/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fdef8565b-6714-416e-a25f-111c6d7ac838.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fdef8565b-6714-416e-a25f-111c6d7ac838.jpeg)
Ткаченко Олександр Владиславович: ексміністр культури та колишній гендиректор "плюсів"
Ткаченко Олександр Владиславович — до 2019 року очолював медіахолдинг Коломойського "1+1 Медіа", потім став нардепом від "Слуга народу". З червня 2020 року по листопад 2021 року обіймав посаду міністра культури.
Біографія
Олександр Владиславович Ткаченко народився 22 січня 1966 року в Києві.
Сім'я
Ткаченко двічі одружений.
З першою дружиною Тетяною Гнєдаш прожив 20 років (1989-2009). У пари народилася дочка Олександра (1989 р.н), яка в даний час працює в сфері ТБ-продакшена на керівній посаді. У 2015 році дівчина, так само як і її батько, вийшла заміж за свого колегу Сергія Ухіна.
За кілька місяців до весілля дочки 49-річний гендиректор "плюсів" обвінчався зі своєю молодою колегою Анною Баранник, яка працює в компанії HR-директором.
Олександр Ткаченко своїй другій обраниці зробив пропозицію руки та серця у повітрі, під час прогулянкового польоту над Києвом на гелікоптері.
Весілля відсвяткували у Єрусалимі, після чого провели медовий місяць на Мальдівах. Вже у жовтні того ж року у Олександра та Ганни Ткаченка народився син Данило.
Крім того, Ткаченко має ще одну дитину — дочку Єву, яка народилася у 2012 році.
Освіта
Ткаченко в 1990 році отримав диплом журналіста КНУ ім. Т. Шевченка. Також він навчався у бізнес-школах у Гарварді (2016) та Сінгапурі (2018).
Кар'єра
Журналістська діяльність
Трудовий шлях Олександр Ткаченко почав ще в студентські роки. З 1988 року він пробував себе як редактор і ведучий телепрограми на державному "УТ-1". Після цього близько трьох років працював журналістом на британське медіа-агентство "Reuters" в Києві. У 1994 році запустив щотижневу телепрограму "Післямова", яку сам і вів протягом чотирьох років.
У 1998 році створив авторський ТВ-проект "Обличчя світу" для "Інтера". Передача проходила в форматі інтерв'ю зі знаменитостями міжнародного рівня. Перед президентськими виборами 2004 року Ткаченко вів теледебати між лідируючими кандидатами Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. У 2011-му став ведучим телепередачі "Tkachenko.UA" на каналі "1 + 1".
Управлінська діяльність в медіа
З 1994 по 1999 рік Олександр Ткаченко очолював власну продакшн-студію "Нова мова", яка випускала телепрограми для каналів "УТ-1" і "Інтер".
В той самий час близько року керував службою новин ТСН, а також працював заступником головного продюсера на "1+1". Однак тоді з "плюсами" не склалося: Ткаченко покинув канал заради розвитку своєї компанії "Нова мова".
У 1999 році Олександр став гендиректором "Нового каналу" і за рік вивів його в трійку лідерів на українському медіаринку. Після шести років успішної роботи він залишив "Новий канал".
В 2008 році Ткаченко був заступником генерального директора російського телеканалу "РЕН-ТВ". Після цього він повернувся до Києва та зайняв крісло керівника групи "1+1 медіа".
У 2014 році підтримав проєкт про заборону показу фільмів та серіалів російського виробництва.
Ткаченко засновник/співзасновник ряду фірм:
- ТОВ "Кінолав" (99%) — виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;
- ТОВ "Книголав" (60%) — видання книг;
- ПП “А.Т. Трейдинг” (100%) — рекламна діяльність;
- ТОВ "НТМ" (95%) — виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;
- ПП "Лебедівський лісовичок" (8,44%) — інша діяльність в галузі спорту.
Продюсерська діяльність
Олександр Ткаченко пробував себе в ролі продюсера. Працював над такими фільмами, як "Висоцький. Спасибі, що живий", "Біля річки", "Завтра буде завтра" та ін.
Політика
Півтора роки (січень 2000 - травень 2001) Олександр був позаштатним радником голови уряду Віктора Ющенка. У 2019 році Ткаченко став народним депутатом. Він балотувався під дев'ятим номером партії "Слуга народу". У парламенті ІХ скликання колишній журналіст очолював комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики.
У 2020 році розглядався як кандидат від “Слуги народу” на виборах столичного міського голови. 4 червня того ж року Ткаченко став міністром культури та інформаційної політики. Цього ж дня він склав депутатський мандат.
На чолі культурного відомства Олександр провів лише півтора роки. У листопаді 2021 року він написав заяву про відставку. Причиною звільнення з посади міністра Ткаченка назвав рішення уряду забрати Держкіно у Міністерства культури та інформполітики та передати його в управління Кабміну. Цей намір Ткаченко назвав нелогічним.
