Всесвіт кишить галактиками, величезними скупченнями зірок і газу, які розкинулися по всьому космосу. Вдивляючись у глибини космосу, ми бачимо галактики як близькі, так і далекі.
Чим далі знаходиться галактика, тим довше до нас доходить її світло, що фактично дозволяє нам спостерігати різні етапи їхньої еволюції впродовж історії Всесвіту.
Протягом останніх 12 мільярдів років, що становить приблизно п'ять шостих віку Всесвіту, галактики, схоже, підтримували стан рівноваги. Існував фундаментальний зв'язок між кількістю зірок, які утворювали галактику, і кількістю важких елементів, які вона містила, визначених тут як елементи, важчі за водень і гелій.
Цей зв'язок має сенс, враховуючи, що Всесвіт спочатку складався виключно з цих двох найлегших елементів, а важчі елементи, такі як вуглець, кисень і залізо, були створені пізніше зорями.
Чим цікаві нові галактики
Астрономи з Центру космічного світанку в Копенгагені за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба відкрили одні з найбільш ранніх галактик, що перебувають у процесі формування.
Свіжо знайдені галактики кидають виклик традиційним поглядам про те, що зоряна маса і вміст важких елементів повинні корелювати. Молоді галактики мають значно менше важких елементів, ніж очікувалося, що вказує зокрема на те, що вони все ще перебувають на ранніх стадіях розвитку.
Теоретичні моделі припускають, що спочатку гравітація збирала газ для формування зір у цих галактиках. Однак постійний приплив свіжого, незабрудненого газу з простору між галактиками випереджав процес зореутворення, запобігаючи накопиченню важких елементів.
Це революційне відкриття дає змогу зазирнути в ранні фази формування галактик і обіцяє чіткіше розуміння того, як галактики еволюціонували протягом першого мільярда років після Великого вибуху.