Якісно протезуватися в Україні — можливо: покрокова інструкція для пацієнтів

Втративши кінцівку, людина стикається з безліччю проблем і викликів, які потрібно вирішувати оперативно й ефективно. Головним питанням після стабілізації фізичного стану стає протезування, а саме — де, коли і яким чином його можна отримати. Розібратися у цій темі самостійно вкрай складно, тому в Україні було створено команду Protez Hub, до якої увійшли іноземні та вітчизняні експерти у галузі протезування.

Партнери Українського ветеранського фонду консультують пацієнтів і працюють над розвитком галузі в Україні, а також впровадженням системних змін для покращення якості послуг.

Директорка з розвитку та партнерств Protez Hub Антоніна Кумка розповіла "Телеграфу", як відбувається протезування в Україні, і чим воно різниться від аналогічних послуг за кордоном.

— На якому рівні зараз протезування в Україні і які недоліки все ще має?

— В Україні протезування — на досить високому рівні. Звісно, є свої недоліки, але якщо ми говоримо про протезування кінцівок (рук та ніг), то технології, які є в Україні, перебувають на рівні з тим, що існує за кордоном. Вміння фахівців — теж, переважно, на досить високому рівні.

Єдиний момент, який або не надто розвинений, або в нас поки що не працює належним чином — це безпосередньо формальна освіта фахівців у цій галузі або відносно формальна. Тобто фахівців з протезування готують, як завгодно. Це можуть бути люди, які закінчили технікум, або люди, які закінчили університет.

Із часом людина обирає, що вона хоче: бути протезистом, і переважно навчання відбувається вже на стажуванні. І завдяки тому, що людина має практичний досвід, вона стає протезистом. За кордоном це більш клінічна спеціальність, яка вимагає навчання в університеті або коледжі з відповідною програмою. І це те, чого ми прагнемо досягти в Україні, щоб це стало більш формальним щодо розвитку фахівців і більш сталим і зрозумілим процесом.

Чому це важливо? Тому що це також включає відповідні знання, які людина здобуває, а вони обов'язково крутяться навколо всього, що стосується пацієнта — це анатомія, патологія тощо. І це те, чого поки що в нас нема, але ми до цього рухаємось.

Ще один виклик — доступ до інформації для пацієнтів, яка є незаангажованою. В Україні, на жаль, існує ще така проблема. Тиск на пацієнта є майже нормою — ще на стадії того, коли пацієнт перебуває в лікарні, в досить слабкому стані.

В Україні понад 80 підприємств забезпечують протезування. І залежно від того, які в пацієнта побажання (де він живе постійно, де він перебуває у поточний момент) — він може обирати надавача послуги. Пацієнт повинен розуміти, що в нього є вибір. Ситуацій, коли до людини прийшли з одного підприємства і нав’язують свої послуги, не повинно бути. Або, скажімо, якщо пацієнт перебуває в лікарні, де на її базі існує своє протезне підприємство, і йому кажуть: "Протезуйся лише тут". Може, пацієнт не хоче? Може, там не існує тих можливостей, які б він хотів? А про альтернативу він навіть може і не знати.

Ще один момент — освіта пацієнта в цілому. Він повинен розуміти, що таке протезування, для чого і як до цього підготуватися, які бувають комплектуючі, які бувають проблеми з тим чи іншим способом протезування.

— Що таке Protez Hub і чим він займається?

— Protez Hub не є протезним підприємством. Ми не виконуємо роль надавача послуг. Вже з 2014-го року ми почали працювати для того, щоб розвивати галузь в цілому. Це відбувається за кількома напрямами.

Перший — розвиток фахівців через різні можливі професійні обміни, вебінари, події, взаємодію з фахівцями. Постійно ми чуємо, дізнаємось, що саме їм потрібно, що вони вважають важливим в галузі і працюємо над цим.

