Чи стануть непридатні придатними: хронологія подій навколо скандального законопроєкту про мобілізацію

Нові правила мобілізації та демобілізації напрацьовувалися в оборонному комітеті протягом усього року, але фінальний документ став несподіванкою.

Щоб продовжувати війну, Україні потрібно мобілізувати майже пів мільйона людей — таку цифру на пресконференції 19 грудня озвучив президент Володимир Зеленський. 

Нові правила і норми спеціальна робоча група напрацьовувала від кінця червня 2023 року. Результатом її роботи став законопроєкт, який Міністерство оборони внесло до парламенту 25 грудня.  Його багато разів переписували — загалом було 27 варіантів. Суть нововведення — усі громадяни віком від 18 до 25 років мають прослужити п'ять місяців: три місяці загального вишколу і ще два — фахової підготовки. Документ несе також і економічні ризики, зокрема через обмеження для людей, які ухиляються від військового обліку, у певних державних і фінансових послугах.

Якщо фінальна версія законопроєкту, який може бути проголосований у січні, змусить значну частину населення обірвати будь-які звʼязки з державою, щоб вона не могла їх вирахувати, знайти і призвати, негативний ефект для економіки буде важко переоцінити, каже очільник економічного комітету Дмитро Наталуха. Сьогодні, 4 січня, законопроєкт, який викликав обурення у Мережі та у суспільстві, розглядає Верховна Рада.

ТСН.ua пропонує згадати, з чого все почалося.

Заступниця очільника комітету з нацбезпеки Мар'яна Безугла, яка входить до групи авторів, почала писати про проєкт у себе в Facebook вночі 25 грудня. Було щонайменше три пости — здебільшого про її пропозиції, які до проєкту не включили, і традиційно про критику Залужного.

Нардепка закликала його звільнитись. Це спричинило справжню бурю в українському політичному житті. Все це відбувалось на тлі інсайдерських чуток про конфлікт між Офісом президента Зеленського і вищим військовим командуванням, який лише поглибився після публікації на початку листопада статті Валерія Залужного в британському виданні The Economist.

Обурення викликало також те, що нардепка у законопроєкті пропонує прирівняли чоловіків і жінок. Жінкам надаватимуть відстрочку за умови вагітності. 

Пости Безуглої спровокували масштабний резонанс в Україні, після чого ВР почала вносити правки у законопроєкт.

Згодом у Верховній Раді України повідомили деталі внесення змін у чинне законодавство стосовно мобілізації і звільнення з військової служби.

Відповідні зміни розкрив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.

Цимбалюк розповів, що насамперед продовжує працювати робоча група у складі представників всіх фракцій та груп, які зосереджуються на вдосконаленні законодавства у сфері військової діяльності.

У Залужного увірвався терпець

Зрештою пояснювати зміни вийшов головком Валерій Залужний. Це була перша його пресконференція від початку повномасштабного вторгнення. Вона тривала всього 36 хвилин. Більшість запитань стосувалися пакета урядових законопроєктів і заразом нагадав, що Збройні сили не пишуть і не вносять закони.

За його словами, військове командування не робило запиту на конкретні цифри мобілізованих українців. Ідеться про цифру у 400—500 тисяч людей, про яку говорив, зокрема, президент Володимир Зеленський.

"Окремим запитом на безпосередньо Кабмін чи Верховну Раду ми не робимо", — сказав він і додав, що військове командування регулярно формує запити на кількість боєприпасів, зброю та людський ресурс.

Водночас Валерій Залужний зазначив, що цифра у 400—500 тисяч мобілізованих сформована військовим командуванням на наступний рік. Вона враховує покриття поточного недоукомплектування і створення нових військових частин, а також прогнозування втрат Сил оборони України.

Також головнокомандувач дав пояснення щодо параметрів придатності до військової служби, які прописані у законопроєкті про мобілізацію. Генерал наголосив, що документ пропонує вилучити поняття "обмежена придатність". Будуть тільки придатні або ні — це вирішуватиме військово-лікарська комісія.

"Сьогодні оперування ступенем інвалідності 2 і 3 групи не є актуальним, бо придатність до військової служби вирішує не людина, а ВЛК", — зазначив Залужний.

Окрім цього, на окремому брифінгу генерал заявив, що Генштаб разом із Міністерством оборони погодили термін служби, після якого можлива демобілізація — це 36 місяців безперервної служби.

Щоб замінити військових 2025 року, за його словами, вже 2024 року потрібно починати призов та готувати нових людей.

