Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив «Детектору медіа», що погодиться працювати в Міністерстві оборони України, якщо відомство запропонує йому конкретні посади, які відповідатимуть його вимогам.
Міноборони 8 грудня в Facebook запропонувало пану Бутусову «зайняти одну з міністерських позицій у сферах, на яких фокусується його фахова увага: це можуть бути, наприклад, напрямки озброєння чи логістики».
Юрій Бутусов пов’язую цю пропозицію зі своїми публікаціями про проблеми в керуванні оборонної сфери, а також – з обговоренням 7 грудня на Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки справи про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».
Народні депутати заслухали одного з працівників Головного управління розвідки, який безпосередньо керував «вагнерівською спецоперацією».
«Депутати запитували, чи правда те, що написав Бутусов у своїх статтях. Цей офіцер сказав: "Так". Усі ці факти, про які ми говорили й я писав у своїх статтях, – абсолютно достовірні. Я думаю, що вони вчора всі зрозуміли, що саме на моїх статтях ґрунтується позиція багатьох людей по цій справі», – розповів головред «Цензора.нет».
На його думку, ця справа в демократичних країнах стала би Уотергейтом для президента Володимира Зеленського.
«Вони розуміють, що буде витік інформації; що вся інформація й позиція Комітету були обґрунтовані виключно на кількох моїх матеріалах. Тепер вони намагаються перебити та попередити цей інформаційний витік. <…> Вони розуміють, що я для них небезпечне джерело витоку інформації по головній справі, у якій Зеленському може загрожувати імпічмент», – пояснив він.
Він вважає пропозицію від МОУ «спробою банального підкупу»: «Вони хочуть дати мені вигідну посаду, щоб я припинив про них писати. Передовсім, писати про "справу вагнерівців"».
Головред «Цензора.нет» дізнався про пропозицію МОУ з Facebook. Пізніше до нього звернувся заступник директора Департаменту кадрової політики відомства Василь Повар, проте конкретних посад він не запропонував.
«Я відповів, що очікую цю пропозицію від міністра оборона. Мене цікавить та посада, яка мені забезпечить доступ до "справи вагнерівців", щоб я зміг переконатися від кого насправді йшов виток», – розповів пан Бутусов.
Він очікує на запрошення на зустріч з міністром Андрієм Тараном.
«Основне питання – це зрада в Міністерстві оборони, про яку я писав і через яку мене запрошують, щоб я припинив писати. Якщо ви хочете, щоб я припинив писати про "справу вагнерівців" – дайте мені посаду, яка дозволить цю справу контролювати. Я отримаю доступ до документів і в мене не буде питань.
Друге – якщо пропонуєте іншу посаду, будь ласка, скажіть – яку посаду. Поки незрозуміло. Це виглядає як інформаційна мильна бульбашка. Я сподіваюся, що міністр Таран усвідомлює серйозність своїх позицій в інтернеті. Люди все життя роблять кар’єру, щоб зайняти ті чи інші посади в Міноборони. Не можна бути таким легковажним, треба відповідати за слова. Я тепер серйозно очікую запрошення до міністра, пропозицій конкретних посад», – додав Юрій Бутусов.
Нагадаємо, 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.
Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.
Крім того, 25 серпня Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та, яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
26 серпня її авто переслідував темний Chevrole Lacetti, номер якого відсутній у базі Міністерства внутрішніх справ. Вона уточнила, що номера-прикриття зазвичай використовують правоохоронці в межах оперативно-розшукових дій. Журналістка припустила, що стеження може бути пов’язане з цим інтерв'ю. Служба безпеки України відмовилася коментувати «Детектору медіа», чи проводить розслідування щодо цієї справи.
9 вересня Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».
28 вересня ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».
Фото: Юрій Бутусов / Facebook