Відразу після вагнерівців: монахи Києво-Печерської лаври можуть оселитися у Білорусі

Відповідне повідомлення з'явилось на сайті синоду Білоруської православної церкви (БПЦ) МП 4 липня 2023 року. Тобто відразу після того, якУПЦ МП не пропустила комісію українського Мінкультувсередину вивільнених корпусів Нижньої Лаври.

Що відомо про запрошення з Білорусі

Білоруська православна церква московського патріархату заявила, що вони з "глибоким сумом" сприймають інформацію про те, що відбувається в Києво-Печерській лаврі.

Там заявили, що виступають проти "вигнання" братії Києво-Печерської лаври з обителі, де вони протягом десятиліть "трудяться у богоугодженні та молитві на благо українського народу".

Синод Білоруської православної церкви свідчить, що у разі насильницького виселення ченців з Києво-Печерської лаври, вони можуть знайти місце подальшого чернечого подвигу в чернечих обителях Білоруської православної церкви,
– заявили в Білорусі.

Там також бідкались через те, що намісник Києво-Печерської лаври Павло Лебідь перебуває під арештом, а інші священнослужителі лаври "позбавлені можливості відправляти літургію та інші богослужіння".

Окрім цього, в Білорусі переймались через неправдиву російську новину, що нібито Київ та ЮНЕСКО вивозять "християнські цінності" в країни Західної Європи.

Глава Міністерства культури України Олександр Ткаченко заявив, що "чим більше Лавра стає українською, тим більше підгорає на болотах". Міністр запевнив, що єдина задача, яка стоїть щодо Лаври – захистити її від "руського міра" та остаточно впевнитись, що всі наші українські сакральні реліквії на місці.

Жодна сакральна цінність не покине територію України. А все викрадене Росії доведеться повернути,
– сказав Ткаченко.

Що відбувається у Лаврі

• Українська православна церква московського патріархату мала звільнити будівлі Києво-Печерської лаври до 29 березня 2023 року. Адже Україна розірвала з церквою договір оренди.
• Перед цим московські священники вивозили речі, проте після 29 березня заявили, що не будуть виїжджати.
• Після того було декілька судів, які не стали на сторону УПЦ МП. Зокрема, спочатку Господарський суд Києва не підтримав прохання московської церкви та не заборонив виселення з Києво-Печерської лаври на час розгляду позову.
• Згодом у квітні суд заборонив перешкоджати роботі комісії Мінкульту в Києво-Печерській лаврі до закінчення судового розгляду.
• Та вже 4 липня УПЦ МП не дозволила комісії Мінкульту опечатати 5 корпусів заповідника. Мовилось про корпуси Нижньої Лаври, які монастир УПЦ МП використовував для ведення економічної діяльності. Після цього комісія написала заяву в поліцію та покинула Лавру.