Ще однією причиною відставки чиновник назвав характер обговорення та фінальну суму, яку виділили з бюджету 2022 року на культуру. Для Ткаченка ці кошти виявилися неприйнятними. На чолі Міністерства Олександр, за його словами, встиг зробити близько 50% із запланованого.
Наприкінці листопада голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія на брифінгу повідомив, що Ткаченко все ж таки залишається в кріслі голови культурного відомства. З його слів, міністр піддався емоціям, коли написав заяву про відставку. Пізніше Ткаченко поговорив із головою Кабміну Денисом Шмигалем і вони знайшли точки взаєморозуміння.
Однак сам Ткаченко заявив, що його заява все ще залишається актуальною. В інтерв'ю журналістам Олександр розповів, що голова Верховної Ради, прем'єр-міністр та президент просили його залишитися у міністерстві. Натомість Ткаченко запропонував своє бачення розвитку екосистеми культури та інформполітики.
Чутки і компромат
Скандал з приводу участі Оксани Марченко в "Танцях із зірками"
У вересні 2018 року в ЗМІ розлетілась скандальна новина про те, що гендиректор каналу "1+1" допустив до участі в найбільш очікуваному телепроєкті країни "Танці з зірками" дружину Віктора Медведчука - Оксану Марченко.
Дізнавшись про це, команда проєкту ТСН виступила проти того, щоб дружина кума Віктора Путіна брала участь в найбільш популярному українському шоу на "1+1".
Протестувальників підтримала ведуча ТСН Марічка Падалко, яка написала у своєму Фейсбуці, що приєднується до спільної заяви дистанційно, оскільки вважає ситуацію, що склалася "просто огидною".
Падалко сказала, що засуджує рішення свого керівництва допустити до проєкту Марченко, яка є по суті родичкою Володимира Путіна, і чоловік якої явно висловлює свою проросійську спрямованість.
У відповідь на це Олександр Ткаченко заявив, що як і раніше вважає Медведчука ворогом України, але його дружина не має до цього відношення. Ну, а щодо позиції команди ТСН, керівник "1+1" зазначив, що це окремий проєкт, тому його кореспонденти мають право висловлювати свою думку. При цьому, гендиректор каналу додав, що має право без сторонньої допомоги вирішувати, кого запрошувати в шоу, а кого ні.
Ходили чутки, що перед майбутніми виборами хазяїн "1+1" Ігор Коломойський вирішує з Віктором Медведчуком політичні питання, чим і зумовлена поява Оксани Марченко на проєкті "Танці з зірками". У відповідь на це Ткаченко заявив, що вже чимало наслухався подібного "абсурду", різних "теорій змов". За його словами, все це не більше, ніж фантазії людей, які в простому запрошенні людини в розважальний проєкту бачать політичні інтриги і змови.
Як повідомляли деякі видання, керівництво медіахолдингу "1+1" шукало способи залучити нові інвестиції для відродження Одеської кіностудії. Віктор Медведчук погодився проспонсорувати один із проєктів на двох умовах: по-перше, якщо Марченко братиме участь в шоу, а по-друге, якщо на території кіноіндустрії йому виділять ділянку для будівництва житлового кварталу.
Тиск з боку влади
Восени 2018 року Олександр Ткаченко розповів, що постійно відчуває тиск на канал з боку влади. Як приклад він наводить історію з видачею "плюсам" цифрової ліцензії. Гендиректор каналу зазначив, що у чиновників ні з того ні з сього виникло до медіахолдингу багато питань.
Ситуацію вдалося вирішити тільки тому, що виник великий галас, у справу втрутилися деякі політики і закордонні дипломати. Також Олександр згадав те, як держава відключила аналогову трансляцію, назвавши таку дію "політичним спектаклем".
Про "колишніх"
Через рік після того, як Ольга Фреймут зі скандалом покинула "1+1", на одній з пресконференцій вона сказала, що любить Ткаченко і, можливо, ще повернеться на канал. Сам же гендиректор "плюсів" налаштований не так оптимістично. Він зазначив, що Ольгу теж дуже любить, але поки що працювати з нею не збирається. Хоча все можливо.
Що стосується Світлани Лободи (ще однієї "колишньої" медіахолдингу, з якою компанія досі судиться), Ткаченко сказав, що "це уповільнена історія": правоохоронні органи ще розслідують справу. Він також спростував чутки про те, що Лободу запрошували в якості тренера на проєкт "Голос країни", але співачка нібито відмовилася. За словами керівника каналу, офіційно він її не запрошував і не збирається цього робити.
Звинувачення "1+1" в упередженості
У новорічну ніч багатьох українців обурило те, що керівництво "плюсів" посунуло традиційний виступ Президента України Петра Порошенка заради виступу Володимира Зеленського.
Промову глави держави Петра Порошенка показали вже після опівночі, а перед "боєм курантів" о 23:55 на екранах телевізорів виступив фаворит гендиректора "1+1" — Володимир Зеленський.