Другий — інформування пацієнтів про альтернативи і можливості в протезуванні. Кожен мусить мати вибір. Ми намагаємося донести інформацію до пацієнтів не від окремого приватного чи державного надавача послуг, який хоче отримати цього пацієнта як свого клієнта, щоб отримати прибуток. Це нормально — отримувати прибуток. Але є певні етичні норми, яких потрібно дотримуватися. Пацієнт має знати про вибір.

Усе це є на нашому сайті, в абсолютно вільному і зрозумілому доступі. Будь-хто може йти і дізнаватись про це.

— Як відбувається протезування в Україні?

— Процес відновлення тривалий, але це залежить від складності поранення. Після загоєння рани, рубця і зняття швів людина починає підготовку до протезування. Цей етап дуже важливий: від того, як людина підготується фізично до подальшого протезування, залежить і успішність самого протезування. Дуже важлива робота з фізичним терапевтом. Якщо у пацієнта нема доступу до фізичної терапії, то на сайті Protez Hub є відео від фахівців з наочними вправами в потрібній прогресії: від початку до кінця, що і як слід робити, на кожному етапі. Ця підготовка також триває кілька тижнів.

За цей час військовослужбовець може подати заяву та необхідні документи на отримання протеза за державною програмою. Перелік, знову ж таки, є на нашому сайті та на сайті Міністерства соцполітики.

Важливий момент: чекати рішення про інвалідність не потрібно. На державну програму фінансування можна подавати документи з висновком ВЛК. Далі цей пакет документів розглядають. Це займає від двох тижнів до місяця. За цей час людина може обрати підприємство, де збирається протезуватися. Після цього пацієнт налагоджує контакт з підприємством. Потрібно подати необхідну заявку до протезного підприємства. Протягом перших 14 днів можна відкликати заявку і розірвати цей т.зв договір, якщо пацієнт передумав.

Необхідно детально обговорювати умови подальшого обслуговування протеза. Є дуже багато благодійних ініціатив, які пропонують протезування за кордоном або в Україні на благодійній основі. Але однією з дуже важливих речей в процесі протезування є ремонт і подальше обслуговування протеза після того, як його встановили. Коли щось зламається, коли треба буде переробити куксоприймальну гільзу або іншу деталь — людина повинна мати змогу повернутися до цього надавача послуг і отримати безкоштовний ремонт. Якщо це не обговорюється, то є шанси, що людина просто залишиться сам на сам з ремонтами протезів, або їй доведеться платити за них з власної кишені.

Якщо протез встановлюють за державною програмою, то подальше обслуговування також відбувається в рамках державної програми.

Відповідно, також держава через Держлікслужбу визнає певні види комплектуючих, які мають відповідну сертифікацію. Це сертифікація, яку визнають в ЄС, і ці комплектуючі оплачують за державною програмою. Тобто, якщо це експериментальна на 3D-принтері надрукована кисть, яка ще не пройшла особливого тестування, то її держава оплачувати не буде. Її можуть пропонувати благодійно, але, знову ж таки, людині треба бути дуже обережною з технологіями, не сертифікованими відповідним чином.

— Що змінилося у галузі протезування з 2014 року?

— Рівень протезування змінився надзвичайно. Я завжди порівнюю це зі стоматологією. Певно, ми всі пам’ятаємо ще з дитинства, що колись стоматологічні кабінети були фільмами жахів, куди всі боялися йти, бо там стояли радянські бормашини або якісь новішого покоління, але все одно "такі собі". Все було жахливе. І от за цей досить короткий період наскільки стоматологія і стоматологічні послуги в Україні змінились.

Зараз з-за кордону їдуть в Україну для того, щоб отримати стоматологічні послуги. Те саме відбулося в протезуванні. Тобто до війни, до 2014 року, воно було в деяких підприємствах на більш адекватному рівні, але навіть той рівень був не таким, як хотілося б.

2015 року нашій команді вдалося вперше впровадити технологію біонічної кисті в Україні. Тоді ми сертифікували фахівців на її встановлення і робили все інше необхідне.

