Сьогодні наша оцінка українського книжкового ринку — 120–150 млн дол. Чому долари, а не гривні? Бо частково це нівелює інфляцію та девальвацію, які важко спрогнозувати за поточних економічних умов.
Для порівняння: станом на 2023 рік книжковий ринок Німеччини оцінювали приблизно в 9,9 млрд євро — він є одним із найбільших у Європі. Ринок Польщі — близько 600 млн євро.
Крім того, книжковий ринок України залишається під значним впливом економічної нестабільності, спричиненої війною. Проте, незважаючи на цей виклик, простір і перспективи для його зростання є істотними, особливо якщо Україна успішно подолає продаж контрафактної продукції та заручиться підтримкою ЄС для подальшого розвитку культурних індустрій.
Нині книжковий ринок складається з двох основних сегментів:
- друковані книги. Цей сегмент і далі домінує в Україні, підтримуваний культурними вподобаннями та зростанням попиту на літературу рідною мовою;
- електронні та аудіокниги. Сегмент швидко зростає, але стримується недостатньою цифровою інфраструктурою та захистом інтелектуальної власності.
Використовуючи статистичні моделі, спробуймо спрогнозувати, як зростатиме український книжковий ринок залежно від рівня співпраці з ЄС і доступу до європейського фінансування. Для розрахунку цих сценаріїв на п’ятирічний період (2025–2030 роки) використано середньорічний темп зростання (CAGR), який є загальним показником для прогнозування зростання ринку.
Цифри зростання ринку не включають ефекту від запровадження державних програм часткової компенсації оренди книгарень, сертифікатів на купівлю книг для молодших читачів, відновлення закупівель книг для бібліотек. Хоча ці чинники, безперечно, також матимуть позитивний вплив на розвиток книговидавництва.
Консервативний сценарій: 5% CAGR
Чому 5%? Зрілі книжкові ринки, такі як європейські, часто демонструють зростання в межах 1–3% щорічно. Україна, відновлюючись після активних бойових дій, наслідуватиме такі тенденції за відсутності швидких структурних змін чи масштабних інвестицій, але матиме значно меншу базу, тому зростання має бути більшим.
Без значних іноземних інвестицій або технологічних досягнень український книжковий ринок, найімовірніше, зазнає поступового, органічного зростання, що відповідатиме 5% щорічного приросту.
Це відображатиме помірне зростання, що базуватиметься на таких чинниках.
Поступове відновлення після економічних потрясінь, спричинених війною. Тут потрібно розраховувати на прямі іноземні інвестиції в Україну, які спричиняють зростання доходів українців. З’явиться більше грошей, які можна витратити на книги.
Я усвідомлюю, що книга йде за хлібом, тобто це не найважливіша купівля для функціонування людини. Хоча мені як видавцю та українцю хочеться, щоби книга та хліб лежали поруч у споживчому кошику.
Помірна діджиталізація книговидавничого сектору. Я кажу про те, що електронні книжки — це також книжки, за них потрібно платити, бо це робота авторів, редакторів, дизайнерів.
Плекаю надію, що з часом (у 2025–2030 роках) в Україні стане менше контрафакту. Зараз його приблизно 10–30%. Неодноразово наголошував на тому, що вільний продаж піратської продукції, зокрема на найбільших українських маркетплейсах, забирає гроші в авторів і видавництв. А отже, сповільнює розвиток ринку.
Затребуваність саме україномовних книг (художніх і нон-фікшн). Як для задоволення та функціонального використання (маю на увазі літературу для бізнесу, самовдосконалення) так і для подальшого вдосконалення мови (не секрет — іще не всі українці володіють українською на достатньому рівні).
Прогнози консервативного сценарію
Прогнозований обсяг ринку 2030 року: 160–201 млн дол.
Цей сценарій передбачає обмежене, але послідовне зростання в міру економічної стабілізації в Україні та збільшення попиту на легальну книжкову продукцію завдяки посиленню захисту інтелектуальної власності та відновленню ринку.
Оптимістичний сценарій: 10% CAGR
Темпи зростання на рівні 10% відображають оптимістичний сценарій, який базується на таких конкретних чинниках.
Значні зовнішні інвестиції через такі програми ЄС, як «Креативна Європа» та «Горизонт Європа», можуть прискорити модернізацію видавничого сектору України, особливо у сфері цифрової трансформації та захисту інтелектуальної власності.
Сильніший, ніж очікувалося, економічний підйом, зумовлений як іноземною допомогою, так і зусиллями з реконструкції української економіки, збільшить наявний дохід громадян, що сприятиме зростанню споживчих витрат на книжки.
Успішна боротьба з підробками дасть змогу легальним видавцям повернути собі частку ринку, що сприятиме швидкому зростанню доходів і стимулюватиме інвестиції як у друкований, так і в цифровий сегменти.
Цей сценарій, зокрема, передбачає:
- прискорення виробництва електронних книг і цифрового контенту за підтримки інноваційних грантів ЄС;
- доступ до ринків ЄС, транскордонне співробітництво та переклад української літератури європейськими мовами. Чи може Україна стати аутсорсером для європейських книжкових ринків? Можливо. Принаймні це добра перспектива. Хоча зараз ми як видавці залежимо від імпорту. Зокрема майже весь папір для книг — закордонний;
- важливий мультиплікативний ефект від імовірних інвестицій. Що більше в людини бажання та можливостей робити бізнес, то більшою є її потреба в бізнесовій та спеціалізованій літературі.
Видавнича справа (як технологія, як бізнес) у нас розвинена непогано — на рівні організаторів процесів, редакторів, дизайнерів. Також я вірю, що українські художні твори зацікавлять європейських читачів.
Прогнози оптимістичного сценарію
Прогнозований обсяг ринку 2030 року: 213–266 млн дол.
За цим сценарієм український книжковий ринок отримує вигоду від упровадження нових технологій та партнерств, стимулюючи зростання як у друкованому, так і в цифровому секторах.
Історично склалося так, що повоєнні економіки переживають стрімке зростання завдяки зусиллям із відбудови, іноземній допомозі та відновленню довіри споживачів. Якщо Україна досягне стабільної економічної ситуації до 2025 року, ймовірно, відбудеться сплеск споживчого попиту, зокрема на культурні продукти, такі як книги.
Повоєнні економіки, такі як Боснія і Герцеговина та Хорватія, мали схожу динаміку зростання, коли стабільність призвела до збільшення внутрішнього споживання.
Крім того, тісніша інтеграція з ЄС пожвавить реформи у сфері захисту авторських прав, що допоможе зменшити нинішні втрати доходів через піратство. Захистивши права інтелектуальної власності, ринок відновить значну частину втраченої вартості, що сприятиме його зростанню.
У таких країнах, як Польща та Угорщина, після інтеграції до ЄС відбулося значне зростання культурного ринку, зумовлене стандартизацією законів про авторське право та доступом до інвестиційних фондів і грантових програм ЄС.