив, що Україна "багато чим ризикує". Водночас президент Словаччини Петер Пеллегріні допустив можливість Братислави застосувати "невизначені взаємні заходи".
Він також нагадав, що Словаччина допомогла Україні з реверсом газу та допомагає з постачанням електроенергії.
"Якщо ситуація не покращиться, нам доведеться реагувати", – сказав Пеллегріні та додав, що Словаччина не заслуговує на таке ставлення з боку України.
У той же час, в "Укртранснафті" у відповідь на обвинувачення Угорщини та Словаччини заявляли, що транспортування нафти до європейських країн здійснюється у плановому режимі відповідно до отриманих заявок європейських замовників.
Натомість у Єврокомісії, куди Угорщина та Словаччина звернулись з ініціативою проведення консультацій через питання зупинки транзиту нафти з РФ, заявили, що поки не вбачають безпосереднього впливу на безпеку постачання нафти до ЄС.
"Судові процеси тривають роками, а проблеми з паливом будуть зараз"
За словами Сіярто, через нафтопровід "Дружба" до Угорщини та Словаччини надходило близько 2 мільйонів тонн нафти щороку. На думку виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександра Леонова, реакція Угорщини свідчить про те, що Україна намацала суттєвий важіль впливу на уряд Орбана. Адже від транзиту нафти напряму залежать ціни на пальне в Угорщині, і якщо вони почнуть зростати, то це, вочевидь, вдарить по позиціях Орбана, проти якого наразі активно виступає його колишній однопартієць і головний опонент Петер Мадяр.
За словами експерта, наміри Будапешта звертатися до міжнародних судів після розгляду суперечки з Україною в європейських інстанціях вже наперед свідчать про те, що у Орбана не впевнені в ухваленні позитивного рішення на свою користь.
Хто такий Олександр Леонов
Олександр Леонов - виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента".
Народився 18 березня 1971 року у с. Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області. Закінчив Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут".
Працював у Національному інституті українсько-російських відносин (пізніше – Національний інститут проблем міжнародної безпеки) при Раді национальної безпеки і оборони України, Офісі лідера блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка (2003-2005 рр.), Секретаріаті Президента України (заступник керівника служби), ГО "Центр розширення можливостей".
Автор низки наукових статей та досліджень на тему використання телебачення і Інтернету в інформаційних війнах, інформаційних спецопераціях і т.п.
"Вони не дуже вірять, що Європейський Союз на це відреагує, тому що Угорщина багатьох, мʼяко кажучи, дістала. Можливо, їй вдасться довести щось у судових інстанціях, але такі процеси тривають довго, роками, а проблеми з цінами на пальне переслідуватимуть Угорщину вже зараз. Тому Орбану, скоріше за все, доведеться домовлятися з Києвом. І очевидно, Київ може висунути певні політичні вимоги – наприклад, про розблокування шляху України до ЄС та НАТО", – сказав Леонов "Главреду".
І додав: якби Будапешт мав би зі свого боку реальну можливість зупинки постачання палива та електрики до Україні, це вже б сталося. Тим паче, що в Угорщині питання енергетики не контролюються державою, адже там це – приватний бізнес.
Наслідки для України
Як розповів "Главреду" експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, у кінцевому рахунку Угорщина та Україна, ймовірно, досягнуть компромісу. А усі претензії Угорщини – суто політичні, оскільки Угорщина намагається зайняти своє місце у переговорних питаннях щодо війни в Україні.
Хто такий Юрій Корольчук
Юрій Корольчук - енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
Закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Протягом 1998-2002 року реалізовував низку аналітичних проєктів у Центрі політичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, Центрі політичних досліджень "Нова Хвиля", Центрі політичного прогнозування газети "Високий замок".
У 2003-2004 рр. очолював прес-службу компанії ДК "Газ України", що входиила до структури НАК "Нафтогаз України".
У 2004-2005 рр. став головою прес-служби ВАТ "Укртранснафта", що входить до структури НАК "Нафтогаз України" і є монополістом на ринку транспортування нафти в напрямку країн Європейського Союзу та на вітчизняні нафтопереробні заводи.
З 2006 по 2010 рік - начальник прес-центру НАК "Нафтогаз України".
З 2010 року - один із засновників Інституту енергетичних досліджень, член Наглядової Ради Інституту енергетичних стратегій.
А от щодо експорту електроенергії, який Угорщина погрожує зупинити, то, за словами Корольчука, протягом останнього періоду Україна забирає найбільше електроенергії саме з Угорщини.
"Фактично 40 відсотків, приблизно 10-12 мільйонів кіловат ми беремо саме з Угорщини. А моментами, й більше. Імпорт електроенергії потрібен нам для підтримки рівноваги у системі. Але це не зовсім угорська електроенергія – перетоки йдуть з Австрії та інших країн. І якщо вони перестануть це робити, то ми нічого і не отримаємо", – зауважив експерт.
Результат переговорів з Угорщиною має зʼявитися, на думку Корольчука, до кінця осені, оскільки саме тоді може зрости ціна закупівлі електроенергії, у тому числі і для самої Угорщини.