G7 вже близька до рішення конфіскувати активи Росії – ЗМІ

Західні країни почали більш активний пошук способів легально конфіскувати активи Центрального банку Росії, які були заморожені у Європі, США та інших державах у рамках санкцій за вторгнення РФ до України. Пошук ведеться на тлі того, що політичні суперечки у Європейському Союзі та США загрожують залишити Україну без фінансування.

Про це пише видання The Financial Times. У матеріалі нагадується, що загальна сума російських активів, яка заморожена на Заході, складає понад 300 млрд доларів США; їхня конфіскація стане радикальним кроком, який переведе фінансовий тиск на РФ на новий рівень.

Конфіскацію активів Росії розглядають, як альтернативний спосіб забезпечення безперервного фінансування потреб України. З огляду на те, що проросійський прем'єр Угорщини Віктор Орбан зірвав прийняття 50 мільярдів євро для України, а в США не можуть проголосувати за 61 млрд доларів допомоги Україні через впертість республіканців, на яких впливають проросійські трампісти, ідея має сенс. Особливо, якщо зважати на великі витрати, які знадобляться для повоєнного відновлення України.

Раніше країни "Великої сімки" не могли зважитися на такий крок, вважаючи, що можуть таким чином втратити довіру іноземних інвесторів та підірвати позиції долара і євро. Але останнім часом США стали більш наполегливі у цьому питанні – Вашингтон вважає, що існує легальний шлях конфіскації активів, який повністю відповідає міжнародному праву.

"Члени G7 та інші держави, які постраждали від дії Росії, можуть конфіскувати російські суверенні активи як контрзахід, щоб спонукати Росію припинити свою агресію", – сказано в американському документі, з яким ознайомилось видання.

Джерело, знайоме з перебігом переговорів, сказало журналістам, що США активізували дії з конфіскації активів Росії. Вашингтон вважає, що часу для прийняття рішень обмаль – тому ідею можуть обговорити у лютому 2024 року, місяці, коли російському вторгненню в Україну виповниться два роки.

Водночас в ЄС пропозиції поки що обмежуються лише арештом російських активів та обережними натяками на можливість використання прибутків, які отримували депозитарії, що зберігають цінні папери Центробанку РФ. Втім, навіть натяки на таке викликали погано контрольовану істерику у Європейського банку, деяких лідерів держав та депозитаріїв, які не дуже й хочуть втрачати ці прибутки.

Але заклики до використання активів Росії звучать все гучніше. Девід Кемерон, новий голова МЗС Британії, заперечує негативний вплив такого заходу на будь-які іноземні інвестиції – на його думку, ті інвестори, які могли б стурбуватися, вже стурбовані тим, що активи РФ заарештовано. Британія, додав він, повинна діяти разом із США, оскільки "надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів".

Доведеться долати спротив країн G7, які є членами Євросоюзу, оскільки саме у Європі зберігається левова частка російських активів. Німеччина, Франція та Бельгія протестують, посилаючись на "юридичні проблеми", але в США планують переламати думку союзників та домогтися їхньої згоди. Вашингтон вважає, що конфіскація – цілком законний контрзахід.

"Усі дискусії впираються у питання: чи тільки західні громадяни та скарбниці повинні платити за війну, чи Кремль також має це зробити?… Нам потрібно знайти спосіб отримати гроші для України у будь-якій формі. І дедалі більше країн поглядають на активи та дивуються, чому вони досі не використовуються", – резюмувало одне з джерел видання.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що Європейська комісія планує використати 15 млрд євро із заморожених активів росії для надання фінансової допомоги Україні. Проблема в тому, що розроблений Єврокомісією план повинні підтримати всі держави-члени Європейського союзу.