Критика опозиції

Окремі пропозиції в законопроєкті вже викликали значний резонанс та навіть критику, особливо в опозиції. Найімовірніше, до документа запропонують значну кількість правок. У опозиції схвалюють те, що документ відчиняє двері для демобілізації військових, які давно служать, а також для військових з інвалідністю. Але деякі положення вже викликали гостру критику.

Зокрема, співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко розкритикувала норму про демобілізацію аж за 36 місяців безперервної служби.

"Уявляєте собі три роки під Бахмутом чи Авдіївкою? – обурюється вона. - Будемо добиватися права на демобілізацію через два роки, які військовий весь цей час був не в тилу, а на нулі".

Вона також назвала "антиконституційними та кричущими" норми про обмеження прав громадян, які уникають мобілізації. Зокрема, внесення їх до реєстру боржників.

"Очевидно, що тут відкривається простір для зловживань з боку ТЦК, бо за їхнім рішенням до військовозобовʼязаних буде застосовано ряд обмежень, які можуть перетворити життя українських чоловіків на пекло. Адже мова йде про позасудове позбавлення права розпоряджатися своїм майном і інше, навіть якщо в тебе є хвороби чи інші підстави для відстрочки, але ТЦК їх "не побачив", - пояснює Геращенко.

Також багато оглядачів дивуються, що документ подав на розгляд уряд, а не президент, який є Верховним головнокомандувачем. Зокрема, видання Reuters зазначає, що уряд України намагається заохотити сотні тисяч українців мобілізуватися до ЗСУ посиленим контролем і збільшеними штрафами. Та експерти вважають, що законопроєкт потребує доопрацювання.

Верховна Рада допрацює закопроєкт про мобілізацію

Робоча група врахує зауваження Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, який заявив, що деякі норми законопроєкту суперечать Конституції. Також група розгляне занепокоєння щодо корупційних норм. Про це стало відомо сьогодні, 4 січня.

Секретар комітету та народний депутат Роман Костенко уточнив, що Рада розпочинає роботу над законопроєктом — його можуть відправити на доопрацювання.

А депутатка від "Слуг народу" Євгенія Кравчук заявила, що урядовий законопроєкт про мобілізацію не будуть виносити на розгляд Верховної Ради в тому вигляді, в якому його зареєстровано.

Підготують компромісний варіант, каже Кравчук, і головну роль у його створенні гратиме профільний Комітет з питань безпеки й оборони.

Що наразі відомо про законопроєкт

Нарешті влада оприлюднила своє комплексне бачення посилення мобілізації в Україні, про яке говорять останні два місяці. Ввечері, 25 грудня, Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради два законопроєкти: щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби та про зміни про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. У парламенті їх зареєстрували під номерами 10378 та 10379. Вони передбачають зміну призовного віку від 27 до 25 років, спрощення процедури вручення повісток та запровадження жорстких санкцій за ухилення від призову.

За задумом Генштабу, Міністерства оборони, та загалом уряду та Офісу президента, які, власне, і є ініціаторами змін та відповідальними за них, ці два проєкти мають не лише допомогти впорядкувати питання військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, посилити соцзахист військовослужбовців, а й покращити показники мобілізації та поповнити військо новими людьми, додатково залучивши до нього 2024 року 450-500 тисяч осіб.

У перші години після появи на сайті Верховної Ради законопроєкт став предметом бурхливого обговорення. Окремі пропозиції уряду викликали критику — юристів, економістів та політологів. Частина депутатів від опозиції сказала, що не підтримує документ, частина — заявила, що готує свої правки. Прем'єр-міністр і міністр оборони вирішили мовчати.
Експерти говорять, тема мобілізації за півтора року перетворилась на складну для суспільства. І головна причина — брак відповідної комунікації.

Які пункти можуть виключити з законопроєкту про мобілізацію — у ВР назвали головні

Народні депутати України можуть прибрати декілька пунктів зі скандального законопроєкту №10378 про мобілізацію. Цього тижня буде напрацьований більш компромісний варіант, який може дозволити проголосувати за нього в сесійній залі. 

Про це повідомила заступниця очільника парламентської фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Головні скандальні тези нового законопроєкту:

• повістки через електронний кабінет призовника та електронну пошту;
• скасування відстрочки (та можлива мобілізація) для людей з інвалідністю ІІІ групи;
• покарання для ухилянтів: заборона на проведення операцій з рухомим і нерухомим майном, обмеження у праві керувати транспортом та отримання водійського посвідчення, обмеження прав розпоряджатися коштами та іншими цінностями, відмова в підписанні кредитних договорів, зупинка отримання пільг і послуг від держави;
• припинення надання консульських послуг в українських дипустановах за кордоном у разі відсутності військово-облікових документів;
• кримінальна відповідальність за відмову проходити ВЛК.