Також ми допомогли відкрити український ринок для більшої кількості виробників. На той момент число виробників, представлених на ринку, які пропонували свої комплектуючі в Україні, була дуже маленькою. За цей період ринок відкрився і стало більше можливостей — тобто є вибір, величезний вибір. Самі фахівці підприємства можуть обирати, що більше підходить тому чи іншому пацієнту.

— "Протезування за кордоном краще" — міф чи реальність?

— Переважно, це міф та стереотип. Те, що ми бачимо у соцмережах, є викривленим зрізом. Бо абсолютна більшість людей, які потребують протезування, отримують його в Україні. Буквально 2 чи 3 відсотки людей протезувалися за кордоном або бажали виїхати за кордон на протезування. І часто це медійні особи. Тому і складається таке враження: що протезуватись краще за кордоном.

Тут велику роль ще відіграє обслуговування після протезування. Якщо людина протезувалась за кордоном, а через певний час зламався протез, знову летіти і ремонтувати надскладно і коштозатратно. За ті самі кошти можна тими самими технологіями протезуватися в Україні навіть краще, або отримати ще й спортивний протез.

Ще один момент — це робота для українських фахівців. Це спеціалісти, які працюють, які вкладаються в те, щоб розвивати галузь всередині країни. Відповідно, щоразу, коли вивозять людину за кордон, у українського протезиста забирають пацієнта.

Звісно, є клініки і можливості. Наприклад, у США є клініки, які тривалий час працюють з військовими травмами, і де працюють фахівці, які мають величезний досвід. Але краще б вони, по-перше, протезували в Україні, тому що у людини вибудовується план того, що робити далі. По-друге, було б чудово, якби такі фахівці поділилися досвідом з українськими колегами.

Це те, що ми у Protez Hub намагається робити і розвивати. Коли ми допомагаємо з протезуванням в окремих випадках, то переважно робимо це через обміни [досвідом]. Домовляємося з іноземцями, щоб вони прилітали в Україну, або українських фахівців відправляємо на обмін за кордон. Щоб переймати все, що можна перейняти і вдосконалювали те, що вони вже знають і вміють.

В багатьох випадках на даному етапі вже іноземці кажуть, що їм є чого навчитись в українців. Тобто вже йде справді двосторонній обмін.

— Чим може допомогти Protez Hub людині з ампутацією?

— Разом з партнерами, в тому числі — з Українським ветеранським фондом, ми впроваджуємо проект рюкзаків для осіб з ампутаціями. Їх ми роздаємо безпосередньо в лікарнях. В наплічниках є необхідні предмети на перший час після операції, для підготовки до протезування. Також там є інформаційні матеріали щодо різних ініціатив і необхідних кроків, які людині важливо зробити. На нашому сайті є вся необхідна інформація для людини: від початку до кінця, щоб зрозуміти процес та успішно прийти до його завершення з хорошим протезом.

Там є і повний перелік підприємств, які можна фільтрувати за областями, типами можливостей, протезів і рейтингами. На сайті також можна знайти усі рекомендації щодо того, як готувати куксу, на що звертати увагу, як обирати протезиста тощо. Функціонує і онлайн-платформа з навчання тому, як протезуватися і проходити реабілітацію при втраті верхніх і нижніх кінцівок. Ця платформа дійсна як для фахівців, так і для безпосередньо тих, хто втратив кінцівки.

Велика частина нашої роботи спрямована саме на розвиток фахівців. Ми все для цього робимо, і одним з елементів цього є те, що разом з Міністерством соціальної політики та Міністерством охорони здоров'я намагаємося впорядкувати професію "протезист-ортезист", яка би відповідала нормам міжнародних стандартів. Зараз завершується процес створення професійного стандарту офіційно, в якому на 40 сторінках прописані усі вимоги до компетентності людини, яка цим займається.

Незабаром ми сподіваємося почати акредитацію фахівців відповідно до цього рівня і пропонуємо для них також курси підтвердження їхньої кваліфікації відповідно до вимог цього стандарту.

Пройти весь шлях людина може з нами. Ми допоможемо на кожному етапі.