За день до нового року Олександр Ткаченко виклав в Фейсбуці фото Зеленського, під яким написав, що "давно вже назрів час — іншим — новим". Мабуть, медіа-діяч був настільки впевнений в успіху Вови, що навіть авансом "дав йому слово" під час традиційного виступу Президента.
Зіткнувшись з численними збуреннями і питаннями з боку інтернет-користувачів, Ткаченко заявив, що "1+1 медіа" є комерційною телекомпанією, яка може собі дозволити не слідувати радянській традиції показувати привітання Президента під бій курантів, яких давно вже немає. Гендиректор "плюсів" зазначив, що Порошенка все ж показали, хоч і пізніше звичайного.
У перший день 2019 року Олександр Ткаченко розмістив ще один пост, в якому звинуватив главу держави в атаці інтернет-ботами.
Він висловив упевненість, що хазяїн цієї зграї — не хто інший, як Петро Порошенко, який злякався, що "на горизонті з'явився хтось більш розумний".
"Здравствуйте, Ігоре Валерійовичу"
Влітку 2019 року до мережі потрапила телефонна розмова Ткаченка зі своїм шефом по “1+1 Медіа” олігархом Ігорем Коломойським. У ній олігарх із використанням нецензурних виразів цікавиться чому Ткаченко не відповідає на його дзвінки.
Звинувачення у розвалі Одеської кіностудії
Кінорежисер Віктор Ноздрюхін-Заболотний звинуватив Олександра Ткаченка у розвалі Одеської кіностудії.
За його словами, з того моменту, як кіностудією фактично керує структура, яку очолює Олександр Ткаченко, персонал скоротився майже на 400 осіб. Також було втрачено фонд фільмів та майно, що входило до цілісного майнового комплексу та належало державі.
"Одним словом, усі 15 років йде розграбування власності кіностудії для того, щоб вона перетворилася на територію під забудову". На його переконання, у разі приватизації кіностудії залишиться вузька стежка та приміщення, на якому написано «Одеська кіностудія», решта землі піде під забудову.
Юрист громадської організації "Гільдія кінематографів Одеси" Ольга Сивакова відкрито заявила, що "Ткаченко є злодієм, який вкрав Одеську кіностудію за спеціальною схемою в обхід законодавства України".
Сивакова повідомила, що має докази цих дій, відкрито кримінальні справи. Він "вкрав гуртожиток на Французькому бульварі, побудований за державні гроші".
Юрист зазначила, що зайнявши крісло міністра культури у Олександра з'явився конфлікт інтересів. “Ткаченко, як приватний інвестор, подає позов на державу в особі міністерства культури. І будучи тепер міністром, Ткаченко судитиметься із самим собою”. Сивакова вважає, що за міністра Ткаченка від кіностудії залишиться лише фасад, а вся територія буде забудована прибутковими об'єктами, а кіно зніматися не буде.
Кримінальна справа
У жовтні 2019 року парламентарі з фракції “Опозиційна платформа — За життя” звернулися до ГБР з вимогою відкрити кримінальне провадження проти свого колеги по Верховній Раді Олександра Ткаченка.
За їхніми словами, голова гуманітарного комітету ВР вчинив злочин. Ткаченко лобіював ухвалення парламентом законопроєкту, який допускає приватизацію ЗАТ "Одеська кіностудія", а та у свою чергу становить для нього особистий інтерес. Ще за кілька тижнів один із столичних судів зобов'язав ГБР відкрити кримінальну справу проти ексжурналіста.
Декларація
Колишньому міністру належить квартира (132,7 кв.м.) у Києві, земельна ділянка (1459 кв.м.) та дача (267,3 кв.м.) у Лебедівці Вишгородського району Київської області. Дружина Ткаченка – власниця столичної квартири (45,7 кв.м.).
З цінного рухомого майна Олександр вказав кулон із діамантом своєї дружини вартістю 603 тисячі гривень та квадроцикл Outlander MAXDPS 570, який коштував йому 270 тисяч.
Власних автомобілів Ткаченко не має. Натомість він задекларував орендовану машину Range Rover Sport 2019 року випуску. Автомобіль зареєстрований на ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1". У Ганни Ткаченко дві машини марки BMW: X5 та 525. Їй належать акції APPLE INC, Equity Residential, SPDR State Street Global Advisors, Invesco, Vanguard.
За 2020 рік сукупний дохід Олександра становив 16,3 мільйона гривень. Із них 14 мільйонів — дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав. У Верховній Раді він отримав 230,8 тисяч, а в Міністерстві культури — 360 тисяч. Ганна Ткаченко на “плюсах” заробила 1,7 мільйонів.
У банках ексміністр зберігає 6,5 мільйонів гривень та 6482 долара, у його дружини — 264,7 тисяч гривень та 66,7 тисяч доларів. Готівкою Ткаченко задекларував 190 тисяч доларів та вісім мільйонів гривень.