Держпродспоживслужба б’є на сполох: за «харчове шахрайство» в Україні нема покарання

В Україні немає чіткого законодавчого визначення поняття «харчове шахрайство» та відповідного механізму притягнення до відповідальності. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

За його словами, ця прогалина у законодавстві суттєво ускладнює боротьбу з недобросовісними виробниками та продавцями, які свідомо вводять споживачів в оману, підміняючи інгредієнти, фальсифікуючи маркування або порушуючи технологічні норми.

Ткачук звернув увагу на труднощі, з якими стикається Держпродспоживслужба у своїй діяльності. Зазначимо, що мораторій на проведення планових перевірок значно обмежує можливості контролю якості продуктів харчування. Хоча у великих торговельних мережах контроль за якістю здійснюється більш ретельно, на агропродовольчих ринках ситуація значно гірша. Часто трапляються випадки, коли інформація на етикетці не відповідає дійсному складу продукту.

«Знову впираємося у мораторій на проведення перевірок. Проте зауважу: у мережах магазинів більш прискіпливіше контролюється якість продукції, аніж на агроринках. Там можуть траплятися випадки, коли на етикетці товару зазначено одну інформацію, а його справжній вміст зовсім інший», – сказав він. 

Однією з ключових проблем є відсутність законодавчого визначення понять «харчовий фальсифікат» та «харчове шахрайство». Це призводить до неоднозначного тлумачення та ускладнює притягнення винних до відповідальності. Наприклад, незрозуміло, чи вважати харчовим шахрайством виробництво продукції без відповідного дозволу, якщо вона відповідає стандартам якості.

Ткачук повідомив, що Держпродспоживслужба разом з Мінагрополітики, МОЗ та народними депутатами активно працює над законопроєктом, який має на меті усунути цю прогалину у законодавстві. Законопроєкт передбачатиме чітке визначення «харчове шахрайство» та встановлення відповідальності, включаючи кримінальну, за такі дії.

«Вилучені партії товару можуть не відповідати вимогам ДСТУ, при цьому не містять шкоди здоров’ю людини. На кону стоїть питання про притягнення до відповідальності. Тому спільно з представниками Мінагрополітики, МОЗ та народними депутатами приступили до напрацювань, щоб закріпити у законодавстві єдине визначення, що таке «харчове шахрайство». А також передбачити за це відповідальність, у тому числі й кримінальну», – сказав він. 

Зазначимо, наразі підприємці та бізнес-асоціації звертаються до Держспоживслужби з проханням відновити перевірки. За зверненням бізнесу таких заходів за час повномасштабної війни було 10 тис., із них 2/3 – за ініціативи самих підприємців.