Більшість українських хірургинь стикаються з гендерною дискримінацією на роботі

Попри активний рух за гендерну рівність у різних галузях нашого життя, хірургині продовжують стикатися з дискримінацією за статтю на всіх етапах кар’єри: під час навчання, в інтернатурі, та на роботі. Щоби показати реальну ситуацію з гендерною нерівністю в хірургії, команда "SurgFem: Хірургині для хірургинь" провела всеукраїнське дослідження "Жінка в хірургії: проблеми не існує?".

Дискримінація хірургинь

В анкетуванні взяли участь 340 хірургинь та інтернок за різними хірургічними спеціалізаціями з різних регіонів України.

За отриманими даними, більшість лікарок не отримує належної підтримки під час вибору хірургічного фаху під час навчання (65,8 %), а 35 % хірургинь повідомили, що їхня стать негативно вплинула на якість підготовки під час інтернатури. До того ж гендерні стереотипи ускладнюють пошук місця роботи після завершення інтернатури (60,8 %).

54 % лікарок переживали принизливі вислови або зневажливе ставлення до своєї статі з боку колег, стільки ж (55 %) – сексуальну об’єктивацію чи домагання від них. Хірургині визначають основними перешкодами на своєму професійному шляху дискримінацію на роботі (48,5 %), професійне вигорання (50 %), відсутність підтримки від керівництва (41,5 %).

68 % хірургинь плутали з медсестрою інші медики, 92 % – пацієнти. Більшість хірургинь (54,7 %) повідомила, що пацієнти сумніваються у їхніх професійних навичках тільки через стать лікарки. В операційних жінки-хірургині здебільшого асистують (51,8 %), а самостійно проводять операції лише 9 % опитаних.

Що робити

Хірургині поділились власними баченнями, які можна позбутися гендерної нерівності:

1. "Потрібне усвідомлення чоловіками-хірургами того факту, що жінка-хірург може бути нічим не гіршою за них, а в деяких моментах навіть кращою. Встановлення менторства над жінками-хірургами, особливо під час декретної відпустки та після виходу з неї".
2. "Швидке реагування на ситуації гендерної нерівності та створення анонімної служби для звернень громадянок. Впровадження обов’язкового відсотка участі жінок у роботі хірургічних відділень".
3. "Більше жінок на керівних посадах. Більше молоді серед колективу".
4. "Зобовʼязання працевлаштування хірургів та хірургинь у співвідношенні 50/50".
5. "Анонімний конкурс на посаду хірурга, який унеможливить вплив вікових та гендерних факторів".